Мукачево: Історія міста
Щодо історії та опису об*єктів поданих у даному звіті (і не лише їх),а ще як бонус-замок Паланок та Свято-Миколаївський жіночий монастир то прошу сюди та сюди .Тут же я пропоную оглянути трохи нових фоточок ,а ще познайомимося з історією самого міста..
Будинок, в якому жив закарпатський археолог, історик, краєзнавець Тівадар Легоцькі (ліворуч)
Будинок під черепицею
У VІ-ІХ ст. процес розселення слов’ян в Карпатському басейні, що посилився під час Великого переселення, призвів до слов’янізації народів, які раніше тут проживали. Довкола Замкової гори і біля підніжжя г. Кам’янка, Малої гори та Підгорян розташувалися слов’янські поселення які згодом злилися в єдине велике селище, а те- переросло у місто із своїм опорним пунктом - Мукачівським замком.Реформатська церква / костел кальвіністів (1795р.)
Реформатська церква / костел кальвіністів
Перша письмова згадка про Мукачево зустрічається в написаній напр. ХІІ ст. угорській хроніці “Gesta Hungarorum” (“Про діяння угорців”) безіменного нотаря короля Бели ІІІ. В ній говориться про перехід угорських кочових племен у 896-903 рр. через Карпати та їхні військові сутички з місцевим слов”янським населенням, яке очолював князь Лаборець.
903 рік, очевидно, став тим роком, коли угорці захопили основні тодішні закарпатські фортеці, в тому числі - Мункач.Костел Св.Мартина (1904р.)
Храмова вежа
Костел.Тил
Існує декілька гіпотез походження назви міста. За однією з них поселення виникло поблизу замку, будівництво якого принесло багато «мук» і страждань простим людям. Друга версія походження назви пов’язана з виробництвом муки, яке здійснювалось на водяному млині. Проте, у тексті латиномовного літопису «Gesta Hungarorum», де вперше згадується про Мукачево, вживається інша назва міста - Muncas: «Locum, quem primo occupauerunt, Muncas nominauerunt, eo, quod cum maximo labore ad terram, quam sibi adoptabant, peruenerant» - «поселення, яке вперше зайняли, нарекли Мункаш, бо з великими труднощами прибули на землю, про яку давно мріяли».
Каплиця Св.Мартина (14ст.). Фасад
Каплиця Св.Мартина.Тил
Після спустошливого вторгнення у 1086 р. половців на чолі з ханом Кутеском угорський король Ласло на Замковій горі добудував фортецю і зміцнив її кам’яними стінами, щоб захистити країну від частих нападів половців з боку Галичини. Найбільшого розорення населення Мукачева зазнало в 1241 р., коли через Верецький перевал у Карпатську улоговину увірвалась монголо-татарська орда Батия. Тільки гори й ліси врятували місцеве населення від фізичного винищення. Після відходу монголо-татар король Бейла ІV, боячись їх повернення, наказав у прикордонних районах будувати нові фортеці та реконструювати старі на зразок західноєвропейських. Тоді Мукачівський замок був значно зміцнений.
Меморіальна дошка на стіні "Білого палацу"
"
Меморіальна дошка на будинку, в якому жив закарпатський археолог, історик, краєзнавець Тівадар Легоцький
Меморіальна дошка присвячена О. Духновичу
Місце будинку, в якому народився видатний угорський художник-реаліст Мігай Мункачі (1969р.)
У 1352 р. татарські орди на чолі з ханом Атламошем вторглися на Закарпаття, але були зупинені воїнами Мукачівського гарнізону і наголову розбиті в районі села Підгоряни. Татарський хан, який потрапив у полон був страчений у замку. Це ще більше піднесло роль Мукачева як північної фортеці Угорщини і як міста, через яке проходили шляхи на Схід і Північ, в тому числі до Польщі.
Ратуша (1904-1910рр.)
