ЗНИКЛІ ШЛЯХИ
Насолоджуються замислено давніми та новими дорогами,
Прокладеними у безштанні часи
І чинним до сьогодні,
Шляхами, що заримовано із пташиними трасами,
Шляхами, що трохи змінюють русло,
Але пливуть усе в той самий бік,
Лиш трохи задумуючись коло гребель нових.
А ми от сьогодні радіємо шляхам зниклим,
Романів експериментальних уривки читаємо
Сріблястим там бур’янами, понад зріст наш виструнченим,
Де вчора ще стежка була,
І бур’янам золотистим, які заступили
Бульдозером випрасуваний шлях,
Слухаємо водоспадистий сміх стежинки,
Котра в найнесподіванішім повороті
Взяла й затопилась -
Нікого тепер не пускає, а тільки лоскоче,
Нам хочеться якось підсісти
На мостик, відірваний від берегів -
Ось він собі балетує на річці замуленій.
Нам хочеться, але ми залишаємося на березі -
Під зойки далекі святкуємо те, що дороги нема,
Святкуємо і вчимося потроху літати,
А як не літати - хоч повзати.
Прокладеними у безштанні часи
І чинним до сьогодні,
Шляхами, що заримовано із пташиними трасами,
Шляхами, що трохи змінюють русло,
Але пливуть усе в той самий бік,
Лиш трохи задумуючись коло гребель нових.
А ми от сьогодні радіємо шляхам зниклим,
Романів експериментальних уривки читаємо
Сріблястим там бур’янами, понад зріст наш виструнченим,
Де вчора ще стежка була,
І бур’янам золотистим, які заступили
Бульдозером випрасуваний шлях,
Слухаємо водоспадистий сміх стежинки,
Котра в найнесподіванішім повороті
Взяла й затопилась -
Нікого тепер не пускає, а тільки лоскоче,
Нам хочеться якось підсісти
На мостик, відірваний від берегів -
Ось він собі балетує на річці замуленій.
Нам хочеться, але ми залишаємося на березі -
Під зойки далекі святкуємо те, що дороги нема,
Святкуємо і вчимося потроху літати,
А як не літати - хоч повзати.