Phantomlinie
Поки ми за кавою обговорюємо з вами різні транспортні проекти, у Берліні впевнено продовжуються роботи зі спорудження нової лінії метро.
Мерія Берліна вже доволі давно будує нову, десяту лінію метро. Лінія U10 фігурує у планах ще з часів нацистської диктатури і генерального плану міста часів Альберта Шпеєра. Незважаючи на тотальну денацифікацію Німеччини у 50-х, люстрацію чиновників, лінія продовжила фігурувати в планах повоєнного міста і була внесена у генеральні плани 50-х і 60-х років.
Ще за часів Третього Рейху, у 1936 році під час реконструкції мосту Мюлендамм під його опорами була споруджена секція тунелів завдовжки кількасот метрів.
При реконструкції понищеної війною станції метро «Александерплатц» у 1960-х на ній були споруджені дві додаткові колії для нової лінії U10 (на правому краю фото одна з колій, яка не використовується ось вже шосте десятиліття).
При будівництві станції «Клейстпарк» (лінія U7) у 1967 році була споруджена частина станції та підхідних тунелів для лінії U10.
При продовженні U9 у район Стегліц поріч із однойменною кінцевою станцією були споруджені частина тунелів і службова гілка на заплановану лінію.
Під час спорудження кільцевої автодороги Берліна (Бундесавтобан 100) біля Інсбрукер-плац під автобаном аналогічно була залишена споруджена у конструкціях станція.
Під час перебудови транспортного вузла на Потсдамер-плац для нової лінії була залишена ще одна «консерва» у вигляді готової станції і переходів на існуючі платформи інших ліній метро і міської електрички.
Нарешті, зараз, в процесі спорудження станції «Берлін-Ратхаус» під платформою нової станції U5 споруджена частина конструкцій тунелів.
Чи не занадто повільно вони будують нову лінію? Ні, навпаки. Мої слова на початку статті - іронія; насправді вони не будують її взагалі.
Психоделічна ситуація, правда?
Лінія U10, що мала сполучити південний захід Берліна із робітничими кварталами північного сходу, дійсно була задумана ще за часів розробки Альбертом Шпеєром плану перебудови Берліну на столицю нацистської імперії. Звідти вона перекочувала у генеральні плани Берліна 50-х і 60-х років - це правда. Відповідно до власних планів, німці при будівництві першочергових ліній цих планів споруджували шматки лінії, яка, якщо добре, з’явилася б за десятки років.
У разі чого, траса лінії перетинає Берлінську стіну «впоперек» і прямим шляхом з’єднує «спальні райони» Східного Берліна із таунхаусами Західного - до 1989 року про цю лінію можна було б і не згадувати, однак ні - і «оссі» при реконструції «Александерплац», і «вессі» при будівництві ліній №№ 7 і 9 залишили заділи під лінію, яка мала б зв’язати дві половини міста, розділені на поверхні стіною, протитанковими надовбами і мінними полями...
[Складається враження, що на стіну посеред міста генпланістам було пофіг.]
Доволі кумедно, що генплани Берліна часів розділення міста абсолютно не враховували того, що посередині столиці Німеччини кордон.
Наприклад, ось генплан Західного Берліну 1960-х років.
Berliner Mauer? Nicht ferstein, соххласна генпляну ф насс тут розф’язка.
Йшов час, Берлін возз’єднався, і виявилося, що мережа метро і міського потяга (S-Bahn), в принципі, задовольняє потреби міста. З тих пір метро розвивається черепашими темпами, єдиний великий проект в роботі - продовження лінії U5 до нового міського вокзалу, до речі, спорудженого якраз на місці Стіни.
2003 року лінію U10 офіційно виключили з генплану міста, лишивши «на дальню перспективу» можливість прокладання за цією трасою лінії U3 (що нині ділить одні і ті самі рейки із U1). Тим не менш, у 2005-2006 для неї на Потсдамер-плац так само була споруджена в конструкціях станція метро. А зараз в процесі будівництва станції U5 біля Берлінської ратуші під платформою закладені кількадесят метрів тунелів для «лінії на далеку перспективу».
Завдяки величезній кількості заділів, станцій в конструкціях, споруджених для лінії, яку офіційно навіть не починали будувати, U10 удостоїлася в берлінських транспортних колах прізвища «Phantomlinie» - «Лінія-привид». На секунду: ані проект U3, ані старий план лінії U10 не розглядаються зараз владою Берліна як актуальні проекти на порядку денному. Немає ані остаточних проектів ліній, ані ТЕО на них.
Будівельники Берліна закопують мільйони в землю «про запас».
Німці ось вже 80 років просто будують станції і тунелі, щоб потім не займатися перекопуванням навколо існуючих ліній - як заділ під міську магістраль, яка ще не факт чи з’явиться. Нецільова витрата коштів? Можливо. А можливо, шедевральний приклад людської завбачливості. Гадаю, тут доцільно нагадати бородату байку з надр інтернету.
[Дуже бородату...]
1913 рік, Англія, Лондон.
Вестмінстерський хол переживає першу капітальну реконструкцію у своїй історії. Засідання комісії парламенту щодо реконструкції доходить висновку: провести реконструкцію, не понищивши архітектуру холу, неможливо - можна замінити всі елементи, крім старих дубових стропил - усі відомі дубові гаї у Британії були пущені на дрова в роки промислової революції. А потрібні дуби віком від 300 років - усе, що молодше, не годиться за розміром.
І тут хтось з членів комісії від браку ідей каже: а в кого ми взагалі минулий раз дуби брали і коли то було? Підняли фоліанти, погортали і з’ясували: дуби купили в садибі такого собі лорда Корторпа, в Сассексі.
В 14 столітті.
Той самий член комісії з усім оптимізмом світу каже, мовляв, давайте зв’яжемося із нащадками, спитаємо, раптом що порадять. Підняли родинні дерева - у нащадків виявився телефон. Зателефонували. Слухавку підняв нащадок того самого лорда Кортопа і каже людським голосом:
- Ви з Вестмінстерського палацу? Щодо дубових стропил? Приїжджайте, у мене все заготовлено, дубовий гай спеціально для вас на місці.
Німа сцена.
[(спойлер із пласкуватим мемом)]
Поїхали за дубами, питають: а як так?
- А мій предок, либонь, не дурний був. Він зметикував, що вам під час ремонту знов віковічні дуби знадобляться, тому ще того разу посадив поруч із пеньками новий гайок і заповів передавати усім нащадкам, нехай не дають рубати. І так і не зрубали.
Дуби з усіма застережними заходами спиляли і повезли на ремонт Вестмінстерського холу. А от нащадок Корторпа, отримавши непоганий бакшиш, посадив поруч із пеньками ще один гай. І потрібний заповіт написав…
Німці апріорі вважають завчасне будівництво усього необхідного без обґрунтування і термінів кінцевого виконання проектів вигіднішим, ніж подальший головняк із перекопуванням існуючої інфраструктури і порушенням роботи вже спорудженого. Це не може не вразити глибиною завбачливості. Гадаю, така риса менталітету є одним із тих чинників, які привели її до статусу двигуна економіки Європи.
І нам є чому в них повчитися у цьому плані, чого всім і бажаю.
P.S. «Нам дозволено бути невігласами, містиками, забобонними дурнями. Нам одне не дозволяється: недооцінити небезпеку. І якщо у нашому домі запахло сіркою, ми просто зобов’язані припустити, що поруч на землю ступив чорт із рогами, і прийняти відповідні міри аж до організації виробництва святої води у промислових масштабах»
Аркадій і Борис Стругацькі, «Хвилі гасять вітер».