Двір магістрату
Меморіальна дошка на стіні ратуші
Будівля в стилі Діснейленду
Знаменною подією в житті Мукачева стало 22 травня 1376 р., адже цього дня королева Угорщини та Польщі Єлизавета (Ержибет), яка володіла Мукачівською домінією,видала Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою із зображенням Святого Мартіна для скріплення документів. У цій грамоті воно вперше було названо містом. Юридичне затвердження Мукачева в правах міста, який отримав цей статус першим у Закарпатті, сприяло його розвитку і швидкого перетворення у великий торгово-економічний, а також адміністративний центр краю.
Праворуч-ратуша,ліворуч- готель «Star»
Погруддя Мігаю Мункачі (1995р.)
Пам'ятник Кирилу та Мефодію (2000р.)
Королева Єлизавета перебувала в родинних зв”язках з литовськими князями Корятовичами. Коли Федір Корятович, що князював до 1393 р. на Поділлі, був вигнаний з своїх володінь великим князем литовським Вітовтом, то дружина польського короля Анна Альдоні домовилася з угорським королем Жигмондом, спадкоємцем трону після смерті Єлизавети, що той надасть притулок Ф. Корятовичу у своїй Мукачівській домінії. Так Федір Корятович із своїми людьми - біля 40 тис. чоловік - опинився в Мукачеві.
Пам*ятник щасливому сажотрусу
Колоритний дядечко з котом
Пам'ятник О. Духновичу
Король Жигмонд подарував Корятовичу не тільки місто і замок, але й довколишні села, якими він володів до смерті у 1414 р.
З ім’ям Ф.Корятовича пов’язана нова важлива сторінка в розвитку Мукачева і замку. Перш за все, новий господар значно зміцнив та розширив фортецю, зробив її своєю резиденцією. Він із сім’єю переселився у замок, зайнявши його верхні апартаменти. На нижніх дворах були побудовані приміщення для сторожі та капітана замку. За огорожею, із зовнішньої сторони, жили майстри, прислуга, ремісники тощо.Богородиця(?) з дитям
Погруддя О. Пушкіна (1937р.)
Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані
Група могил Радянських воїнів та братська могила партизан (1945-1970рр.)
Після смерті Федора Корятовича володарем Мукачівської домінії залишилася його дружина Ольга. З її смертю колишні володіння Ф.Корятовича перейшли до короля Жігмонда, а відтак в руки багатьох королів та феодалів Угорщини.
У 1445 р. Мукачівська домінія перейшла до рук регента Угорщини Яноша Гуняді. Грамотою від 14 квітня 1445 р. він звільняє Мукачево від управління і суду феодалів, тобто дарує місту магдебурзьке право і фактичну незалежність.Будинок Мукачівського російського драматичного театру
Будинок русинів (1930р.)
Споруда на розі
Будинок з написом
Після поразки Угорщини від турків під Могачем у 1526 р., в якій загинув також король Лайош ІІ , Угорщина невдовзі була поділена на три частини. Територія між Тисою і Дунаєм зі столицею Будою була зайнята турками, дворяни південно-східної частини Угорщини -Трансільванії обрали своїм королем магната Я. Заполяї, аристократи західних і північно-західних комітатів посадили на угорський престол Фердинанда І з династії Габсбургів . Мукачево, як колишня власність угорських королів, то переходило у володіння трансільванських князів, то до австрійських володарів.
Торговий дім «Меркурій» (бувша торгівельна біржа),поч.20ст.
Мукачівський модерн
Фото
Будинок УМВС (1904р.)
З 1629 р. Мукачівська домінія після довгих суперечок перейшла до рук трансільванського князя Дьєрдя І Ракоці, спочатку у тимчасове володіння, а з 1635 р. - у спадкове. Династія Ракоці володіла Мукачевом і домінією з невеликими перервами до 1711 р., а Мукачево було столицею трансільванського князівства.
