Копичинці
Копичинці лежать на берегах р.Нічлави та її приток- Стрілки й Крутилова(Нічлавки) і являються одним з найменших міст України. Належать Копичинці до Гусятинського району Тернопілля.
Поселення відоме з друг. пол. XIV ст. як Копачин(Копичин). Наприкінці того ж XIV ст. Копачин отримав статус містечка. У 1564 р. поселення отримало магдебурзьке право. Свою ж назву поселення отримало у 1615 р., коли його купила як частину маєтку родина Копичинців(?).
Багато інформації про історію містечка можна знайти тут.
Одна з цікавих кам*яниць
Музична школа в дусі південних вілл
Зважаючи на постійні напади татарських загонів, 1443 р. в містечку звели мурований замок. Та від цієї фортеці зараз не залишилося нічого,- її було знищено ще під час Визвольної війни 1648 - 1654 рр. під проводом Б. Хмельницького(?).
Також у тому ж році(1443р.) тут з'явився перший мурований храм. Той костел було зруйновано під час нападів турків-татар у 1618 - 1620 рр.
Бл. 1600 р. у межиріччі Стрілки і Крутилова власники міста Бествінські спорудили другий, так званий «Червоний замок» або «Замчисько». Він був споруджений з з червоного теребовлянського пісковику, мав площу 2 га і був оточений високим валом. Замок омивали води річок і ставка, із західного боку тягнулися штучні рови. Твердиня, ймовірно, була зруйнованою турками на самому початку турецько-польської війни.Народний дім(тепер бібліотека) + кінотеатр ім.Т.Г.Шевченка(колись був діючий,напевне)
Оповитий плющем(напевне таки плющ)
З цікавих історичних подій варто згадати бій між польським військом під проводом Марціна Калиновського-старшого та козаками Северина Наливайка, що стався на околицях Копичинців у липні 1595р. Калиновському тоді довелося накивати п'ятами. 12 травня 1651 р. під Копичинцями сталася ще одна битва. Цього разу між з'єднаним військом козаків і кримців, з одного боку, та шляхетським військом на чолі з.. Марціном Калиновським! Та це вже був онук згаданого раніше Марціна. А результат битви- поразка союзних кримсько-козацьких сил..
Будинок в центрі
Шевченко(монумент) біля школи(1910р.)
У 1688 р. лівобережна частина Копиченець відійшла родині Баворовських як посаг за донькою Шимона Копичинського. Баворовські збудували тут палац та пристосували для потреб своєї садиби замкові мури і колишню оборонну башту. Палац був знищений у 1917 р.російськими військами. Рештки палацу зі замковими вежами остаточно розібрали лише десь на поч. 1950-их. Нині на місці замку та палацу міститься парк.
Іншу, правобережну частину містечка у 1688р. придбав А. Калиновський. Тож склалася досить цікава ситуація: у лівобережжя один дідич, а у правобережжя - інший. Ситуація змінилася лише 1791 р., коли “правобережна” Е. Бєльська продала свою частину міста М. Баворовському, після чого Баворовські стали єдиними господарями вже нерозділених Копичинець.
Школа(1910р.).Без Шевченка..
Собор Св.Трійці
З архітектурних пам'яток на увагу передусім заслуговує ампірний костел Успіння Діви Марії. Заклали його ще 1743 р. заходами Людвіка Калиновського.
Не відомо чому, але будівництво тривало майже шість десятиліть (за іншою версією, після освячення наріжного каменю будівництво взагалі зупинили). Проект завершили у 1802-1805 рр. зусиллями графа Матвія Баворовського. На честь цього фундатора фасад костелу прикрашає його родинний знак - герб “Прус”.Синагога(встигла "попрацювати" автостанцією).Була.Колись..
Костел Успіння Прсв.Діви Марії (1802-1805рр.)
Храм закрили після Другої світової війни. Спочатку його використовували як складське приміщення, а пізніше розмістили там цех виробництва соку та вина. Парафіянам святиню повернули у 1991 р.
Неподалік від костелу височіє сучасний православний собор Святої Трійці,будівництво якого розпочали у 1998 р.
Ампір,таки ампір
Костел.Тил
Є ще один мурований храм, який стоїть в іншому кутку міста. Це церква Св. Миколая ( “церква на Горі”). Її звели у 1900 р. за проектом В. Нагірного.
Найстарша сакральна споруда Копичинець( а також одна з найстаріших дерев'яних церков на Тернопіллі) стоїть досить далеко від центру містечка. Йдеться про зведену ще 1630 р. дерев'яну Воздвиженську церкву. Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця,зведена у пер. пол. XVIII ст.Фото
Кам*яниці на Ринковій площі
Про єврейську громаду нагадує синагога XIX ст., розташована у самісінькому центрі міста.Зараз у ній розмістились магазинчики. До наших днів зберігся общинний будинок - ґміна. У ґміні, крім керівних органів єврейської громади міста, містилися чотирикласна школа, спілка єврейського купецтва, банк, каса взаємодопомоги, спортивний клуб “Трумпельдор” і школа танців. Також тут зберігався архів ґміни. На жаль, нині споруда стоїть пусткою й поступово руйнується.
Свого часу (у 1755р.) тут поселився Якуб Франк, засновник секти Франкістів, з частиною послідовників цієї течії хасидизму.
