Антоніни-справжня перлина Хмельниччини. Ч.2
Навіть не знаю,варто писати якийсь текст та описи,чи можливо вистачить лише фотографій?Кому цікаві історичні деталі то прошу дуже до частини 1.,-вона більш інформаційна,хоча й дані там "заїжджені" та затерті на сторінках інету.
Хто має якісь цікаві відомості та доповнення-прошу ділитися в коментарях.
Зрозумівши що автобус я прогавив,а до наступного маю ще трохи часу,присідаю на лавочку у центральному парку і під шалене каркання ворон,скрекотіння сорок та спів Невідомих,розкладаю свій обід. Ооо,вельми пізній обід,враховуючи те,що я вже "на ногах" восьму годину і лише зараз мав намір підкріпитись.
Першу частину ділянки заплановано-незапланованого маршруту вже було пройдено,пережовуючи їжу одночасно переварював у голові та розставляв на полички пам*яті побачене,залишивши на потім почуття захоплення та втому. На даний час все мало бути "по накату"-поїв-піднявся-пішов-побачив-пофоткав.Таке собі 5К.
Шикарна перукарня!
Житловий будинок обслуговуючого персоналу (поч.20ст.)
Вигляд будівлі зі сторони входу
Коли ти чужак у якомусь селі,а ще волочиш з собою немаленький фотик,сидиш у парку розутий,витягнувши ноги та мугикаючи щось собі під ніс,сидиш і жуєш з таким виглядом,ніби насправді все що тебе оточує-просто складова декорацій якоїсь глобальної вистави,яку саме зараз і саме тут ти вирішив подивитись.І паралельно що на тебе витріщаються і мале й старе,-то що,полежати на лавочці не можна? І не хвилюють їхні думки,а думки можуть бути різними,-від "чудак" до "пияк".А може й митець. О,митець-це занадто,краще такий собі заїжджий аматор-початківець,який просто присів відпочити...
Закинутий і забутий...
Фото
Будинок з башточками
В таких хатинках весело жити,в таких магазинах приємно купувати,в такій перукарні цікаво причепуритись,з такої музичної школи повинні випускатися дипломовані таланти...
Таким селом повинні гордитись місцеві і "зальотні",його світлинами повинні рясніти туристичні каталоги та сувенірні магнітики,які можна було б придбати навіть у Вінниці,таким мовчазним забуттям воно відійде у вічність..
Разові спогади одиноких ентузіастів у вигляді чергового звіту,який перепостить нікому невідоме інтернет-джерело,яке в свою чергу прочитає нічим не зацікавлений черговий суб*єкт,жуючи щось і скаже "Ого!", та й прогорне далі..
Торговий комплекс)
Магазин (1914р.)
Історична будівля (1904р.)
Фото
А як щодо пофантазувати? Ви вмієте фантазувати,то здивуйте усіх своїми сміливими мріями щодо відродження цього фахверкового чуда,настільки нетипового для наших країв і настільки нецікавого нашим чинушам та меценатам.
" У селищі діють - РТП, лікарня, середня школа, школа-інтернат, музична школа, будинок творчості школярів, дитячий оздоровчий табір, бібліотека, пошта, аптека, дільниця Красилівського РЕМ, ДЮСШ..."- сухі факти з Вікі.
Старенький, та ще не покинутий..
Відходить у забуття..
На Ікопоті,я думаю,можна непогано порибалити...Мав би зараз вудилище-все одно туди б не подався,оскільки до маршрутки не так вже й багато часу залишилось,а ночувати тут ... хіба що в одній із закинутих старих будівель! А от якщо б приїхати на довший термін-можна було б і порибалити і ягід позбирати,чи грибів,чи ще чогось.Або попросити у когось із місцевих велосипеда та й ганяти по полях лякаючи сільську худобу. Для такого рейву велосипеда ніхто не позичить..
Зараз тут музична школа
Не ново зате модерново!
Фасад
Тильна сторона будівлі
Розмірено живе свої життям село-хто в магазин,хто-з магазину,а онде,біля палацового флігеля дудлять пиво чолов*яги. "Чого б то я витріщався?"-думають напевне, упіймавши на собі мій погляд.