У 1648-1649 рр. у Мукачеві побували посли гетьмана Б. Хмельницького, які у замку вели переговори з князями Дьєрдем I і Дьєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі. У 1656 р. був підписаний договір про дружбу і взаємодопомогу, проте втілити його в життя не вдалося. Влітку 1657 р. при підбурюванні Ватикану польська шляхта, бажаючи помститися Дьєрдю II Ракоці за його союз із Б. Хмельницьким, розгромила Мукачівську домінію і жорстоко розправилася з мешканцями. Саме місто, окрім замку, було розграбоване і спалене.
Палац графів Шенборнів "Білий палац" (1667-1748рр.)
Палац графів Шенборнів .Профіль
"Білий палац".Фасад
У 1672 р. тут поселилася вдова Ференца І Ракоці Ілона Зріні з сином, майбутнім князем Ференцем ІІ Ракоці. Об'єднавши свої сили з куруцами Імре Текелі, Ілона Зріні обороняла мукачівський замок від австрійських військ Антоніо Караффи, що переважали у чисельності, протягом двох років - з 1686 до 18 січня 1688 р.
Греко-католицький Успенський Собор (1859р.).Фасад
Успенський Собор
Православна церква Почаївської ікони Божої Матері з дзвіницею (1997р.)
У роки визвольної війни угорського народу (1703-1711рр.) під керівництвом Ференца ІІ Ракоці Мукачево стало ареною боротьби між повсталими куруцами та австрійськими найманцями-лабанцями.
До 1707 рр. куруцьке військо Ференца ІІ Ракоці звільнило від Габсбургів всю Північно-Східну частину Угорщини. Угорські феодали на сеймі в Оноді проголосили незалежність Угорщини, а Ференца ІІ Ракоці проголосили правителем Угорщини. Але Ф.Ракоці не виконав своїх обіцянок перед куруцами і кріпаками, яких обіцяв звільнити від кріпацтва. Повстанців почали переслідувати невдачі за невдачею. До воєнних катастроф додались природні - у 1710 р. спалахнула чума. Дворянство почало відкрито ставати на бік Габсбургів. Усе це й призвело до поразки у 1711 р.Архітектура
Архітектура-2
Архітектура-3
У 1711 р.за Сатмарською мирною угодою усі володіння Ференца II Ракоці переходять до рук Габсбургів. Мукачівський замок був в числі останніх серед тих, що склали зброю перед австрійцями вже після Сатмарської капітуляції. Жорстоко придушивши повстання, війська Габсбургів майже повністю знищили місто. У 1728 р. місто разом з домінією було подароване графові Шенборну-Бухгейму. Після падіння Бастилії Мукачівський замок стає загальноєвропейською політичною в'язницею.
Фото
Дивакуваті фігурки
У 1848-1849 рр. Закарпаття підтримало буржуазну революцію в Угорщині. Мешканці Мукачева захопили замок- в'язницю, і випустили в'язнів. До 80-х рр. XIX ст. в місті панували цехові об'єднання. Із спорудженням у 1886 р. залізниці Мукачево з'єдналося з Будапештом, Кошице, Львовом, у місті виникають сприятливі передумови для розвитку промисловості і торгівлі.
Вулиця
Вулиця-2
Після закінчення Першої світової війни 1914-1918 рр. і розпаду Австро-Угорської імперії становище населення значно погіршилося, що призвело до революційних виступів і заворушень. 21 березня 1919 р. в Будапешті, а того ж вечора в Мукачеві, було проголошено радянську владу ,яка однак в Угорщині і на Закарпатті довго не протрималась. 28 квітня 1919 р. Мукачево було окуповане румунськими військами , а через два місяці військами новоутвореної Чехословацької республіки. За Сен-Жерменським договором від 10 вересня 1919 р. Підкарпатська Русь (нинішня Закарпатська обл.) увійшла до складу Чехословацької республіки на правах автономного краю.
Вулиця-3
Вулиця-4
Значні зміни в соціально-економічному та культурному житті Мукачева відбулися в роки входження Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини (1919-1938рр.).
