Аркуш 52
Одного дня я почну говорити
І кожне слово буде за ціною тиші.
Книги розкриті
Але знаки письма невідомі,
І хто їх пише…
Сир зачаївся - бо чує мишу.
Але колись нав’язані причинам наслідки
Їх облишуть…
Тоді будемо наосліп ластитись
До всіх, бо хто зна, що колише
Колиску світу?
З яких звуків замішується тиша?
З якого повіту
Прийде у столицю пророк?
Море не бездонне, але міряти його відром -
Затія довічна!
Ми взялись за весла, а хтось за стерно,
Бог бурі - наш поплічник!
Хто матиме терпіння - той засвідчить:
Ми -перебране зерно
І збережене до сівби!
Знаємо, куди прямують хмари
І хто за їх кермом!
А я б нікуди не йшов, сів би
Та й трішки собі б помарив,
Аби життя не минуло як сон!