Дніпровські спуски: серпантин для трамваю
Коли залізничну лінію треба перекинути через гори, її ніколи не кладуть прямо.
Інженери шукають шлях проходження схилами і крутогорами із найменшим ухилом із можливих, щоб залізницею могли проходити якомога більш завантажені потяги, без зайвої допомоги і ризику зірватися з гальм схилом униз.
Будівельники трамваю в Дніпрі були не в курсі нюансів роботи своїх залізничних колег, і немала кількість “крутогірних” ліній трамваю в Дніпрі порушують цей чарівний принцип. Сьогодні про одну з таких зірвиголівних ліній і піде мова.
Не лише лінія Кайдацьким мостом в Дніпрі мала стати швидкісною. Така ж ідея виголошувалася щодо іншої великої трамвайної лінії в місті - лінії 12 трамваю проспектом Богдана Хмельницького.
Проспект відомий, як одна з найширших вулиць країни, на якій висадка пасажирів з трамваю (трамвай прокладений канонічно, по вісі вулиці) відбувається без організованих платформ на проїзну частину.
Справа за малим: звузити проїзну частину, що не складає проблеми для руху (пояснення приведу нижче), побудувати на зупинках зручні припідняті платформи, обладнати лінію адаптивними світлофорами, що забезпечать трамваю зелену хвилю, і готово - Дніпро отримає вже другу лінію швидкісного трамваю (після Кайдацького ШТ, вже описаного в блозі - вона має шанси з’явитися швидше).
Забудова вздовж прокладеного паралельно проспекту Поля, “Корея” і житломасив Шинного заводу отримають зручну дорогу в центр міста. Тільки от лінія широким і пласким проспектом Богдана Хмельницького скінчується за кілометр від центру, перетворюючись на...
На, либонь, найкрутішу трамвайну лінію країни.
Під “найкрутішою” я маю на увазі не сленг, що позначає високу якість лінії, все трошки банальніше - мова про її ухил.
Від вулиці Сікорського лінія починає затяжний спуск до центру міста (весь цей район розташовано на високому пагорбі; рельєф Дніпра, як-би, не сюрприз і не подарунок водночас). Близько півтора кілометрів колії мають ухил, близький до максимального для трамвайних ліній.
Якщо вулиця Сікорського розташована вище за дах вісімдесятиметрової вежі ТЦ “Мост”, то лінії в центрі не сильно вищі за її основу. Вежу видно за каштанами; зум, звісно, такий собі, але масштаб ухилу зрозумілий.
Спуск такою лінією, згідно ПТЕ, передбачає обмеження швидкості - знак на заставці статті реально виконується, трамваї “сповзають” зі схилу.
Ще донедавна, до 2013-2014 років, вулиця Сікорського була межею трамвайних маршрутів. Рівнинною частиною лінії, з півдня, ходили 12 і 16 маршрути, на Автобазу та “Шинник” відповідно, “альпінізмом”, в свою чергу, займався лише 4 маршрут - від Старомостової площі. Поділ цей був цілком логічним: на 12 і 16 можна було виставити будь-який вагон, на 4 - лише вагони з відмінною гальмівною системою. Таким чином, вагони на четвірці могли безпечно подолати ухил з пасажирами, 12 і 16 могли обслуговуватися яким завгодно хламом.
Років з п’ять тому 12 маршрут також було продовжено до Старомостової площі - маю надію, що депо Дніпровського трамваю налагодили ремонтні роботи в достатній кількості і якості для цього.
Весь цей район, до речі, не має надто широких вулиць, переважно являючи собою приватний сектор. Саме тому проспект Богдана Хмельницького можна без остраху звузити до 2+2 смуг руху - вулиці Січових Стрільців та Михайла Грушевського, якими продовжується рух з нього в центр, не ширші.
Повернемося до трамваю. Переробка цієї лінії трамваю на швидкісний погано б’ється із фактом існування обмеження швидкості на спуску від цієї лінії в центр; постійне пригальмовування на спуску несумісне із швидким розгінно-гальмівним режимом решти лінії, спуск стане вузьким місцем ШТ, що збиратиме вагони в годину пік (вони приїздитимуть з гори швидше, ніж встигатимуть з неї спуститися). Можна було б експлуатувати лінії окремо, як до 2014 року - ШТ тільки нагорі, 4-ка на спуску, але це вкрай незручно для пасажирів.
Окремим клопотом є те, що даний напрямок з’єднано лише з лінією по вулиці Святослава Хороброго. Звернувши на неї, трамваї потрапляють в район Центрального ринку/Старомостової площі, але не в діловий центр міста; здавалося б, можна продовжити рейки в місті з’єднання прямо в центр, але насправді цьому заважає все той самий ухил.
Один бік вулиці Святослава Хороброго вище за інший на півтора метри. Автомобілі це перенесуть. Трамвай - ні, надто малий вертикальний радіус. До речі, через це трамвай з гори сполучається з лінією по Святослава Хороброго не одразу, а кількадесят метрів одна пара колій спускається обіч іншої в один рівень з останньою.
