Коропець
О шостій годині ранку навіть примітивний краєвид здається неповторним..У нашому випадку,я впевнений, краєвид був би чудовим і у вечірніх променях сонця. Легенький туман над Дністром,насичені,ще не випалені сонцем кольори,щебетання та цвіркотіння і ранкова свіжість.Ех,доброго ранку,Україно,ми починаємо свій новий день!
Десь на Тернопільщині ( с. Вістря)
Закружились на схилах зелені ліси,і намистом біліють Карпати,
Не побачиш ти більше такої краси ,не захочеш цей край покидати.
Вже ранкові тумани блукають в садах,над Коропцем проноситься осінь,
Бачу радість і смуток в знайомих очах,зупинити цю мить вони просять.
Уривок з "Пісня про Коропець".Слова П.Шмігельський Стела при в*їзді у селище(зрозуміло яке)
Костел Св.Миколая (1860-1870рр.? 1863-1899рр.?)
Храм.Тил
Неподалік від центра села Коропець, на узгір’ї, де колись знаходилося поселення трипільської культури, височить костел Святого Миколая. У 1421 р. польським королем Владиславом II Ягайлом була утворена фундація для будівництва в Коропці костелу. Скоріш за все храм був зруйнований турецько-татарськими загарбниками в 1672 р. В 1860-их рр., коштом родини Мисловських, які в ті часи володіли Коропцем, будується та освячується новий мурований храм Святого Миколая.В 1882 р.споруду було консекровано. Протягом 1944 -1992 рр. храм не діяв, але зберігся до наших днів у доброму стані. З 1992 р. костел відновив діяльність та належить римо-католицькій громаді села.
Різьблена скульптура у храмі
Образ Богородиці
Інтер*єр костелу Св.Миколая
Власне,перша писемна згадка про поселення належить до 1421 p.,- саме в рік коли було закладено костел. У 1427 р. містечко мало магдебурзьке право, а 1453 р.,коли Коропець був у посіданні Міхала Бучацького, воно отримало підтвердження своїх прав. У сер. XV ст. Коропець - повітовий центр Галицької землі Руського воєводства . З 1461 р. Коропець належить родині Кієрдеїв - володарів Золочева і Гологір, що на Львівщині. У 1589р. володарем давнього замку в Коропці був подільський воєвода Ян Сенінський.
Костел Св.Миколая
Міська комунальна лікарня(?)
Міський БК- Історико-краєзнавчий музей- Аматорський чоловічий хор- Бібліотека-Аматорський духовий оркестр
У 1615 р. власником коропецьких земель стає брацлавський воєвода С. Потоцький. Після смерті Яна III Собеського Коропець з 77 селами і 6 містечками переходить королевичу Костянтину.
В результаті війни між Річчю Посполитою і Османською імперією в 1620-1621р. Коропець став прикордонним населеним пунктом.
Поступово втрачаючи своє значення, Коропець у документах за 1664р. згадується вже як село. Руйнівні польсько-турецькі війни друг. пол.XVIIст., постійні напади турків і татар, реквізиції та постої польських військ вкрай розорили село.
Адмінбудівля
ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця
Селищна рада
В сер. XVIII ст. довколишні землі належать родині Мисловських гербу Равич,які на поч. ХІХ ст. зводять тут палац.
У 1893 р.Коропець переходить у власність графа Станіслава Марціна Бадені. Станіслав одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського ренесансу. Будівельні роботи завершили в 1906 р. Палац повстав двоповерховим, прикрашений трьома ризалітами та фігурним дахом. Поруч з королівською залою знаходилися їдальня, бібліотека та каплиця. З іншого боку тягнулися житлові приміщення.
В Першу світову війну палац було сильно пошкоджено та пограбовано,та в міжвоєнний період родина Бадені відновила палац майже у його первісному стані. Меморіальний комплекс воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975р.)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1795р.)
Дзвіниця
За Станіслава Бадені парк було розширено до 200 га. Автором паркової реконструкції був творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали красиві містки. Також був став на березі якого знаходилась оранжерея та теплиці.
У будівлі вже за радянських часів на довгі роки оселилася обласна школа-інтернат для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. У 2009 р. палац передали ліцею-інтернату з посиленою військово-спортивною підготовкою. Але через аварійний стан він не використовувався й пустував.
Інтер*єр
Храм бляшано-дерев*яний
Церква Успіння
Палац на сьогодні перебуває в комунальній власності територіальних громад області. Наприкінці 2013 р. сталося руйнування пам'ятки: впала частина конструкції центрального купола, обвалилися міжповерхові перекриття..
У 1998 р. на вході у парк встановлено пам’ятну стеллу, яка нагадує про Магдебурзьке право, яким володів Коропець з 1453 р.
Палац графа Бадені
Будівля.Фасад
Ренесансна перлина
В селищі, з правої сторони від дороги, на пагорбі, знаходиться дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці,споруджена в 1795 р. В 1992 р. церква була відреставрована. Верхню частина храму та куполи покрили залізом.
З лівої сторони, на початку сходів, стоїть камінь з написом: «Збудовано на кошти Данчук Михайла Матвійовича з Німеччини уродженця села Коропця та громади селища».
Частина палацу
Тильна сторона
Тильна сторона-2
На поч. 1900-х рр. українці села побудували Народний Дім, заснували кооператив і виробляли вогнетривке покриття для дахів, організували пожежне товариство «Січ». Крім того, три аматорські гуртки та хори, та ще й мандаліновий оркестр. «При читальні «Просвіта» створили аматорський гурток і у 1910 р. показали першу виставу «Ой, не ходи Грицю» ( з спогадів жителя села).