Тут панує «магнатська фортуна, англійський шик, французська елегантність, голландська чистота»- так писали свого часу про Антонінський парк..
Старенький з прибудовою
Будинок ветеринара кінного заводу (1900р.)
Споруда з сторони входу
Цікаво,а як виглядають оці цікавенні будиночки всередині і чи залишилось у них ще чогось такого щоб "уууххх!",чи може сучасні жителі вже все підкомфортили та причепурили згідно з правилам сучасної моди? Було бажання попроситись,та не було бажання розчаруватись.
Металеві двері та пластикові вікна..мені дуже "бракувало" тарілок-сателіток.
А ти!? Так-так,ти, хто пише і читає це,ти любиш і хочеш жити у комфорті? Так отож-бо..
Така собі хатина
Життя триває,- на стіні лічильник,на шнурах-одяг
Пластикові вікна та металеві двері як данина сучасності
Фото
Я маю надію що колись ще сюди повернуся.Без мети,-просто так,задля задоволення і спокійної прогулянки сільськими вулицями з несільськими маєтками..
Будинок управителя (поч.20ст.)
Фото
Чи то замок,чи палац?
На березі ріки Ікопоть
Просто ріка, просто несе свої води...Просто я, просто несу свій рюкзак..Просто село, просто несе тягар своєї історії.. Просто люди, вони просто живуть..
Нічого вічного немає у Вічності оскільки сама Вічність вічна. Навіщо мріяти про нездійсненне,відбудовувати неприбуткове і жалкувати за втраченим? Чи потрібна нам історія предків наших чи це чужий для нас люд? Чи можемо ми вирішувати що важливе для нас,враховуючи при цьому інтереси інших,які кардинально відрізняються від наших? Сотні питань які чекають відповідей..та й чи потрібні вони..
Черговий "просто-пост" про одне із цікавих місць нашої Батьківщини.
Річка Ікопоть
Дивний пристрій на містку(для підняття-опускання шлюзів?)
Трави та парк
Так сюди таки варто повернутись,таки варто..
Огорожа парку
Огорожа парку-2
Леви в старому парку
І наостанок-просто панорама.
Панорама
Хто має якісь цікаві відомості та доповнення-прошу ділитися в коментарях.
Зрозумівши що автобус я прогавив,а до наступного маю ще трохи часу,присідаю на лавочку у центральному парку і під шалене каркання ворон,скрекотіння сорок та спів Невідомих,розкладаю свій обід. Ооо,вельми пізній обід,враховуючи те,що я вже "на ногах" восьму годину і лише зараз мав намір підкріпитись.
Першу частину ділянки заплановано-незапланованого маршруту вже було пройдено,пережовуючи їжу одночасно переварював у голові та розставляв на полички пам*яті побачене,залишивши на потім почуття захоплення та втому. На даний час все мало бути "по накату"-поїв-піднявся-пішов-побачив-пофоткав.Таке собі 5К.
Шикарна перукарня!
Житловий будинок обслуговуючого персоналу (поч.20ст.)
Вигляд будівлі зі сторони входу
Коли ти чужак у якомусь селі,а ще волочиш з собою немаленький фотик,сидиш у парку розутий,витягнувши ноги та мугикаючи щось собі під ніс,сидиш і жуєш з таким виглядом,ніби насправді все що тебе оточує-просто складова декорацій якоїсь глобальної вистави,яку саме зараз і саме тут ти вирішив подивитись.І паралельно що на тебе витріщаються і мале й старе,-то що,полежати на лавочці не можна? І не хвилюють їхні думки,а думки можуть бути різними,-від "чудак" до "пияк".А може й митець. О,митець-це занадто,краще такий собі заїжджий аматор-початківець,який просто присів відпочити...
Закинутий і забутий...
Фото
Будинок з башточками
В таких хатинках весело жити,в таких магазинах приємно купувати,в такій перукарні цікаво причепуритись,з такої музичної школи повинні випускатися дипломовані таланти...
