Антоніни - справжня перлина Хмельниччини. Ч.1
Вперше фото цих казкових будиночків я побачив декілька років тому і пообіцяв собі будь-що колись навідатись до них не лише віртуально а й наяву.
Плануючи маршрут Хмельниччиною вніс Антоніни як один із пунктів,в який обов*язково маю заїхати.І заїхав.І не розчарувався.І ходив-бродив цілих 2,5год. селищем,площею всього 4,6км2 (а стільки часу мені зазвичай вистачає на містечка типу Самбора чи Славути,площею 20-25км2), та не наскучило мені..
Перший об*єкт фотокамери
Казковий будиночок
Гараж та автомайстерня
Вперше поселення згадується в 1593 р. під назвою Голодиківці, яка пізніша трансформувалась у Голодьки (Холодьки, Холодки, Холодиківці). В 1629 р. тут налічувалося 6 дворів.
Спочатку село належало князю Ю. Острозькому, який з кін. XV ст. прибрав собі ім'я князя Заславського. Протягом 1673 -1720 рр. воно перебувало у власності Любомирських, а опісля і до 1851р.- князів Санґушків.
Останніми власниками сучасних Антонін були графи Потоцькі,які володіли маєтком від 1851р. до 1917р.
Колись гараж,тепер сільрада
Тил будівлі
Фасад споруди
В 1760-х рр. власниця Барбара Санґушкова віддала Голодьки у довготермінове користування регенту коронної канцелярії Ігнацію Мальчевському, який був одружений на її сестрі Антоніні. Закохане подружжя оселяється в Голодьках. Ігнацій будує тут палац та закладає на берегах р. Ікопоті парк, який з часом став одним із найкращих на Волині. Парк був багатий на екзотичні дерева, кущі, мав велику колекцію квітів. Розкішну резиденцію Ігнацій назвав іменем своєї коханої дружини. Назва згодом прижилася і від 1770р. Голодьки отримали нову назву- Антоніни.
Фото
Старовинна забудова
Будівля біля колишньої електростанції
Від Санґушків Антоніни переходять у власність до ще одного шляхетного роду - Потоцьких. У кін. ХІХ ст. тут розташовувалася центральна резиденція величезного маєтку Юзефа Миколая Потоцького та його родини. Юзеф Миколай розбудував Антонінський палац та заклав ботанічний сад, власне, все, що на сьогодні залишился в Антонінах зі старовини - то забудова часів Юзефа Миколая Потоцького. У 1918 р. Потоцькі залишають Антоніни та переїздять до Франції. Неймовірної краси палац руйнується більшовиками, селище занепадає та назавжди забуває про свою колишню красу та велич.
Профіль будівлі
Електростанція та квартира механіка маєтку графів Потоцьких
Електростанція колишнього маєтку
Будівля палацу перебудовувалась в 1897 р. під наглядом архітектора Франсуа Арво та у 1908 р.- за проектом Ф. Фелнера. А вже у 1919р. садиба була знищена більшовиками, -з нею горіла одна з найкращих у Польщі приватних книгозбірень (бл. 20 тис. найменувань), твори живопису (портрети Острозьких, Потоцьких, а також картини Бацареллі, Ф.Ласло та ін.), оранжереї...
Флігель палацового комплексу. Вид з площі
Флігель палацового комплексу. Вид з площі-2
Східні ворота та вежа на куті
Палац зберігся лише на числених старих фотографіях, котрі можна знайти у мережі. Зараз на його місці стадіон, поруч із котрим збереглося приміщення колишнього кінного манежу та чималенька будівля палацового флігелю, котру часто помилково сприймають за сам палац. Одне крило флігелю,а вірніше-його прибудова у жалюгідному стані, хоча й перекрита новим дахом.
Східні ворота. Вид з дороги
Східні ворота. Вид з двору
Елементи декору: пілон з гербом "Пилява"
Елементи декору: пілон з гербом "Погоня"
Наступна цікавинка, розміщена в самісінькому центрі селище - це сьогоднішня селищна рада, бібліотека та відділення банку, розміщені в одному з приміщень маєтку, котре колись слугувало.. гаражем.
