На четвертому етапі ВПШ мене могло і не бути. Хоча зараз, побувавши там, я в цьому вже починаю сумніватися. Як ідеалістка і поміркована фаталістка :) відповідально заявляю, що я мала там бути. В цій точці мого життя це найбільше, що було мені потрібно.( Мрії про новий світ та реальність )

Я жартома кажу, що життя ділиться на життя до ВПШ і після. Напевно тому, що я вперше на такому заході - такої тривалості і такого формату та ще й про те, чим я живу.

( читати )

Читаю "Прощання з імперією..." Олі Гнатюк. А там в самій лише передмові низка імен дослідників, з яких мені майже всі знайомі - при чому не просто чула, а ідентифікую з роботами/тезами. До речі, навіть Вілсон. Таке цікаве відчуття. Відчуття органічності в єдиному інформаційно-інтелектуальному потоці.

Щодо органічності. Дякуючи man-from-nord, який підкинув інфу ( Read more... )