Чотириколійна ділянка, унікальне місце в країні. Унікальне, крім цього, ще й тим, що це одне з рідкісних в нас місць, де встановлена двоперова стрілка.
При чому, вона східна; а сусідня розхідна стрілка є звичною, унилою одноперовою. Поки що все функціонує в такому вигляді (ще й з вбитими коліями, до речі, але це класика).
На жаль, така диспозиція заважатиме трамваю проспектом Хмельницького стати зручним і корисним для міста, повноцінним швидкісним трамваєм. Як же вирішити це питання - не закидати ж лінію в існуючій ролі?
Звернімося ж до досвіду залізничників. Лінії в горах прокладають не найкоротшою траекторією саме з цієї причини - не штурмувати всі нерівності рельєфу прямо. На жаль, місця для “трамвайного серпантину” тут вже немає, забудова заважає; однак шлях можна спробувати знайти через топографічні карти цієї місцевості.
Трохи про “трамвайні серпантини”. Коли під них є місце - зазвичай, це доволі красиві і фотогенічні місця, ось, наприклад, Прага:
В свою чергу, в Дніпрі шлях трамваю можна “видовжити” через вулицю Симона Петлюри.
Вона теж не є ідеально рівною, однак вона не настільки довга, щоб стати суттєвим обмеженням швидкості на лінії. До того ж, вона достатньо широка для двох трамвайних колій, нехай і повністю суміщених - трафік нею мізерний. Скінчується ця вулиця обривом і яром:
Довга балка, одна з найбільших, які розрізають Дніпро, як пиріг Наполеон на голодну компанію з двадцяти людей. Звідси і майже до парку Богдана Хмельницького, вона виправдовує свою назву. Тут же починається і протікає річка, завдяки якій Дніпро отримав свою найпершу назву.
Половиця.
Перетинати балку не будемо, тим більше, що її планують забудовувати. Нам потрібно лише пройти по її краю, що, найймовірніше, буде простіше виконати у вигляді естакади. Естакада скраю балки буде доволі складною у виконанні, але вона поєднає дві вулиці траси трамваю - далі буде. І, що найцікавіше, якщо мені не бреше топокарта, то естакада в профілі може бути геть рівною - вона буде доволі швидким місцем магістралі.
Естакада виведе трамвай до початку/середини (де оптимальніше за рельєфом) Виконкомівської вулиці, де знадобиться викупити і знести кілька будинків, щоб вивести трамвай на проїзну частину вулиці. Бажано зробити це в місці з оптимальним ухилом, бо місцями по Виконкомівській є й доволі круті відтинки.
Виконкомівська, аналогічно до вулиці Петлюри, має місце для двох колій, але на суміщенці - що не критично, Виконкомівська вулиця тупикова і не перевантажена трафіком авто.
Естакада, до речі, матиме проїзд лише для трамваю.
Ріг Виконкомівської та Святослава Хороброго. На відміну від перетину з Короленківською вулицею, перехрестя пласке як стіл. Це дозволяє, не приєднуючи лінію до існуючих рейок, прокласти колії далі. В центр міста.
В кінці вулиці видніється ТЦ “Босфор”. Простір перед ним - одна з небагатьох пішохідних площ Дніпра.
Доведеться перетворити її на трамвайно-пішохідний простір, облаштувавши тут зупинку. Можна обладнати її на манер Страсбурга, із критими платформами для очікування, ось так:
Але і проспект Яворницького не стане кінцевою для трамваю, тим більше, що кільце там облаштувати ніде. Лінія піде далі, Барикадною вулицею - муситимемо заборонити проїзд авто нею, інакше все стоятиме...
... наліво, на вулицю Якова Самарського...
... і до Успенської площі, навколо якої можна облаштувати розворотне кільце і зручну кінцеву станцію трамваю.
Сюди ж можна дотягти трамвай від ЦУМу, від розворотного трикутника, що використовується екскурсійним вагоном.
Click to viewДо речі, цей трикутник є рештками лінії, що колись йшла туди ж - до Успенської площі; ми просто повертаємо історичну справедливість.
Шлях трамваю в центр порівняно із прямим маршрутом через Короленка (припустімо, там є прямий шлях в центр) у такий спосіб стане відчутно довшим, але для трамваю це не є проблемою, радше навпаки - такий серпантин зробить середній ухил лінією набагато меншим. Їздити нею можна буде значно швидше, час проходження може зменшитися. Лінія стане безпечнішою для пасажирів.
Частина ділянок (на кшталт естакади, або колій перед “Босфором”) будуть розташовані на рівних місцях, що дозволить трамваю розганятися на них або робити в цих місцях безпечні зупинки. До того ж, порівняно із трасою через Короленка трамвай по Виконкомівській/Барикадній потрапить у самісіньке серце міста, що зробить 12-ку надзвичайно привабливим транспортом для охоплюваних нею районів.
Втім, якщо хтось вигадає кращий варіант “трамвайного серпантину” в цьому місці існуючими вуличками, то я не проти його обговорити. Чекаю на ваші думки.