Юзеф Потоцький був затятим автолюбителем і на 1913р. мав у власності аж 9 автомобілів, що було неймовірною розкішшю. Поруч із колишнім гаражем збереглося приміщення електростанції та квартири головного механіка резиденції Потоцьких. При такій кількості техніки без нього було не обійтися.
Західні ворота
Західні ворота. Пілони з гербами
Фото
З 1797р. Антоніни входили до складу Волинської губернії. Напередодні першої світової війни селище було волосним центром Заславського повіту Волинської губернії. У містечку перебували волосні установи, поштово-телеграфна станція, однокласна школа, водяний млин, лікарня тощо. 1956 р. селу надано статус селища міського типу.
Вартівня біля західних воріт
Будівля колишньої вартівні
Свого часу на кінному заводі Йозефа Потоцького вирощували арабських скакунів для забезпечення командного складу австрійської армії. Влаштовували кінні перегони. Досі збереглися приміщення стаєнь, мурований манеж, приміщення, у якому зберігалась кінська збруя.Також тут був каретний і кінний двір на кількасот коней.
Манеж біля східних воріт
У будівлі манежу тепер ДЮСШ
Головною окрасою залишків резиденції є дві брами, що слугували в'їздом та територію комплексу із заходу та сходу. Пілони воріт декоровані рустом та увінчані складними капітеліями з маскаронами та гербами під широким карнизом з вазами нагорі. Герби чергуються попарно: "Пилява" Потоцьких та "Погоня" Сангушків.
Флігель палацу. Вид з двору
Флігель / будинок творчостві дітей та юнацтва
Фото
Якщо вірити джерелам і переказам- Юзеф дуже добре ставився до своїх слуг. “З Чарторийським краще жити, з Радзивіллом - пити, у Браніцьких - куштувати, а в Потоцьких - служити”, - таку приказку про найбільших магнатів склала гостра на язик польська шляхта.
А ще переказують що на галявині перед маєтком селяни ловили кротів, щоб не було кротовин,а в суботу несли кротячі хвости в касу, де їх рахували та за кількістю хвостиків видавали платню. Також на тій галявині вирізали квіточки маргариток, щоб залишалась тільки зелена травичка.
На Зелені Свята Потоцькі влаштовували бенкет. Приїжджало багато гостей,грав духовий оркестр, гості танцювали. А ввечері, після роботи, люди сходились до воріт палацу,їх пропускали на територію палацу та пригощали...
Казка? І я так думаю!))Флігель та прибудова
Стан прибудови
Арковий прохід з*єднує флігель з прибудовою
Граф Потоцький був дуже багатий. Навіть хотів підлогу в своєму кабінеті вимостити золотими монетами. Але його попередили,- якщо зможе монети поставити ребром, то має право зробити те, що хоче. А якщо не вистачить монет, - то не дозволялось, бо на монеті була викарбувана польська корона, а по короні гріх ходити. Оскільки в шляхтича не набралось стільки монет, то і забаганка не була виконана. Ось така історія.
Будинок служб
Один із старих будиночків
Колись-?, тепер-СТО
У пам’ять про поїздку Йозефа Потоцького до Судану у парку з’явилась білосніжна скульптура лева. Її поставили після того,як молодий Потоцький повернувся з африканського сафарі. Там під час полювання на нього вискочила левиця. Все сталось так раптово, що граф просто не втиг відреагувати. Місцевим мисливцям, які вистрелили у звіра, вдалось врятувати гостя. А коли всі заспокоїлися, то побачили, як до людей вийшло мале левеня. Його Йозеф привіз до Антонін.
Дике кошеня стало улюбленцем і в покоях і просто на вулиці. В пам’ять про свого вихованця Потоцький звелів поставити скульптуру в парку. Вона збереглась і до цього часу.Панорама
У 1902 р. в Антонінах граф Й. Потоцький відкрив лікарню. З кін. 1904 р. була створена мисливська пожежна дружина.
У 1900-их рр. довкола майдану перед головним в’їздом до палацу та на сході було побудовано близько 20 споруд призначених для господарських потреб та житла службовців маєтку, серед них будинки управляючого та рибного господарства, гараж, електростанція, «будинок маршалка», управління цукровими заводами, магазин, будинок пасічника, пральня, численні житлові будинки прислуги. Усі ці забудови були споруджені у стилістиці модерну з використанням елементів фахверкового будівництва..
