Трамвайна лінія ""Політехнічна" - Глибочицька вулиця"
Однією із ідей, які висувалися щодо розвитку трамвайної мережі в Києві, було з’єднання Борщагівського швидкісного трамваю із основною трамвайною мережею на Лук’янівці (через Політехнічний провулок, вулиці Гаврилишина і Коперника) і утворення таким чином прямого зв’язку Борщагівка - Поділ.
Дана ідея є цікавою. Річ у тім, що немала частина пасажирів швидкісного трамваю їдуть до станції «Політехнічна» і здійснюють там піший раут завдовжки 400 метрів до станції метро. Продовживши трамвай до центру міста, ми зменшимо цю частку, однак немала частина пасажирів все ж бажатимуть потрапити тут у метро - наприклад, щоб доїхати до Лівого берегу абощо.
Також попит на лінію створюють студенти КПІ, чий капмус - університетське містечко - геть неподалік. При чому для них є корисним будь-який зв’язок - в тому числі, і коротка дорога на Поділ.
Інша причина побудови цієї лінії - необхідність «скидання» частини трамваїв із Борщагівської лінії кудись, окрім Жилянської вулиці. Новою лінією явно потрібно буде прокласти маршрути не лише з Борщагівки, а й з Лук’янівки, Подолу (а, в подальшій перспективі - і з Лівого берегу), і в цій обстановці Борщагівському ШТ може банально не вистачити пропускної спроможності лінії. Якщо ж буде попит на маршрут, який не чіпатиме «вузькі місця» - краще прокласти там рейки, а до того ж мати резервну лінію на випадок поламок вагонів на Жилянській.
Здавалося б, запит на таку лінію є, однак дещо в буквальному розумінні стоїть на шляху такої лінії.
Північна платформа станції ШТ «Політехнічна».
Для того, щоб спорудити поворот трамваю у Політехнічний провулок, де б мала початися лінія, потрібно перенести її кудись - що порушить роботу усієї станції на час такої реконструкції. Підземний перехід, що слугує вестибюлем, також може перестати сполучатися із новою платформою залежно від місця її нового розташування.
А чи можна прокласти лінію в обхід цієї перешкоди?
Можна, при чому такий обхід стане кориснішим, ніж лінія за найкоротшою трасою. Коли я задався цим питанням і задумався над картою Шулявки (саме так, Шулявка розташована не там, де станція метро, а де парк Пушкіна - хоч станцію метро перейменовуй), відповідь - хоч і «сира» - прийшла в голову за три хвилини.
Можливість зручно увести лінію «вбік» у тому місці, де пряма, мов стріла, лінія робить свій перший поворот по дорозі до вокзалу - на розі вулиці Академіка Янгеля, ще перед станцією ШТ «Польова». Трамвайна виділенка у цьому місці і так трохи ширша, ніж зазвичай, однак потрібно буде трохи розширити її, щоб вмістити третю колію.
Трамваям, що прагнутимуть повернути на Янгеля, потрібно буде дочекатися відповідного сигналу світлофора на вулиці, в той час як рухові трамваїв «основною» лінією нічого не заважатиме. Тому трамваї, що чекатимуть зеленого світла на Янгеля на окремій третій колії, не заважатимуть іншим, які поїдуть прямо. Зловили фішку?
Далі, підрізавши кут студентського скверу, трамваї повернуть на Політехнічну вулицю - центральну вулицю кампусу КПІ.
Хоч вона і є пішохідною, це не є проблемою. Площа Ринок - точно так само пішохідна - Львів, Україна:
Трамвайно-пішохідна вулиця є доволі сміливим рішенням, яке є виправданим, коли обсяг руху лінією є порівняно невеликим; лінія через кампус КПІ на Поділ навряд забере більше однієї третини руху далі в центр. У Європі це починає зустрічатися все частіше і частіше; в Києві ж це буде першою подібною лінією.
Трамвай проїде кампусом КПІ, оминувши по дорозі найновіші корпуси із вельми химерною архітектурою:
Згодом трамвай таки поверне на Політехнічний провулок, яким - згідно першого задуму - він мав би їхати із самого початку.
Мені доводилося чути думки, що тут «надто вузько» для трамваю. Вибачте, що вже вдруге приводжу це місто в приклад, однак Львів, вулиця Памво Беринди:
Від стіни до стіни - 14 метрів. Це - повноцінна двоколійна трамвайна лінія. Де у вас там вузько? =)
Так, проїжджа частина обставлена МАФами з обох сторін, однак знести їх заради будівництва трамвайної лінії - цілком виправдано. У цьому ж місці можна організувати хаб із кількома маршрутками і автобусами, що мають тут кінцеву. Вхід в метро - за спиною фотографа.
Далі - перехрестя із проспектом Перемоги.
Це місце потребуватиме встановлення світлофору, до того ж, ледь не першого на проспекті на шляху в центр. Здавалося б, це - нереально, спиняти машини тут - простий спосіб утворити затор. Але цей світлофор не утворить нового корку - він усього лиш його перенесе.
Затори на Площі Перемоги і навколо Повітрофлотської розв’язки - явище перманентне. Якщо ж ми встановимо на шляху трамваю світлофор, він стримає частину потоку в центр міста. Тут з’явиться новий затор - але він зменшиться далі, в центрі міста. На скільки саме - справа розрахунків, але однорівневий перетин проспекту Перемоги трамваєм цілком можливий.
За проспектом Перемоги плану транспортних активістів і ДТІ вже нічого не заважає, крім рідкісних рекламних щитів.
Вулиця Богдана Гаврилишина має бульвар посередині. Його ширини замало для двоколійної трамвайної лінії, однак, реконструювавши вулицю, можна спокійно вмістити 2 колії і 2 смуги автомобільного руху. Зупинки можна організувати «по-віденськи» - як великий лежачий поліцейський:
Ця вулиця має ще й складний рельєф, але для київського трамваю це не в новинку.
Перехрестя з вулицею маршала Рибалка. Тут бульвар скінчується.
Початок вулиці Коперника.
Здавалося б, вона надто вузька для трамваю, однак фасади будинків знаходяться на такій же відстані, як і на Гаврилишина - 40+ метрів.
Прокласти трамвай можна буде, лише реконструювавши вулицю і привівши її до того ж вигляду, як і попередню. У загальних рисах це матиме наступний вигляд (за кліком - повна версія картинки):
Кафе поблизу рогу Бердичівської - явно під зніс.
Останній сегмент лінії буде вирізнятися одночасно двома деталями. Це - найвужча частина лінії; і, як не дивно, трамвай тут - хоч і символічно - є і зараз.
Це - рештки колії навколо старого Лук’янівського трамвайного депо. На місці депо зараз будують ТРЦ, але, як не дивно, сюди трамвай повернеться (хоч і з’їсть під свій рух всю вулицю).
Біля кінотеатру «Київська Русь» нова лінія зв’яжеться з існуючими.
Прорізавши кілометри університетських кампусів, старих хрущовок і старих трамвайних ліній, трамвай зв’яже Борщагівку із КПІ, Лук’янівкою і Подолом.
Розрахунки попиту на цю лінію я лишу ДТІ, який її вперше запропонував, а відзначити варто наступне.
У разі побудови лінії ми отримаємо:
- Першу трамвайно-пішохідну вулицю міста;
- Перший крок до демонтажу «шулиць» Києва заради трамваю;
- Першу комплексну перебудову вулиці заради трамваю.