Однак згідно з Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 р. Ужгород, Мукачево та Берегово з околицями відійшли до Угорщини. Для мукачівців настали важкі передвоєнні та воєнні часи.
Основне інфоджерело .Вулиця-5
Набережна Латориці
Будинок, в якому жив закарпатський археолог, історик, краєзнавець Тівадар Легоцькі (ліворуч)
Будинок під черепицею
У VІ-ІХ ст. процес розселення слов’ян в Карпатському басейні, що посилився під час Великого переселення, призвів до слов’янізації народів, які раніше тут проживали. Довкола Замкової гори і біля підніжжя г. Кам’янка, Малої гори та Підгорян розташувалися слов’янські поселення які згодом злилися в єдине велике селище, а те- переросло у місто із своїм опорним пунктом - Мукачівським замком.Реформатська церква / костел кальвіністів (1795р.)
Реформатська церква / костел кальвіністів
Перша письмова згадка про Мукачево зустрічається в написаній напр. ХІІ ст. угорській хроніці “Gesta Hungarorum” (“Про діяння угорців”) безіменного нотаря короля Бели ІІІ. В ній говориться про перехід угорських кочових племен у 896-903 рр. через Карпати та їхні військові сутички з місцевим слов”янським населенням, яке очолював князь Лаборець.
903 рік, очевидно, став тим роком, коли угорці захопили основні тодішні закарпатські фортеці, в тому числі - Мункач.Костел Св.Мартина (1904р.)
Храмова вежа
Костел.Тил
Існує декілька гіпотез походження назви міста. За однією з них поселення виникло поблизу замку, будівництво якого принесло багато «мук» і страждань простим людям. Друга версія походження назви пов’язана з виробництвом муки, яке здійснювалось на водяному млині. Проте, у тексті латиномовного літопису «Gesta Hungarorum», де вперше згадується про Мукачево, вживається інша назва міста - Muncas: «Locum, quem primo occupauerunt, Muncas nominauerunt, eo, quod cum maximo labore ad terram, quam sibi adoptabant, peruenerant» - «поселення, яке вперше зайняли, нарекли Мункаш, бо з великими труднощами прибули на землю, про яку давно мріяли».
Каплиця Св.Мартина (14ст.). Фасад
Каплиця Св.Мартина.Тил
Після спустошливого вторгнення у 1086 р. половців на чолі з ханом Кутеском угорський король Ласло на Замковій горі добудував фортецю і зміцнив її кам’яними стінами, щоб захистити країну від частих нападів половців з боку Галичини. Найбільшого розорення населення Мукачева зазнало в 1241 р., коли через Верецький перевал у Карпатську улоговину увірвалась монголо-татарська орда Батия. Тільки гори й ліси врятували місцеве населення від фізичного винищення. Після відходу монголо-татар король Бейла ІV, боячись їх повернення, наказав у прикордонних районах будувати нові фортеці та реконструювати старі на зразок західноєвропейських. Тоді Мукачівський замок був значно зміцнений.
Меморіальна дошка на стіні "Білого палацу"
"
Меморіальна дошка на будинку, в якому жив закарпатський археолог, історик, краєзнавець Тівадар Легоцький
Меморіальна дошка присвячена О. Духновичу
Місце будинку, в якому народився видатний угорський художник-реаліст Мігай Мункачі (1969р.)
У 1352 р. татарські орди на чолі з ханом Атламошем вторглися на Закарпаття, але були зупинені воїнами Мукачівського гарнізону і наголову розбиті в районі села Підгоряни. Татарський хан, який потрапив у полон був страчений у замку. Це ще більше піднесло роль Мукачева як північної фортеці Угорщини і як міста, через яке проходили шляхи на Схід і Північ, в тому числі до Польщі.
Ратуша (1904-1910рр.)