Плануючи маршрут Хмельниччиною вніс Антоніни як один із пунктів,в який обов*язково маю заїхати.І заїхав.І не розчарувався.І ходив-бродив цілих 2,5год. селищем,площею всього 4,6км2 (а стільки часу мені зазвичай вистачає на містечка типу Самбора чи Славути,площею 20-25км2), та не наскучило мені..
Перший об*єкт фотокамери
Казковий будиночок
Гараж та автомайстерня
Вперше поселення згадується в 1593 р. під назвою Голодиківці, яка пізніша трансформувалась у Голодьки (Холодьки, Холодки, Холодиківці). В 1629 р. тут налічувалося 6 дворів.
Спочатку село належало князю Ю. Острозькому, який з кін. XV ст. прибрав собі ім'я князя Заславського. Протягом 1673 -1720 рр. воно перебувало у власності Любомирських, а опісля і до 1851р.- князів Санґушків.
Останніми власниками сучасних Антонін були графи Потоцькі,які володіли маєтком від 1851р. до 1917р.
Колись гараж,тепер сільрада
Тил будівлі
Фасад споруди
В 1760-х рр. власниця Барбара Санґушкова віддала Голодьки у довготермінове користування регенту коронної канцелярії Ігнацію Мальчевському, який був одружений на її сестрі Антоніні. Закохане подружжя оселяється в Голодьках. Ігнацій будує тут палац та закладає на берегах р. Ікопоті парк, який з часом став одним із найкращих на Волині. Парк був багатий на екзотичні дерева, кущі, мав велику колекцію квітів. Розкішну резиденцію Ігнацій назвав іменем своєї коханої дружини. Назва згодом прижилася і від 1770р. Голодьки отримали нову назву- Антоніни.
Фото
Старовинна забудова
Будівля біля колишньої електростанції
Від Санґушків Антоніни переходять у власність до ще одного шляхетного роду - Потоцьких. У кін. ХІХ ст. тут розташовувалася центральна резиденція величезного маєтку Юзефа Миколая Потоцького та його родини. Юзеф Миколай розбудував Антонінський палац та заклав ботанічний сад, власне, все, що на сьогодні залишился в Антонінах зі старовини - то забудова часів Юзефа Миколая Потоцького. У 1918 р. Потоцькі залишають Антоніни та переїздять до Франції. Неймовірної краси палац руйнується більшовиками, селище занепадає та назавжди забуває про свою колишню красу та велич.
Профіль будівлі
Електростанція та квартира механіка маєтку графів Потоцьких
Електростанція колишнього маєтку
Будівля палацу перебудовувалась в 1897 р. під наглядом архітектора Франсуа Арво та у 1908 р.- за проектом Ф. Фелнера. А вже у 1919р. садиба була знищена більшовиками, -з нею горіла одна з найкращих у Польщі приватних книгозбірень (бл. 20 тис. найменувань), твори живопису (портрети Острозьких, Потоцьких, а також картини Бацареллі, Ф.Ласло та ін.), оранжереї...
Флігель палацового комплексу. Вид з площі
Флігель палацового комплексу. Вид з площі-2
Східні ворота та вежа на куті
Палац зберігся лише на числених старих фотографіях, котрі можна знайти у мережі. Зараз на його місці стадіон, поруч із котрим збереглося приміщення колишнього кінного манежу та чималенька будівля палацового флігелю, котру часто помилково сприймають за сам палац. Одне крило флігелю,а вірніше-його прибудова у жалюгідному стані, хоча й перекрита новим дахом.
Східні ворота. Вид з дороги
Східні ворота. Вид з двору
Елементи декору: пілон з гербом "Пилява"
Елементи декору: пілон з гербом "Погоня"
Наступна цікавинка, розміщена в самісінькому центрі селище - це сьогоднішня селищна рада, бібліотека та відділення банку, розміщені в одному з приміщень маєтку, котре колись слугувало.. гаражем.
Юзеф Потоцький був затятим автолюбителем і на 1913р. мав у власності аж 9 автомобілів, що було неймовірною розкішшю. Поруч із колишнім гаражем збереглося приміщення електростанції та квартири головного механіка резиденції Потоцьких. При такій кількості техніки без нього було не обійтися.
