Соціоніка в метро
Випадково наштовхнувся на своєрідний перетин двох своїх хобі - транспорту та соціоніки.
Соціоніка - відносно нова (плюс-мінус 40 років) психологічна типологія людської особистості. Відносно - бо базується на старому і давно визнаному вченні Юнга про дихотомії і людські цінності, але доповнена висновками і спостереженнями радянських психологів і кібернетиків щодо взаємодії різних типів (безпосередньо у типуванні людей вона мало чим відрізняється від принципів типології Майерс-Брігс, давно використовуваної у США та Європі). Втім, бажаючі поцікавитися деталями можуть зробити це в коментарях нижче, а сьогодні я висвітлю одну кумедну деталь.
Річ у тім, що, як і вчення Юнга разом із типологією Майерс-Брігс, соціоніка передбачає цілих 16 типів людської особистості. Американці у своїй типології назвали типи абревіатурами, утвореними з комбінацій юнгівських дихотомій, а от радянські математики для звучності і однозначної ідентифікації типів назвали їх на честь історичних діячів, письменників і літературних персонажів, стереотипи про яких відповідають стереотипному сприйняттю типів.
Повний перелік типів можна знайти у статті Вікіпедії. Кумедно те, що не лише соціоніка використовує ці імена у якості назв…
Зазвичай станції метро називають по місцевості навколо, але, якщо топонім площі або вулиці нагорі носить чиєсь ім’я, він же присвоюється й підземці. Часом соціоніка і метро перетинаються.
Почнемо з альфа-квадри. «Альфійці» міцно прописалися у підземці столиці «найальфійнішої» країни Європи, Франції.
«Робесп’єр» - станція паризького метро, на 9 лінії. Названа, звісно ж, на честь французького революціонера Максиміліана Робесп’єра.
Розташована на сході міста.
«Віктор Гюго» - станція паризького метро, на 2 лінії.
Поруч купа примітних і відомих місць - площа Шарля де Голля і Тріумфальна арка, Єлисейські поля, Трокадеро і зловісний тунель Альма. Набір, що цілком відповідає рисам психотипу =)
«Александр Дюма» - станція паризького метро, знов на 2 лінії. Поруч розташований знаменитий цвинтар Пер-Лашез.
На честь дня 1 квітня, 2016 року на цей день станція «змінила назву» на «Три Мушкетери».
А ось станції метро, названої ані на честь Дона Кіхота (що й не дивно, персонаж, все-таки), ані Мігеля Сервантеса, його творця, немає ані в Мадридському метро, ані деінде, на жаль. Чомусь навіть за років радянської влади у Україні спромоглися назвати станцію метро на честь свого найвидатнішого поета, а в Іспанії (навіть у роки фашизму Франко: патріотизм мав аж перти) - ні. На цій позитивній ноті переходимо до бета-квадри.
Станції метро на честь Гамлета, принца Датського і не варто було очікувати навіть у Копенгагені, а от станцію метро на честь його творця, Вільяма Шекспіра, його англійські співвітчизники так і не побудували. Із Сергієм Єсєніним те саме. Жукови зараз в кращих традиціях стереотипів зберуться когось бити: станція метро «Маршала Жукова» існувала у харківському метро до 2016 року, коли, згідно закону про декомунізацію, не була перейменована на «Палац Спорту» (пофіг, що за дві зупинки є станція «Спортивна»).
Також до того на станції розміщувався бюст маршала Жукова.
Станція «Горьковська» на честь Максима Горького існувала у московському метро на 9 лінії аж до 1990 року, коли вона не була перейменована на «Тверську».
Станція, до речі, історично цікава тим, що її «оббудували» навколо вже прокладених за тридцять років до того тунелів, в яких не припиняли ходити потяги. Здавалося б, Інспектора позбавили своєї станції метро так, як і Маршала, однак однойменна станція вже існувала у Ленінграді.
«Горьковська» - станція 2 лінії петербурзького метро. Розміщена поруч із Петропавлівською фортецею - в історичному серці міста.
А 2012 року з’явилася ще одна станція на честь Максима Горького - у Нижньому Новгороді:
Аналогічно, в серці міста - Нагірній частині.
Гамма-квадра взагалі позбавлена своїх станцій метро, але у Києві є станція швидкісного трамваю «Теодора Драйзера»:
За іронією, уся лінія прокладена по вулиці Оноре де Бальзака:
Наполеон своєї станції взагалі ніде не удостоївся. Чисто заради пам'яти Бонапарта, найближча станція метро Парижа до могили того самого імператора Франції - "Інвалідів" ліній 8 і 13. В Окленді, штат Каліфорнія, є залізнична станція «Площа Джека Лондона», але це все навряд рахується…
В дельта-квадрі ситуація схожа, тільки спричинена іншим. Лорд Хакслі був надто маловідомим вченим, щоб на його честь назвали станцію метро; Жан Габен грав у кіно тоді, коли більша частина паризького метро біла вже збудованою; Штірліц - вигаданий персонаж. Є станція метро «Семенівська» у Москві, але вона точно не має відношення до автора книжок про Штірліца, Юліана Семенова.
За усю квадру, як не дивно, «віддувається» Достоєвський.
Москва - «Достоєвська» 10 лінії. Поруч - театр російської армії та СК «Олімпійський».
Дизайн станції заслуговує на увагу: стіни оздоблені кам’яними панно із сюжетами творів письменника. «Злочин і кара»:
«Брати Карамазови»:
Портрет Ф.М.Достоєвського:
Однак станція на честь Федора Михайловича є і у столиці, сучасній йому - Петербурзі, на 4 лінії:
Так само в центрі міста:
[До речі, про паризьких жартівників.]
Одна зі станцій паризького метро, Crimee ("Кримська") має назву, співзвучну із франзузьким словом "злочин". Тому того ж дня, 1.04.2016, станція на один день була перейменована у "Кара". Схоже, французи так само читають Достоєвського =)
На цьому все, дякую за увагу.