Двір магістрату
Меморіальна дошка на стіні ратуші
Будівля в стилі Діснейленду
Знаменною подією в житті Мукачева стало 22 травня 1376 р., адже цього дня королева Угорщини та Польщі Єлизавета (Ержибет), яка володіла Мукачівською домінією,видала Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою із зображенням Святого Мартіна для скріплення документів. У цій грамоті воно вперше було названо містом. Юридичне затвердження Мукачева в правах міста, який отримав цей статус першим у Закарпатті, сприяло його розвитку і швидкого перетворення у великий торгово-економічний, а також адміністративний центр краю.
Праворуч-ратуша,ліворуч- готель «Star»
Погруддя Мігаю Мункачі (1995р.)
Пам'ятник Кирилу та Мефодію (2000р.)
Королева Єлизавета перебувала в родинних зв”язках з литовськими князями Корятовичами. Коли Федір Корятович, що князював до 1393 р. на Поділлі, був вигнаний з своїх володінь великим князем литовським Вітовтом, то дружина польського короля Анна Альдоні домовилася з угорським королем Жигмондом, спадкоємцем трону після смерті Єлизавети, що той надасть притулок Ф. Корятовичу у своїй Мукачівській домінії. Так Федір Корятович із своїми людьми - біля 40 тис. чоловік - опинився в Мукачеві.
Пам*ятник щасливому сажотрусу
Колоритний дядечко з котом
Пам'ятник О. Духновичу
Король Жигмонд подарував Корятовичу не тільки місто і замок, але й довколишні села, якими він володів до смерті у 1414 р.
З ім’ям Ф.Корятовича пов’язана нова важлива сторінка в розвитку Мукачева і замку. Перш за все, новий господар значно зміцнив та розширив фортецю, зробив її своєю резиденцією. Він із сім’єю переселився у замок, зайнявши його верхні апартаменти. На нижніх дворах були побудовані приміщення для сторожі та капітана замку. За огорожею, із зовнішньої сторони, жили майстри, прислуга, ремісники тощо.Богородиця(?) з дитям
Погруддя О. Пушкіна (1937р.)
Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані
Група могил Радянських воїнів та братська могила партизан (1945-1970рр.)
Після смерті Федора Корятовича володарем Мукачівської домінії залишилася його дружина Ольга. З її смертю колишні володіння Ф.Корятовича перейшли до короля Жігмонда, а відтак в руки багатьох королів та феодалів Угорщини.
У 1445 р. Мукачівська домінія перейшла до рук регента Угорщини Яноша Гуняді. Грамотою від 14 квітня 1445 р. він звільняє Мукачево від управління і суду феодалів, тобто дарує місту магдебурзьке право і фактичну незалежність.Будинок Мукачівського російського драматичного театру
Будинок русинів (1930р.)
Споруда на розі
Будинок з написом
Після поразки Угорщини від турків під Могачем у 1526 р., в якій загинув також король Лайош ІІ , Угорщина невдовзі була поділена на три частини. Територія між Тисою і Дунаєм зі столицею Будою була зайнята турками, дворяни південно-східної частини Угорщини -Трансільванії обрали своїм королем магната Я. Заполяї, аристократи західних і північно-західних комітатів посадили на угорський престол Фердинанда І з династії Габсбургів . Мукачево, як колишня власність угорських королів, то переходило у володіння трансільванських князів, то до австрійських володарів.
Торговий дім «Меркурій» (бувша торгівельна біржа),поч.20ст.
Мукачівський модерн
Фото
Будинок УМВС (1904р.)
З 1629 р. Мукачівська домінія після довгих суперечок перейшла до рук трансільванського князя Дьєрдя І Ракоці, спочатку у тимчасове володіння, а з 1635 р. - у спадкове. Династія Ракоці володіла Мукачевом і домінією з невеликими перервами до 1711 р., а Мукачево було столицею трансільванського князівства.
У 1648-1649 рр. у Мукачеві побували посли гетьмана Б. Хмельницького, які у замку вели переговори з князями Дьєрдем I і Дьєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі. У 1656 р. був підписаний договір про дружбу і взаємодопомогу, проте втілити його в життя не вдалося. Влітку 1657 р. при підбурюванні Ватикану польська шляхта, бажаючи помститися Дьєрдю II Ракоці за його союз із Б. Хмельницьким, розгромила Мукачівську домінію і жорстоко розправилася з мешканцями. Саме місто, окрім замку, було розграбоване і спалене.