Західні ворота
Західні ворота. Пілони з гербами
Фото
З 1797р. Антоніни входили до складу Волинської губернії. Напередодні першої світової війни селище було волосним центром Заславського повіту Волинської губернії. У містечку перебували волосні установи, поштово-телеграфна станція, однокласна школа, водяний млин, лікарня тощо. 1956 р. селу надано статус селища міського типу.
Вартівня біля західних воріт
Будівля колишньої вартівні
Свого часу на кінному заводі Йозефа Потоцького вирощували арабських скакунів для забезпечення командного складу австрійської армії. Влаштовували кінні перегони. Досі збереглися приміщення стаєнь, мурований манеж, приміщення, у якому зберігалась кінська збруя.Також тут був каретний і кінний двір на кількасот коней.
Манеж біля східних воріт
У будівлі манежу тепер ДЮСШ
Головною окрасою залишків резиденції є дві брами, що слугували в'їздом та територію комплексу із заходу та сходу. Пілони воріт декоровані рустом та увінчані складними капітеліями з маскаронами та гербами під широким карнизом з вазами нагорі. Герби чергуються попарно: "Пилява" Потоцьких та "Погоня" Сангушків.
Флігель палацу. Вид з двору
Флігель / будинок творчостві дітей та юнацтва
Фото
Якщо вірити джерелам і переказам- Юзеф дуже добре ставився до своїх слуг. “З Чарторийським краще жити, з Радзивіллом - пити, у Браніцьких - куштувати, а в Потоцьких - служити”, - таку приказку про найбільших магнатів склала гостра на язик польська шляхта.
А ще переказують що на галявині перед маєтком селяни ловили кротів, щоб не було кротовин,а в суботу несли кротячі хвости в касу, де їх рахували та за кількістю хвостиків видавали платню. Також на тій галявині вирізали квіточки маргариток, щоб залишалась тільки зелена травичка.
На Зелені Свята Потоцькі влаштовували бенкет. Приїжджало багато гостей,грав духовий оркестр, гості танцювали. А ввечері, після роботи, люди сходились до воріт палацу,їх пропускали на територію палацу та пригощали...
Казка? І я так думаю!))Флігель та прибудова
Стан прибудови
Арковий прохід з*єднує флігель з прибудовою
Граф Потоцький був дуже багатий. Навіть хотів підлогу в своєму кабінеті вимостити золотими монетами. Але його попередили,- якщо зможе монети поставити ребром, то має право зробити те, що хоче. А якщо не вистачить монет, - то не дозволялось, бо на монеті була викарбувана польська корона, а по короні гріх ходити. Оскільки в шляхтича не набралось стільки монет, то і забаганка не була виконана. Ось така історія.
Будинок служб
Один із старих будиночків
Колись-?, тепер-СТО
У пам’ять про поїздку Йозефа Потоцького до Судану у парку з’явилась білосніжна скульптура лева. Її поставили після того,як молодий Потоцький повернувся з африканського сафарі. Там під час полювання на нього вискочила левиця. Все сталось так раптово, що граф просто не втиг відреагувати. Місцевим мисливцям, які вистрелили у звіра, вдалось врятувати гостя. А коли всі заспокоїлися, то побачили, як до людей вийшло мале левеня. Його Йозеф привіз до Антонін.
Дике кошеня стало улюбленцем і в покоях і просто на вулиці. В пам’ять про свого вихованця Потоцький звелів поставити скульптуру в парку. Вона збереглась і до цього часу.Панорама
У 1902 р. в Антонінах граф Й. Потоцький відкрив лікарню. З кін. 1904 р. була створена мисливська пожежна дружина.
У 1900-их рр. довкола майдану перед головним в’їздом до палацу та на сході було побудовано близько 20 споруд призначених для господарських потреб та житла службовців маєтку, серед них будинки управляючого та рибного господарства, гараж, електростанція, «будинок маршалка», управління цукровими заводами, магазин, будинок пасічника, пральня, численні житлові будинки прислуги. Усі ці забудови були споруджені у стилістиці модерну з використанням елементів фахверкового будівництва..