Єврейська громада зростала в містечку аж до поч. ХХ ст.Кам*яниці на Ринковій площі-2
Кам*яниці на Ринковій площі-3
Поселення відоме з друг. пол. XIV ст. як Копачин(Копичин). Наприкінці того ж XIV ст. Копачин отримав статус містечка. У 1564 р. поселення отримало магдебурзьке право. Свою ж назву поселення отримало у 1615 р., коли його купила як частину маєтку родина Копичинців(?).
Багато інформації про історію містечка можна знайти тут.
Одна з цікавих кам*яниць
Музична школа в дусі південних вілл
Зважаючи на постійні напади татарських загонів, 1443 р. в містечку звели мурований замок. Та від цієї фортеці зараз не залишилося нічого,- її було знищено ще під час Визвольної війни 1648 - 1654 рр. під проводом Б. Хмельницького(?).
Також у тому ж році(1443р.) тут з'явився перший мурований храм. Той костел було зруйновано під час нападів турків-татар у 1618 - 1620 рр.
Бл. 1600 р. у межиріччі Стрілки і Крутилова власники міста Бествінські спорудили другий, так званий «Червоний замок» або «Замчисько». Він був споруджений з з червоного теребовлянського пісковику, мав площу 2 га і був оточений високим валом. Замок омивали води річок і ставка, із західного боку тягнулися штучні рови. Твердиня, ймовірно, була зруйнованою турками на самому початку турецько-польської війни.Народний дім(тепер бібліотека) + кінотеатр ім.Т.Г.Шевченка(колись був діючий,напевне)
Оповитий плющем(напевне таки плющ)
З цікавих історичних подій варто згадати бій між польським військом під проводом Марціна Калиновського-старшого та козаками Северина Наливайка, що стався на околицях Копичинців у липні 1595р. Калиновському тоді довелося накивати п'ятами. 12 травня 1651 р. під Копичинцями сталася ще одна битва. Цього разу між з'єднаним військом козаків і кримців, з одного боку, та шляхетським військом на чолі з.. Марціном Калиновським! Та це вже був онук згаданого раніше Марціна. А результат битви- поразка союзних кримсько-козацьких сил..
Будинок в центрі
Шевченко(монумент) біля школи(1910р.)
У 1688 р. лівобережна частина Копиченець відійшла родині Баворовських як посаг за донькою Шимона Копичинського. Баворовські збудували тут палац та пристосували для потреб своєї садиби замкові мури і колишню оборонну башту. Палац був знищений у 1917 р.російськими військами. Рештки палацу зі замковими вежами остаточно розібрали лише десь на поч. 1950-их. Нині на місці замку та палацу міститься парк.
Іншу, правобережну частину містечка у 1688р. придбав А. Калиновський. Тож склалася досить цікава ситуація: у лівобережжя один дідич, а у правобережжя - інший. Ситуація змінилася лише 1791 р., коли “правобережна” Е. Бєльська продала свою частину міста М. Баворовському, після чого Баворовські стали єдиними господарями вже нерозділених Копичинець.
Школа(1910р.).Без Шевченка..
Собор Св.Трійці
З архітектурних пам'яток на увагу передусім заслуговує ампірний костел Успіння Діви Марії. Заклали його ще 1743 р. заходами Людвіка Калиновського.
Не відомо чому, але будівництво тривало майже шість десятиліть (за іншою версією, після освячення наріжного каменю будівництво взагалі зупинили). Проект завершили у 1802-1805 рр. зусиллями графа Матвія Баворовського. На честь цього фундатора фасад костелу прикрашає його родинний знак - герб “Прус”.Синагога(встигла "попрацювати" автостанцією).Була.Колись..
Костел Успіння Прсв.Діви Марії (1802-1805рр.)
Храм закрили після Другої світової війни. Спочатку його використовували як складське приміщення, а пізніше розмістили там цех виробництва соку та вина. Парафіянам святиню повернули у 1991 р.
Неподалік від костелу височіє сучасний православний собор Святої Трійці,будівництво якого розпочали у 1998 р.
Ампір,таки ампір
Костел.Тил
Є ще один мурований храм, який стоїть в іншому кутку міста. Це церква Св. Миколая ( “церква на Горі”). Її звели у 1900 р. за проектом В. Нагірного.
Найстарша сакральна споруда Копичинець( а також одна з найстаріших дерев'яних церков на Тернопіллі) стоїть досить далеко від центру містечка. Йдеться про зведену ще 1630 р. дерев'яну Воздвиженську церкву. Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця,зведена у пер. пол. XVIII ст.Фото
Кам*яниці на Ринковій площі
Про єврейську громаду нагадує синагога XIX ст., розташована у самісінькому центрі міста.Зараз у ній розмістились магазинчики. До наших днів зберігся общинний будинок - ґміна. У ґміні, крім керівних органів єврейської громади міста, містилися чотирикласна школа, спілка єврейського купецтва, банк, каса взаємодопомоги, спортивний клуб “Трумпельдор” і школа танців. Також тут зберігався архів ґміни. На жаль, нині споруда стоїть пусткою й поступово руйнується.
Свого часу (у 1755р.) тут поселився Якуб Франк, засновник секти Франкістів, з частиною послідовників цієї течії хасидизму.
Єврейська громада зростала в містечку аж до поч. ХХ ст.Кам*яниці на Ринковій площі-2
Кам*яниці на Ринковій площі-3