про себе, кохану
я колекціонер, зрештою як і всі.
кожен з нас дитина, яка щось збирає - фантики, марки. гроші, книги, світлинки... нц у кожного свої глюки так би мовити.
у мене 2 колекції - тісно сплетені й взаємодоповнюючі.
1. вишиванки, ствої, вишині символи, долі й ічторії особистостей на полотні - це більше, ніж багато.
я люблю запах старого полотна, яке де не де пожовкло від часу чи стало барвистим від коліру ниток, які випстили фарбу, як з рани.
я люблю жорстке полотко, яке царвпає шкіру й лишає на ній ледь помітне подразнення і я люблю мяке, вибілене полотно, яке огортає з ніг до голови своєю енергією й ніжністю. кожна вишиванка жива, неповторна і єдина у всесвіті. носить поміж своїх ниток чужі долі долі, які ти мимоволі перемішуєш зі своїми. так відбуваються зміни в ДНК, генетиці й памяті, твориться щось особливе й нове. те, що належитиме не лише тобі.
вишиванки - моя пристрасть, мабуть з тих, первісних, які породжуються серцем, потилицею і ямочкою між ключицями.
2 враження.
колекція безцінна й неповторна. вона оновлюєьться, поповнюється і розгортається. до неї можна торкнути, її можна відчути, неї можна поділитися але не можна подарувати.
вона не завжди приєм й добра. часами вона нагадує мені про те, що не вартує згадувати і саме вона кує хребет і дарує крила.
я не можу назвати жодну зі своїх колекцій радісними - вони є і залишаться зі мної доки житиму.
кожен з нас дитина, яка щось збирає - фантики, марки. гроші, книги, світлинки... нц у кожного свої глюки так би мовити.
у мене 2 колекції - тісно сплетені й взаємодоповнюючі.
1. вишиванки, ствої, вишині символи, долі й ічторії особистостей на полотні - це більше, ніж багато.
я люблю запах старого полотна, яке де не де пожовкло від часу чи стало барвистим від коліру ниток, які випстили фарбу, як з рани.
я люблю жорстке полотко, яке царвпає шкіру й лишає на ній ледь помітне подразнення і я люблю мяке, вибілене полотно, яке огортає з ніг до голови своєю енергією й ніжністю. кожна вишиванка жива, неповторна і єдина у всесвіті. носить поміж своїх ниток чужі долі долі, які ти мимоволі перемішуєш зі своїми. так відбуваються зміни в ДНК, генетиці й памяті, твориться щось особливе й нове. те, що належитиме не лише тобі.
вишиванки - моя пристрасть, мабуть з тих, первісних, які породжуються серцем, потилицею і ямочкою між ключицями.
2 враження.
колекція безцінна й неповторна. вона оновлюєьться, поповнюється і розгортається. до неї можна торкнути, її можна відчути, неї можна поділитися але не можна подарувати.
вона не завжди приєм й добра. часами вона нагадує мені про те, що не вартує згадувати і саме вона кує хребет і дарує крила.
я не можу назвати жодну зі своїх колекцій радісними - вони є і залишаться зі мної доки житиму.