Історія майбутнього і минулого: трамвай на площі Міцкевича

Jul 28, 2018 16:52




У попередньому дописі на тему центру Львова я розглянув потенційну можливість відновлення трамваю на Галицькій площі і вулиці Князя Романа. Даний допис був мисленним експериментом, який може бути лише першою стадією іншого проекту, суть якого набагато очевидніша.
Трамвайна лінія в обхід граду Казимира.




Весь 2018 рік я методично займався темою трамвайної лінії на Аквапарк. «Трійка» заслуговує на розвиток і реконструкцію лінії, а також на прямий шлях в центр. Цей шлях дозволяє з’єднати її із «вісімкою» на Сихів (або з яким-небудь іншим маршрутом), однак існуючий шлях такого з’єднання має свої недоліки. Він пролягатиме через град Казимира, він же Низький замок, він же - історичний центр міста.
Взагалі-то, Львів був заснований не тут, а на ближньому Підзамче (площа СТАРИЙ РИНОК каґбе натякає), але «так си стало».



Лінія з вокзалу до центру міста, прокладена ще бородатого 1894 року, вперше в історії львівського трамваю (до того у місті вже як 16 років існував кінний трамвай; лінія будувалась як перша електрична) пройшла через місто Казимира. Згідно першого плану, трамвай мав пройти вулицею Винниченка і вже там повернути на Руську:



Однак австрійському крайовому наміснику, Казимиру Бадені, не сподобалася пропозиція прокласти трамвай під його резиденцією (сучасною будівлею ЛОДА. Символічно, правда?) і він наполіг на зміні проекту. Для трамваю прорубали окремий проїзд у Губернаторських валах, який ми сьогодні знаємо, як «закрутні Бадені» на розі Валової/Підвальної.



Йшов час, трамвай розвивався. Лінії кінного трамваю через сучасні площі Міцкевича, Галицьку і Соборну спочатку були перешиті на вузьку колію і електрифіковані, а потім - демонтовані. Лінія через площу Ринок стала єдиною лінією через центр міста. У 2000-х центр став пішохідним, а лінія через нього - першою в Україні трамвайно-пішохідною. І отут львівський трамвай заклав під свій власний розвиток хорошу таку протитанкову міну.



Лінія через центр є трамвайно-пішохідною; вона не впливає на рух пішоходів площею Ринок, доки трамваї не надто довгі і їздять не надто часто.



Поодинокі 40-50-метрові вагони можна було б пережити, однак якщо спробувати пустити через площу Ринок конвої зчленованих трамваїв (як у Фрайбургу-ум-Брайсгау, наприклад), пішоходи відчують на собі це у найкоротші терміни.



Карлсруе, пішохідна вулиця Кайзерштрассе. Стикнувшись із такою проблемою, німці вирішили сховати трамвай під землю.
Іншу проблему підкидує спадок австріяцької окупації:



Довжина прямої ділянки «закрутнів» - метрів двадцять. Трамвай більшої довжини проїде цими «кишками», однак не на повній швидкості; коли голова вагона почне вписуватися у другу криву, хвіст ще не виїде з першої. Таким чином, цей сегмент лінії є «якорем» інтервалу руху вагонів. Нинішні 19-метрові КТ4 не мають проблем із закрутнями (так само, як і 10-метрові Сяноки свого часу), однак далі стає тяжко.

Диспозиція така:
Довші трамваї цілком могли б проїхати через площу Ринок, однак вони не могли б їздити частіше (ну, принаймні не бажано).
Трамваї тої довжини, що зараз, спокійно могли б їздити вереницями через закрутні Бадені, однак довшим трамваям там буде складно.
Дилема Ескобара. Точніше, навіть, Ескобара-Подерв’янського.



Для того, щоб забезпечити безперебійний рух трамваїв через центр міста, могла б стати у нагоді інша лінія, демонтована сімдесят років тому.



Із вулиці Дорошенка трамваї могли б повертати на проспект Свободи. Історично, лінія розміщувалася у крайній смузі, однак зараз прокласти її там неможливо - трамвай не поверне із Дорошенка у крайню праву смугу проспекту. Єдиний вихід - переоблаштувати проспект і організувати колію на місці нинішньої велодоріжки вздовж клумби Рьорінга.




Посадка-висадка пасажирів - із платформи поруч із колією, яку можна облаштувати на місці нинішньої проїзної частини; лишається місце під дві автосмуги, звужених до мінімуму (2,75 метри) і автобусну смугу. Рух велосипедистів переноситься на тротуар (із розширенням існуючої там велодоріжки) або просто суміщається із виділенкою для автобусів.



Все вірно; дві виділенки для громадського транспорту, для центру міста це не дивно. Питання, чи все поміститься, тут доведеться влаштувати боротьбу за кожен метр. Із іншого боку проспекту схожа схема, але місця під виділенку для шинокопитного ГТ немає. Потенційно цю проблему можна вирішити, пригадавши досвід львівського тролейбусу у 1970-х.



Кілька років тролейбус їздив не проспектом Свободи, а об’їздив через Театральну вулицю/площу Підкови. У разі необхідності забезпечити виділенкою і трамвай, і тролейбус можна було б повернути лінію «рогатого» саме у цьому варіанті - через Катедральну площу і площу Підкови, там на шляху тролейбусу навіть розтяжки лишилися.
Трамвай, вирвавшись на проспект Свободи, омине пам’ятник Міцкевичу. До речі, трамвайні дроти, необхідні для лінії, можуть викликати обурення жителів і діячів культури.



У Ніцці (так, у курортних містах Лазурного берегу теж будують трамваї) дане питання було вирішене наступним чином. Для трамваю прокладена третя рейка, розділена на секції; вмикається лише та, над якою їде трамвай (щоб нікого струмом не вбило; 750 вольт - це не жарти).
У Львові, гадаю, таке високотехнологічне рішення буде надлишковим. Але подумати про візуально прийнятне рішення підвісу контактної мережі доведеться. Це можливо - в Празі свого часу вийшло:



Далі трамвай проїде на Галицьку площу. Траса нею зрозуміла із попереднього допису.



Але головний плюс в іншому.
Облаштувати поворот із центру в бік площі Данила Галицького/Гонти навряд можливо, заважають рештки мурів Низького замку. А от поворот із Соборної на Винниченка існував раніше, і зараз вписується. Тому така лінія не лише розв’яже проблему лінії через місто Казимира (бо ж це виділенка трамваю від Дорошенка і до Соборної без різких кривих та ін), але й змінить топологію мережі трамваю в центрі Львова. Зараз вона, можливо, не актуальна, однак чи надовго це?..




Вкупі із пропонованою колією через Князя Романа це дозволяє обладнати навколо кварталу розворот в усі боки і відновити історичний вигляд скверику на Соборній:



В центрі існували й інші лінії, сучасну трасу яких можна було б розглянути в контексті того, чи уявите ви там трамвай зараз.
Раніше лінія пролягала проспектом Свободи:



І зараз. Трамваєм і не пахне:



Неподалік цієї лінії, винищеної ще в 50-х заради тролейбусу, починалася інша - лінія вулицею Куліша.
Тут до 1970-х років були рейки:



Повз сучасний ТРЦ «Форум Львів» трамвай, повернувши на вул. Під Дубом, сполучався із лініями на Замарстинівській і Підзамче.



Гадаю, ці лінії остаточно канули в Лету - втім, якщо хтось має інакшу думку, буду радий вислухати.



Всім удачі і вільного місця в громадському транспорті.

історія, трамвай, night_dreamer_projects, Львів

Previous post Next post
Up