вийшов. закрив двері та подивився вгору. активізувалась пам’ять і спроектувала їх: першу, другу, місцями сьому величину. очі звичним рухом знайшли віз, але за мить оговтались і наполегливо запропонували змінити картинку. зорі зникли. крізь сіру щільність не пробивався навіть повний місяць. вниз дивитись не хотілось - та ж брудна мряка, що стиха
(
Read more... )