Палац графів Шенборнів "Білий палац" (1667-1748рр.)
Палац графів Шенборнів .Профіль
"Білий палац".Фасад
У 1672 р. тут поселилася вдова Ференца І Ракоці Ілона Зріні з сином, майбутнім князем Ференцем ІІ Ракоці. Об'єднавши свої сили з куруцами Імре Текелі, Ілона Зріні обороняла мукачівський замок від австрійських військ Антоніо Караффи, що переважали у чисельності, протягом двох років - з 1686 до 18 січня 1688 р.
Греко-католицький Успенський Собор (1859р.).Фасад
Успенський Собор
Православна церква Почаївської ікони Божої Матері з дзвіницею (1997р.)
У роки визвольної війни угорського народу (1703-1711рр.) під керівництвом Ференца ІІ Ракоці Мукачево стало ареною боротьби між повсталими куруцами та австрійськими найманцями-лабанцями.
До 1707 рр. куруцьке військо Ференца ІІ Ракоці звільнило від Габсбургів всю Північно-Східну частину Угорщини. Угорські феодали на сеймі в Оноді проголосили незалежність Угорщини, а Ференца ІІ Ракоці проголосили правителем Угорщини. Але Ф.Ракоці не виконав своїх обіцянок перед куруцами і кріпаками, яких обіцяв звільнити від кріпацтва. Повстанців почали переслідувати невдачі за невдачею. До воєнних катастроф додались природні - у 1710 р. спалахнула чума. Дворянство почало відкрито ставати на бік Габсбургів. Усе це й призвело до поразки у 1711 р.Архітектура
Архітектура-2
Архітектура-3
У 1711 р.за Сатмарською мирною угодою усі володіння Ференца II Ракоці переходять до рук Габсбургів. Мукачівський замок був в числі останніх серед тих, що склали зброю перед австрійцями вже після Сатмарської капітуляції. Жорстоко придушивши повстання, війська Габсбургів майже повністю знищили місто. У 1728 р. місто разом з домінією було подароване графові Шенборну-Бухгейму. Після падіння Бастилії Мукачівський замок стає загальноєвропейською політичною в'язницею.
Фото
Дивакуваті фігурки
У 1848-1849 рр. Закарпаття підтримало буржуазну революцію в Угорщині. Мешканці Мукачева захопили замок- в'язницю, і випустили в'язнів. До 80-х рр. XIX ст. в місті панували цехові об'єднання. Із спорудженням у 1886 р. залізниці Мукачево з'єдналося з Будапештом, Кошице, Львовом, у місті виникають сприятливі передумови для розвитку промисловості і торгівлі.
Вулиця
Вулиця-2
Після закінчення Першої світової війни 1914-1918 рр. і розпаду Австро-Угорської імперії становище населення значно погіршилося, що призвело до революційних виступів і заворушень. 21 березня 1919 р. в Будапешті, а того ж вечора в Мукачеві, було проголошено радянську владу ,яка однак в Угорщині і на Закарпатті довго не протрималась. 28 квітня 1919 р. Мукачево було окуповане румунськими військами , а через два місяці військами новоутвореної Чехословацької республіки. За Сен-Жерменським договором від 10 вересня 1919 р. Підкарпатська Русь (нинішня Закарпатська обл.) увійшла до складу Чехословацької республіки на правах автономного краю.
Вулиця-3
Вулиця-4
Значні зміни в соціально-економічному та культурному житті Мукачева відбулися в роки входження Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини (1919-1938рр.).
Однак згідно з Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 р. Ужгород, Мукачево та Берегово з околицями відійшли до Угорщини. Для мукачівців настали важкі передвоєнні та воєнні часи.
Основне інфоджерело .Вулиця-5
Набережна Латориці