Панорама одного села
Десь на Тернопільщині ( с. Вістря)
Закружились на схилах зелені ліси,і намистом біліють Карпати,
Не побачиш ти більше такої краси ,не захочеш цей край покидати.
Вже ранкові тумани блукають в садах,над Коропцем проноситься осінь,
Бачу радість і смуток в знайомих очах,зупинити цю мить вони просять.
Уривок з "Пісня про Коропець".Слова П.Шмігельський Стела при в*їзді у селище(зрозуміло яке)
Костел Св.Миколая (1860-1870рр.? 1863-1899рр.?)
Храм.Тил
Неподалік від центра села Коропець, на узгір’ї, де колись знаходилося поселення трипільської культури, височить костел Святого Миколая. У 1421 р. польським королем Владиславом II Ягайлом була утворена фундація для будівництва в Коропці костелу. Скоріш за все храм був зруйнований турецько-татарськими загарбниками в 1672 р. В 1860-их рр., коштом родини Мисловських, які в ті часи володіли Коропцем, будується та освячується новий мурований храм Святого Миколая.В 1882 р.споруду було консекровано. Протягом 1944 -1992 рр. храм не діяв, але зберігся до наших днів у доброму стані. З 1992 р. костел відновив діяльність та належить римо-католицькій громаді села.
Різьблена скульптура у храмі
Образ Богородиці
Інтер*єр костелу Св.Миколая
Власне,перша писемна згадка про поселення належить до 1421 p.,- саме в рік коли було закладено костел. У 1427 р. містечко мало магдебурзьке право, а 1453 р.,коли Коропець був у посіданні Міхала Бучацького, воно отримало підтвердження своїх прав. У сер. XV ст. Коропець - повітовий центр Галицької землі Руського воєводства . З 1461 р. Коропець належить родині Кієрдеїв - володарів Золочева і Гологір, що на Львівщині. У 1589р. володарем давнього замку в Коропці був подільський воєвода Ян Сенінський.
Костел Св.Миколая
Міська комунальна лікарня(?)
Міський БК- Історико-краєзнавчий музей- Аматорський чоловічий хор- Бібліотека-Аматорський духовий оркестр
У 1615 р. власником коропецьких земель стає брацлавський воєвода С. Потоцький. Після смерті Яна III Собеського Коропець з 77 селами і 6 містечками переходить королевичу Костянтину.
В результаті війни між Річчю Посполитою і Османською імперією в 1620-1621р. Коропець став прикордонним населеним пунктом.
Поступово втрачаючи своє значення, Коропець у документах за 1664р. згадується вже як село. Руйнівні польсько-турецькі війни друг. пол.XVIIст., постійні напади турків і татар, реквізиції та постої польських військ вкрай розорили село.
Адмінбудівля
ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця
Селищна рада
В сер. XVIII ст. довколишні землі належать родині Мисловських гербу Равич,які на поч. ХІХ ст. зводять тут палац.
У 1893 р.Коропець переходить у власність графа Станіслава Марціна Бадені. Станіслав одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського ренесансу. Будівельні роботи завершили в 1906 р. Палац повстав двоповерховим, прикрашений трьома ризалітами та фігурним дахом. Поруч з королівською залою знаходилися їдальня, бібліотека та каплиця. З іншого боку тягнулися житлові приміщення.
В Першу світову війну палац було сильно пошкоджено та пограбовано,та в міжвоєнний період родина Бадені відновила палац майже у його первісному стані. Меморіальний комплекс воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975р.)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1795р.)
Дзвіниця
За Станіслава Бадені парк було розширено до 200 га. Автором паркової реконструкції був творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали красиві містки. Також був став на березі якого знаходилась оранжерея та теплиці.
У будівлі вже за радянських часів на довгі роки оселилася обласна школа-інтернат для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. У 2009 р. палац передали ліцею-інтернату з посиленою військово-спортивною підготовкою. Але через аварійний стан він не використовувався й пустував.
Інтер*єр
Храм бляшано-дерев*яний
Церква Успіння
Палац на сьогодні перебуває в комунальній власності територіальних громад області. Наприкінці 2013 р. сталося руйнування пам'ятки: впала частина конструкції центрального купола, обвалилися міжповерхові перекриття..
У 1998 р. на вході у парк встановлено пам’ятну стеллу, яка нагадує про Магдебурзьке право, яким володів Коропець з 1453 р.
Палац графа Бадені
Будівля.Фасад
Ренесансна перлина
В селищі, з правої сторони від дороги, на пагорбі, знаходиться дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці,споруджена в 1795 р. В 1992 р. церква була відреставрована. Верхню частина храму та куполи покрили залізом.
З лівої сторони, на початку сходів, стоїть камінь з написом: «Збудовано на кошти Данчук Михайла Матвійовича з Німеччини уродженця села Коропця та громади селища».
Частина палацу
Тильна сторона
Тильна сторона-2
На поч. 1900-х рр. українці села побудували Народний Дім, заснували кооператив і виробляли вогнетривке покриття для дахів, організували пожежне товариство «Січ». Крім того, три аматорські гуртки та хори, та ще й мандаліновий оркестр. «При читальні «Просвіта» створили аматорський гурток і у 1910 р. показали першу виставу «Ой, не ходи Грицю» ( з спогадів жителя села).
Панорама одного села