Відкриття літнього сезону. Ч 4: Буськ
Порушуючи трохи хронометраж подій і пропустивши один з відвіданих пунктів(Новий Милятин),про який ми напишемо у наступній частині розповіді,продовжуємо. У цій частині ми розглянемо давнє(відоме з 1097р) містечко-райцентр(населення біля 8тис.чол) на Львівщині.Мова піде про Буськ.
Незнаю чому,але місто сподобалось мені зразу.Може тому що тут,нарешті,нас потішила сонячна погода,може тому що свіжовимиті вулиці вилискували якось так радісно і свіжо,а може й тому що містечко невеличке,а обіцяло багато..не знаю,але Буськ нас не розчарував!
Трохи історії:Від початку XI ст. і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на кордоні Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівств. На початку XV ст. воно стало важливим торговим і ремісничим центром.У 1411р містечко отримало Магдебурзьке право.Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший і тому почав символізувати цей край.
РатушаМіська ратуша,що розміщена у центрі міста, на площі 900-річчя Буська,зустрічає нас першою. Звели її порівняно недавно,у 1999р., на місці давнішого приміщення повітового суду,але це не позбавляє будівлю привабливості. Це - остання ратуша, збудована в Україні в ХХ столітті.
Буська ратуша
Будівля двоповерхова, майже квадратна у плані. Вона не відзначається багатством елементів декору, тому може здаватися дещо масивною і приземкуватою. Проте завдяки ратушній вежі з гострим дахом-шпилем, ломаним лініям даху та кільком оригінальним коминам, зробленим у вигляді башточок, вся споруда виглядає елегантно й ошатно.
На ратушній вежі у 2011р встановили новий годинник з чотирма циферблатами,діаметром понад 1,5 м. Виготовив його відомий львівський майстер Олексій Бурнаєв. У репертуарі годинника - 12 мелодій, які лунають щогодини. О 12.00 грає гімн України. Мелодія звучить кілька секунд.
Ратушу використовують за її прямим призначенням - у ній міститься міська рада Буська та ще кілька державних установ.
(http://uk.wikipedia).
Буська ратуша
Церква св. Петра і Павла
Одразу ж біля міської ратуші,так сказати-по сусідству,стоїть храм-новобуд-церква св. Петра і Павла,побудована на честь 900-річчя міста і освячена у 1998р.Церкву 19 вересня 1999 р. відвідав Світліший Патріарх Філарет. Це була знаменна подія в житті церковної громади міста.
Церква Св.Петра і Павла
От і все про цей храм-оскільки років він ще не "нажив" то й історії як такої не має....
Церква Св.Петра і Павла
Палац БаденіПродовжуємо ходу містом,рухаючись у напрямку вверх від площі.Десь тут мав бути палац,десь от тут...А от і ЩОСЬ! Погляд привертає стара камяна брама(вїздна брама до палацу),за якою-територія палацу і колишнього парку повністю обгорожена і захована від усіх цікавих типу нас((...Жаль..
Вїздна брама
.Все що вдається "засняти" майже "постелившись"під брамою це наступний кадр:
"Шпигунський"кадр палацу Бадені
Збоку брами розміщений пропускний пункт,який на жаль пустував,а задовільнитись одним розмитим кадром я ну ніяк не міг...
А далі трохи історії (http://ukrtravel.blogspot.com/2009/03/blog-post_13.html)
Палац з його прилеглою територією стоїть на пологому пагорбі, що в центрі Буська. З боку головного входу територія палацу обмежена вулицею Петрушевича, з лівого боку - річкою Зх.Буг, з двох інших боків - глибоким ровом і схилом пагорба, який спускається у міський парк ім. Т. Шевченка.
На місці палацу колись стояв будинок буського дідича. Палац побудував 1810 р. Войцех Мір. Це двоярусна будівля з головним корпусом та бічними крилами.
Гаражі(?)
При вході палац прикрашений двоярусним портиком із іонічними колонами та балконом з балюстрадою. Згадки 30-х рр. XX ст. свідчать про красу та доглянутість палацу: десятки алей тягнулися від палацу до ріки Бугу, рідкісні кущі, дерева, квіти створювали тут справжній рай.
Та й зараз будівля виглядає досить і досить ефектно!
Палац Бадені.Головний корпус
Палац був пошкоджений 1932 р., проте з часом - відновлений.
З 25 травня 1961 року в палаці дислокувалася військова частина стратегічного зв'язку, а 25 травня 2004 року її було розформовано.Приміщення палацу перебуває в користуванні Міністерства оборони України. Об’єкт фактично не використовується з 2005 року.Та "вільного відвідування" для бажаючих на даний час не спостерігається.
