стабілізація схилів
Стабільність схилів у гірських районах - проблема на часі. Тривалі дослідження радянських вчених та скупі вже незалежних українських дали значний емпіричний матеріал для вивчення зсувів, зміщень, порухів. Однак на це вже стали споглядати, як на геотехнічний непотріб. Слабо віриться в попередні, ґрунтовні, передбудівельні вишуковування хоча б тому, що єдине бюро в західному регіоні не в силі виконати усі плани забудов. Так чи інак, робить хтось бадання чи ні, але схили рухаються, створюючи загрозливу ситуацію для людей та споруд, які вони поверхнево на собі розміщують. Немалу роль на активацію здійснює антропогенний вплив. Десь більшою мірою, десь - взагалі ігнорують. Закривши очі, як відомо, проблема не зникне.
Одна з провокативних загроз схилів - поверхнева ерозія, така активна для гірських регіонів планети. У горах можна вивчати або лише ознайомитися з багатьма екзогенними процесами, побачити їх стадії. І, звісно ж, побачити, як людство бореться з природним руйнуванням земної кори. В Карпатах цього не побачиш, як не шукай, по тій простій причині, що там просто нічого не робиться. У найкращому випадку - обмальовуються супутникові карти в корелі.
Я спеціально споглядав на урізки схилів, на знеліснення, на спорудження лижних спусків. У Яремчі придорожній пагорб не урівноважили підпірною стінкою, а навпаки - зрізали базис, навіть габіонів не встановили. На Буковелі схили тільки засіяли конюшиною та прокопали канави. Навіть моя пропозиція встановити там геосітки не була підтримана. Таке безгосподарне відношення ще дасться взнаки. На жаль, сумними наслідками. Одному голову відрізало опорою, посунуться ще й інші.
Біля невеличкого лижного альпійського спуску поблизу Гарміша я все ж побачив, що європейці використовують геосітки та покриття, щоб суттєво редукувати процеси вивітрювання. Судячи зі стану, сітка вже не перше літо там, проте ще й досі виконує покладені на неї функції. Про схожі методики карпатські бізнесмени мають досить туманні уявлення або воліють узагалі не знати. Звісно, сітка не стримає схил, але значно зменшить вплив негативних факторів. Хоча, як показували підрахунки, наслідки такого впровадження - екстра-позитивні.
Укріплення схилу.
Сітка.
Одна з провокативних загроз схилів - поверхнева ерозія, така активна для гірських регіонів планети. У горах можна вивчати або лише ознайомитися з багатьма екзогенними процесами, побачити їх стадії. І, звісно ж, побачити, як людство бореться з природним руйнуванням земної кори. В Карпатах цього не побачиш, як не шукай, по тій простій причині, що там просто нічого не робиться. У найкращому випадку - обмальовуються супутникові карти в корелі.
Я спеціально споглядав на урізки схилів, на знеліснення, на спорудження лижних спусків. У Яремчі придорожній пагорб не урівноважили підпірною стінкою, а навпаки - зрізали базис, навіть габіонів не встановили. На Буковелі схили тільки засіяли конюшиною та прокопали канави. Навіть моя пропозиція встановити там геосітки не була підтримана. Таке безгосподарне відношення ще дасться взнаки. На жаль, сумними наслідками. Одному голову відрізало опорою, посунуться ще й інші.
Біля невеличкого лижного альпійського спуску поблизу Гарміша я все ж побачив, що європейці використовують геосітки та покриття, щоб суттєво редукувати процеси вивітрювання. Судячи зі стану, сітка вже не перше літо там, проте ще й досі виконує покладені на неї функції. Про схожі методики карпатські бізнесмени мають досить туманні уявлення або воліють узагалі не знати. Звісно, сітка не стримає схил, але значно зменшить вплив негативних факторів. Хоча, як показували підрахунки, наслідки такого впровадження - екстра-позитивні.
Укріплення схилу.
Сітка.