midgardr
Аркуш 53
Ранок з’явився такий
Похмурий і блідо-прозорий,
Що багато хто сприйняв його за примару…
Перехрестились: згинь!
Де ті пісні в мажорі?!
Люди і тіні, довічні пари
Розмістились у шахову дошку.
Паралелі і перпендикуляри!
Світ досяг гармонії,
Звісно ж, нашим коштом.
А на пошті
В замкненій кімнаті у коробці
Лежать, мовчать і їсти не просять,
Листи, з написами як на надгробках
Мертвонароджених.
Яких ще й досі
Ніхто не воскресив!
Не розпечатав і не прочитав долі!
Не звернув уваги на курсив,
І казав, що пух тополі
Не летючий, а невагомий!
Нехай. Але весняної грози далекий гомін
Когось таки покличе за собою!
Від тебе відданість переслідуванню,
а натомість
Лук з дальністю бою
Через терни, до зірок!
І не буде відбою
Від осяйних помилок і зайвих дірок!