Палац Бадені.Бічне крило
Зараз конкретно так і невідомо-кому належить палац,що планують розмістити у ньому,чи буде проводитись якась реставрація та ще десятки питань...
А рожевий колір йому личить.Доречі свого часу графський герб на фасаді був замінений на червону зірку,а тепер,як бачимо-на тризуб.Може з часом повернуть й герб сімї Бадені повернуть?Слабо віриться...
Палац Бадені
За брамою і забором вирує життя-туди-сюди снують люди,їздять машини,а очутившись тут,немов попадаєш в зовсім інший часовий простір-та к якось тихо і затишно,навколо нікого і нічого,що б відволікало,все немов застигло в очікуванні чогось...
Палац Бадені
Навіть придворні леви і ті затаїлись у траві.
Лев
Заходимо до середини щоб ознайомитись з інтерєром,який залишився
Палац Бадені.Інтерєр
Всередині безліч кімнат,в більшості з яких,як не дивно-поприбирано,а мусор складено на купи.Значить хоч якісь роботи таки ведуться.
Палац Бадені.Інтерєр
В кімнатах переважає синьо-голубий колір.
Палац Бадені.Інтерєр
Між поверхами збереглися сходи з декоративними балюстрадами та перилами.
Палац Бадені.Інтерєр
Фарба на стінах здебільшого витріскується,та ліпнина,як бачимо,ще тримається.
Палац Бадені.Інтерєр
Підлога паркетна.Доречі,десь у палаці повинна бути кімната,викладена сімома видами паркетної дошки.Не знайшов...
Палац Бадені.Інтерєр
Палац Бадені.Інтерєр
"УССР. Завод гипсовых плит". Значить палац свого часу вже проходив реконструкцію.Ну не міг же Войцех Мір бути клієнтом заводу гіпсових плит!А в принципі,-хто знає?
А в одній із кімнат місцеві "сатаністи" проводять ритуал визивання духів.Магічне коло із свічок.Дайте свою версію,бо я вже все передумав))
Вид із балкону на площу.Чудово!Не вистачає лише гарячого чаю і свіжої газети...
Обходимо будівлю навколо і робимо останні кадри,-пора повертатись у реальність,тобто на вулицю,для продовження екскурсії містом.
Палац Бадені
Палац Бадені
Палац Бадені
Костел Св. Станіслава
Першопочатково у Буську було кілька костелів, проте їх зруйнували під час козацько-польських воєн. Новий костел збудовано за проектом відомого європейського зодчого Бернарда Меретина за зразком костелу в с. Годовиця (Пустомитівський р-н, Львівська обл..) і відкрито 1780 р.Декілька разів горів та був відновлений.
Цегляний, тинькований, однонавовий в плані, хрещатий з короткими бічними раменами. Поставлений на високому цоколі, перекритий похилим дахом з якого підноситься сигнатурка. Орієнтований на схід головним фасадом з великим напівциркульним вікном, оформлений здвоєними тосканськими пілястрами, розвинений карнизом і завершений бароковим фронтоном, в тимпані якого наявна на півциркульна ніша, з скульптурою. На краях фронтону піднімалися кам’яні вази, котрі не збереглися. Аналогічно вирішений виступаючий перед головним фасадом маленький кубічний притвор, завершений високим лучковим фронтоном з декоративними вазами по краях в стилі рококо. Бічні стіни і торець вівтарної частини, до якої прилягає низька прибудова, декоровані лопатками і дзеркалами. В стінах прорізані великі напівциркульні вікна з широкими лутками. Зовнішні і внутрішні кути будівлі зрізані і заокруглені.
В святині за радянських часів розташували фільмотеку. В 1991 році костел повернули, а в лютому 1992 р. єпископ Рафаїл Керницький зі Львова наново освятив храм і розпочалося його відновлення.
Костел Св.Станіслава
Церква Св.Миколая
Будувалась церква в 1910-1920-х роках. Була єдиним постійно діючим храмом міста Буська в ХХ-XXI століттях.
Збудована церква недовго простояла у первозданному вигляді. У Другу світову війну на ній згоріли дахи та бані. А під час ремонту у 1940-х роках бані куполів замінено простими наметовими дахами. Зі стін зникли усі архітектурні оздоби і деталі, що визначали оригінальність споруди. 1987 року церкву прикоашено простим цементним набризком.
У 2000-х роках в збірках Національного музею у Львові групою архітекторів на чолі з Іваном Могитичем було віднайдено авторський проект церкви у Буську. З’явилась можливість відтворити первозданний вигляд храму.Потрібні лише)як завжди)спонсори...
Церква Св.Миколая
Рухаємось далі містом.
Памятник ммм...не підписаний,тому вигадувати не буду
Стара будівля в центрі.Будинок-"корабель"симпатизує
Далі їдемо за місто,щоб побачити два цікавих деревяних храми міста.