Таким селом повинні гордитись місцеві і "зальотні",його світлинами повинні рясніти туристичні каталоги та сувенірні магнітики,які можна було б придбати навіть у Вінниці,таким мовчазним забуттям воно відійде у вічність..
Разові спогади одиноких ентузіастів у вигляді чергового звіту,який перепостить нікому невідоме інтернет-джерело,яке в свою чергу прочитає нічим не зацікавлений черговий суб*єкт,жуючи щось і скаже "Ого!", та й прогорне далі..
Торговий комплекс)
Магазин (1914р.)
Історична будівля (1904р.)
Фото
А як щодо пофантазувати? Ви вмієте фантазувати,то здивуйте усіх своїми сміливими мріями щодо відродження цього фахверкового чуда,настільки нетипового для наших країв і настільки нецікавого нашим чинушам та меценатам.
" У селищі діють - РТП, лікарня, середня школа, школа-інтернат, музична школа, будинок творчості школярів, дитячий оздоровчий табір, бібліотека, пошта, аптека, дільниця Красилівського РЕМ, ДЮСШ..."- сухі факти з Вікі.
Старенький, та ще не покинутий..
Відходить у забуття..
На Ікопоті,я думаю,можна непогано порибалити...Мав би зараз вудилище-все одно туди б не подався,оскільки до маршрутки не так вже й багато часу залишилось,а ночувати тут ... хіба що в одній із закинутих старих будівель! А от якщо б приїхати на довший термін-можна було б і порибалити і ягід позбирати,чи грибів,чи ще чогось.Або попросити у когось із місцевих велосипеда та й ганяти по полях лякаючи сільську худобу. Для такого рейву велосипеда ніхто не позичить..
Зараз тут музична школа
Не ново зате модерново!
Фасад
Тильна сторона будівлі
Розмірено живе свої життям село-хто в магазин,хто-з магазину,а онде,біля палацового флігеля дудлять пиво чолов*яги. "Чого б то я витріщався?"-думають напевне, упіймавши на собі мій погляд.
Тут панує «магнатська фортуна, англійський шик, французська елегантність, голландська чистота»- так писали свого часу про Антонінський парк..
Старенький з прибудовою
Будинок ветеринара кінного заводу (1900р.)
Споруда з сторони входу
Цікаво,а як виглядають оці цікавенні будиночки всередині і чи залишилось у них ще чогось такого щоб "уууххх!",чи може сучасні жителі вже все підкомфортили та причепурили згідно з правилам сучасної моди? Було бажання попроситись,та не було бажання розчаруватись.
Металеві двері та пластикові вікна..мені дуже "бракувало" тарілок-сателіток.
А ти!? Так-так,ти, хто пише і читає це,ти любиш і хочеш жити у комфорті? Так отож-бо..
Така собі хатина
Життя триває,- на стіні лічильник,на шнурах-одяг
Пластикові вікна та металеві двері як данина сучасності
Фото
Я маю надію що колись ще сюди повернуся.Без мети,-просто так,задля задоволення і спокійної прогулянки сільськими вулицями з несільськими маєтками..
Будинок управителя (поч.20ст.)
Фото
Чи то замок,чи палац?
На березі ріки Ікопоть
Просто ріка, просто несе свої води...Просто я, просто несу свій рюкзак..Просто село, просто несе тягар своєї історії.. Просто люди, вони просто живуть..
Нічого вічного немає у Вічності оскільки сама Вічність вічна. Навіщо мріяти про нездійсненне,відбудовувати неприбуткове і жалкувати за втраченим? Чи потрібна нам історія предків наших чи це чужий для нас люд? Чи можемо ми вирішувати що важливе для нас,враховуючи при цьому інтереси інших,які кардинально відрізняються від наших? Сотні питань які чекають відповідей..та й чи потрібні вони..
Черговий "просто-пост" про одне із цікавих місць нашої Батьківщини.
Річка Ікопоть
Дивний пристрій на містку(для підняття-опускання шлюзів?)
Трави та парк
Так сюди таки варто повернутись,таки варто..
Огорожа парку
Огорожа парку-2
Леви в старому парку
І наостанок-просто панорама.
Панорама