Іноді, коли людина стикається з відмінною від своєї точкою зору, але при цьому знаходить, що вона не суперечить її інтересам, вона може пережити гаму доволі змішаних почуттів. Внутрішній конфлікт, подив, трохи самоіронії, повага до свого опонента, і все це в одній пляшці «об’ємом» кілька секунд. Кумедно. Але це - дуже корисний досвід, бо ж не всюди вам бути правим_ою.
Перший такий випадок у моїй практиці «обмальовування карти Києва білоруськими фломастерами» стався, коли я побачив ідею ДТІ КМДА щодо прокладання трамвайної лінії на лівий берег міста у його південній «половині». Те, що лінія має йти мостом Патона - секрет Полішинеля, але як підвести трамвайну колію до мосту на правому березі?
Здавалося б, бери та чаклуй назад лінію 27-го трамваю, але не варто поспішати.
Варто звернути увагу на план, складений у надрах ДТІ КМДА. Він не є офіційним, але він вартий уваги тим, що до його створення доклав зусиль Віктор Петрук, все той самий борець із «Укрзалізницею» та проектами метрополітену.
Тут детальніше. Ось та ідея, яку я вважаю цілком придатною для реалізації «тут і зараз» - трамвай через Нову Забудову, Либідську площу та бульвар Ворожнечі Дружби народів.
Ця лінія дає непогане охоплення Нової Забудови, ділового і житлового району вздовж залізниці, підхоплює транспортний вузол на Либідській площі (там же, до речі, і «Оушен Плаза»), і утворює потужну транспортну зв’язку вздовж траси Малої Окружної дороги, кільця вулиць навколо середмістя Києва. Ну, й звісно ж, вона відкриває вихід на міст Патона, здавалося б, начисто відрізаний з 2011 року, коли була винищена лінія Набережним шосе.
Автор Anton, сайт transphoto.ru.
Хоча, теоретично, лінія до Либідської має власний і доволі потужний пасажиропотік. Це - плюс, який слід реалізувати згодом, втім, все по черзі.
Хоч я й обома руками за цю лінію в загальних рисах, я все ж переробив би майже всі її деталі та технічні нюанси. Перше і найголовніше - «розшивання» однобічних вулиць Антоновича і Великої Васильківської.
Допис про магістралі і їхню шкідливість для транспортної мережі міста додається. Для трамваю це - однозначний плюс: він отримує незалежну виділенку на вулиці Антоновича, а Велика Васильківська лишається за тролейбусом. Це не дуже справедливо: історично перша лінія міського трамваю йшла саме ВВ. Теоретично можна й навпаки, але це не принципово.
Проблеми, пов’язані з тим, що ця лінія - за усього бажання - намальована маркером по карті, починаються одразу. Ось ріг вулиць Жилянської/Антоновича.
До речі, це один з найвужчих тротуарів у Києві, які я бачив. Просто навпроти Конституційного суду України.
Трамваю треба повернути із крайньої правої смуги руху Жилянської у крайню праву Антоновича. Про те, щоб радіус повороту вписався у бодай якісь норми, не може бути й мови - а десь у надрах групи «Транспорт Києва» валяється допис, у коментарях під яким Петрук дорікав мені особисто, мовляв, на розворотних кільцях трамваї жахливо нищать собі бандажі колес, криві малого радіусу-с, тому вигідніше переробити усі лінії на розворот на тупиках. Опускаючи те, як хочу зробити все я, шанс облаштувати такий поворот все ж існує. Тільки він здійснюватиметься не тут, а вулицею Короленківською:
Що ж до «моєї проектної організації», то простіше зробити все класичним способом, що не потребує ніяких фокусів з лініями - прокласти трамвайні лінії ПО ВІСІ ВУЛИЦЬ Жилянської і Антоновича, за рахунок чого радіус кривої збільшиться і стане прийнятним.
Хоча мушу визнати, я доволі довго розглядав варіант лінії вулицею Антоновича «по-Кудрявськи», вздовж тротуарів. І лінія Короленківською в моєму плані також була присутня. Але все ж не треба так: трамвайним лініям місце по центру вулиць, це давно визнано містобудівною практикою світу, виключення з цього правила рідкісні і пов’язані з місцевими особливостями.
Повз закрите трамвайне депо:
Далі все просто: трамвай спокійно собі йде по центру вулиці десь на Нижньому Манхетені.
Прикольно було б уявити трамвай, марки Татра Т3, у центрі Нью-Йорка, десь на Бродвеї, і відсутність уяви у архітекторів будинків на Новій Забудові цілком дозволяє побачити це в житті років за 5-10. Хоч і в Києві =)
Ось якось так трамвай дістанеться Либідської площі.
Лінія навпроти «Оушен-Плази» - чому б і ні?
Як я вже зазначав, не є принциповим прокладання лінії саме вулицею Антоновича. Велика Васильківська має приблизно ту ж ширину проїжджої частини під 20 метрів і широкі тротуари, чого достатньо для виділеної трамвайної лінії і 2+2 смуг руху авто.
І тут починається найцікавіше. Бульвар Дружби народів - шулиця. Десятки метрів асфальту, розв’язки, загнані по підземних переходах пішоходи. І ніякої можливості облаштувати трамвай. Втім, двоє людей так не вважають: я і Віктор Петрук. Знову ж таки, «лижню ДТІ».
Ідея Петрука полягає у тому, щоб вписати трамвай у крайні праві смуги руху. Це спрацьовує, і навіть на Либідській розв’язці, але під Печерським мостом виникає проблема. Сам трамвай вписується, але зупинка, якщо облаштувати її під мостом - що могло бути б логічно - вже не дуже.
Також лінія у крайніх правих смугах руху перерізатиме усі з’їзди заїзди на Печерський міст (та й не тільки на нього - але про це у наступних частинах).
Що примітно, до мосту Патона, в принципі, особливих проблем це не викликає - лінія цілком вписується у бульвар, який давно не є бульваром. Недарма його раніше неофіційно називали Автострадою.
Але я не був би Нічним мрійником, якби не запропонував альтернативу.
З південного боку БДН є широка смуга землі, цілком придатна для прокладання трамвайної лінії. Трохи земляних робіт - і ми маємо окрему, відділену від руху на «Автостраді» трамвайну лінію. Але вона також не позбавлена нюансів:
1. Трамвай на Либідській розв’язці.
Я пропоную не сюсюкатися з шулицями міста і просто перерізати одну з ниток розв’язки в одному рівні, отут. Звісно, облаштувавши світлофори на перетині.
2. Печерський міст. Тут просто епік фейл.
До мосту місце під трамвайну лінію є, на місці або за МАФами біля метро «БДН». А сам міст можливості прокласти ним лінію такого вигляду не дає - завузько під ним і завантажені з’їзди на ньому.
Єдиний варіант - перекраяти з’їзди з південного боку мосту і розташувати трамвай там - перетнувши бульвар Лесі Українки в одному рівні.
Далі, повз Болсуновську і Звіринецький цвинтар обидва варіанти проходять без будь-яких проблем.
Погляд на БДН з боку перехрестя БДН/Старонаводницька.
Мушу визнати, із задачею «Вписати трамвай на «Автостраду»-шулицю, бульвар Дружби народів» набагато краще справляється лінія, запропонована Петруком і його колегами з ДТІ.
Але тут слід задуматись: а чи правильно ми формулюємо задачу?
Подумайте над цим, а я тим часом займуся лінією, поява якої так само відкриє міст Патона для трамваю, але не викличе стільки криків у водіїв, з чим легко впорається ця. Іншими словами, йду чаклувати =)