Церква Св.Параскеви
Дерев’яна церква стоїть на східній околиці міста, піднімаючись на рівнині. Побудована в 1708 році як двозрубна з ганком, одноверха з соснових брусів. Наріжні з’єднання виконані врубками в натяжний замок. Восьмигранник нави розпланований на основі квадрату 8,3*8,3 м.
Церква Св.Параскеви
Західний і східний вінці покладені з зовнішньої сторони квадрату а північний і південний - по осях кілків, за допомогою яких розпланований квадратМайже квадратовий у плані ганок, визначається східною гранню вівтаря. Церква оточена піддашшям на кронштейнах. Вівтар перекритий двосхилою покрівлею, яка на сході переходить в тригранну, а нава - восьмигранним наметом на барабані.
Дзвіниця
Верхні частини стін і дахи покриті гонтом. Церква освітлюється через круглі віконця в південній стіні вівтаря, південній і північній гранях барабану і через прямокутні вікна в південній і південно-східній гранях нави. Вхід до церкви був тільки в західній стіні нави, через ганок. Двері-низькі, дубові, одвірки прикрашені різьбленими шнурковими орнаментами з датою побудови храму.
Церква Св.Параскеви
В 1807 р. підняті стіни вівтарного зрубу, для встановлення там нового високого вівтаря. В 1833 р. для бабинця були намальовані два полотна художником Василем Лепоновичем. Можливо, що на поч.. ХІХ ст.. без перев’язки з навою і був добудований бабинець. Старі двері з одвірками і ганок перенесли до західної сторони бабинця.
Церква Св.Параскеви
1890 р. - перемальовано іконостас, на поч.. ХХ ст.. до північної стіни вівтаря через стовп прибудована ризничка з дошок, отинькована. В 1983 р. проведено реставраційні роботи з реконструкцією первісного вигляду згідно з проектом архітекторів Могитича І.Р. та Швеця В.Я. Зняті бабинець і ризничка, понижений рівень стін вівтаря до первісної помітки, відкриті колишні вікна. Отже пам’ятці повернено вигляд двозрубних одноверхих церков, які походять від староруських ротонд. Церква св. Параскеви в Буську відноситься очевидно до останніх пам’яток цього рідкісного типу.
Церква Св.Параскеви
Церква Св.Параскеви
У іншій стороні-на західній околиці знаходиться друга деревяна церква Буська-церква Св.Онуфрія.
Церква Св.Онуфрія.
Пам’ятка розташована на місці стародавнього городища в оточенні валів, на високому пагорбі над річкою Солотвиною, в передмісті Воляни.
Каплиця в стовбурі дуба
Дзвіниця(1864р)
Спочатку церква була монастирською і складалась з центрального зрубу з великим вівтарем. В 1905 році відремонтована.
Дерев’яна, тризрубна, одноверха. Складається з квадратового в плані центрального зрубу (7,20×6,98 м.), меншого квадратового бабинця і прямокутного вівтаря, витягненого вздовж осі схід-захід. Зруби зроблені з сосни, вони базуються на дубових підвалинах.
Церква Св.Онуфрія
Композиційно вирізняється високий центральний зруб з величним восьмигранним барабаном, встановленим на четверику за допомогою плоских парусів. Перекритий центральний об’єм великим витягненим верхом, увінчаним маківкою на відкритому ліхтарику (загальна висота перевищує 15 м.) низькі бічні зруби накриті двосхилими дахами, гребені яких досягають середини барабану. Пропорції храму з яскраво вираженим горизонтальним членуванням підкреслені низьким, дещо присадкуватим піддашшям.
Церква Св.Онуфрія
В 1970 р. проведено реставраційні роботи (архітектор І.Р. Могитич).
На північний захід від церкви розташована дерев’яна, квадратова в плані (3.99×391 м.), двоярусна, четверик на четверику, накрита наметовим верхом, дзвіниця, виконана в стовповій конструкції. Для неї характерні монументальні пропорції. Висота дзвіниці перевищує 13 м. Відкрита частина ярусу для дзвонів оформлена підкосами, решта стін обшальовані.
Обидві споруди складають самобутній ансамбль народної архітектури галицької школи.
Церква Св.Онуфрія
Церква Св.Онуфрія
Ось і все.Знайомство з містом відбулося.Небо знову затягнулось хмарами,а нас вже чекала дорога додому.
Всім,кому цікаві попередні частини мандрівки,будь-ласка:
Відкриття літнього сезону. Ч.1:Гута і Варяж
Відкриття літнього сезону. Ч.2: Белз
Відкриття літнього сезону. Ч 3: Камянка-Бузький район