Богородчани: райцентр з "родзинкою"
До цього райцентру Прикарпаття їхав з метою побачити одну з симпатичних цікавинок Богородчанського району-кляштор домініканців.Скільки часу для цього потрібно і чи затримає вас ще щось у селищі,-питання,яке не матиме чіткої відповіді,оскільки для одного вистачить і години часу "на все про все",а іншому ця година потрібна лише на оглядини монастирського комплексу...Мені вистачило всього бл.40хв.,щоб побачити те що я побачив,та успішно повернутися на австостанцію.Так,я поспішав,оскільки мав на меті відвідати ще не один пункт,але й важливих причин затримуватись надовго у Богородчанах я так і не знайшов..
Виходимо на автостанції та й чимчикуємо собі вулицею Шевченка до обраної мети(в моєму випадку-монастиря домініканців з костелом),оглядаючи дорогою цікавинки,які притаїлись обабіч дороги.А йти на так вже й багато,-всього якихось 300-320м. і ви вже біля основної пам*ятки заради якої варто сюди їхати.А трохи вище-церква Івана Богослова,яку також варто не оминути увагою.
Цікавим в архітектурному плані ще є будинок райсуду,-він знаходиться навпроти церкви Богослова,та декілька будівель з симпатичними черепичними дахами.
Типово прикарпатське
Типово прикарпатське-2
Типово прикарпатське-3
Виникли Богородчани на місці с.Межиріччя, яке лежало між Бистрецею Солотвинською і Стебником. Сучасна назва пов’язана з«богородичанами»,- так називали парафіян храму Прсв. Богородиці.
Про назву містечка збереглась цікава легенда: раніше нібито на лівому березі річки існував боярський замок,господар якого,Гремислав, часто їздив у військові походи. Востаннє він не був декілька років вдома. Дружина його чекала і щодня вечорами молилась перед іконою Матері Божої. Приїхавши згодом додому, господар хотів одразу ж кинувся дружині в обійми,оскільки теж дуже заскучив, але перестрашена жінка в бородані не впізнала свого чоловіка і почала втікати.
Гремислав подумав, що дружина йому зраджує, наздогнав і вбив її,а своїх дітей наказав вигнати. Та через деякий час боярин задумався над вчинком, почав розпитувати слуг чи його кохана зраджувала. Дізнавшись, що та була йому весь час вірною, кинувся шукати дітей. Знайшов їх аж в глибокому лісі, цілих і неушкоджених. Порятунок дітей він сприйняв як Божий дар, адже в лісах водилося багато звірини. В честь порятунку він заклав поселення, назвавши його Богородчанами.
Пам*ятник Т.Г.Шевченку (1994р.)
Палац культури
Будинок районного суду (поч.20ст.)
Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 р. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і рільництвом. В друг. пол. XVІ ст.Богородчани стали володінням шляхтичів Потоцьких.
6 лютого 1691 р. власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому дозвіл архієпископа К. Ліпського, підписала фундаційний акт костельно-монастирського комплексу оо.-домініканців. Досить швидко було споруджено та оснащено дерев'яні костел і монастир (за деякими даними костел збудували мурованим).Монументна честь воїнів загиблих у ВВВ
Монумент воїнам-афганцям
На місці старого храму-Монумент борцям за волю України(2003р.)
У 1741 р. архієпископ М. Вижицький дозволив Потоцьким будівництво нового домініканського храму. 2 жовтня цього ж року було закладено наріжний камінь святині, а завершено її спорудження коштом Коссаківських у 1761 р. (за винятком веж). Після належного облаштування костелу його консекрував 10 жовтня 1775 р. архієпископ В. Сераковський, котрий освятив також головний і бічні вівтарі. Головний містив відомий образ Матері Божої з Дитятком. Ремонтні роботи у храмі проводились у 40-х і 50-х рр. XIXст., а також на поч. XX ст.
Церква Івана Богослова (1930-1934рр.)
Дзвіниця
Інтер*єр
Святиня та монастир зазнали серйозних пошкоджень під час Першої Світової війни. Відбудову костелу було здійснено лише у 1928-1933 рр. Парафія нараховувала від двох (на поч. XIXст.) до шести (у 30-ті рр. ХХст.).Після Другої Світової війни тодішній настоятель парафії виїхав до Польщі разом із частною костельного майна, у монастирі розмістили музичну школу, а храм перетворили на її склад.
У 1991 р. колишній костел віддали православним МП, які протягом 1994-1995рр. здійснили його частковий ремонт. Місцева громада римо-католиків проводить богослужіння у греко-католицькій каплиці Св. Панталеймона та в останні роки добивається повернення колишньої домініканської святині.
Храм.Тил
Фото
Містечко, як і все Прикарпаття були охоплені в XVIII ст. опришківським рухом. В 1744 р. на тутешню фортецю напав Олекса Довбуш.
За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою Габсбурґів. Переслідувалась українська культура, звичаї,навмисне гальмувався розвиток економіки.За Австро-Угорської імперії Богородчани були невеликим містечком і не мали такої економічної і суспільної ваги як сусідні Коломия чи Станіславів. Переважали дрібні підприємства, на яких працювало по декілька робітників. Австрійські власті 1789 р. відкрили німецьку школу, а 1770 р. заснували народну школу.
В сер. XIX ст.у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 р. тут було створено місцеву Руську раду, до складу якої увійшло 29 чоловік. Після реформи 1848 р. в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 р. містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню,на яких в кін. XIX ст. працювало понад 100 робітників.Домініканський монастир (1741-1762рр.)
Кляштор.Тил
Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1741-1761рр.)
Перші згадки про греко-католицький храм у прикарпатському містечку датовані 1742 р., але від нього нічого не залишилося.
У 1920-30-х роках в Богородчанах в літній резиденції проживав блаженний мученик Григорій Хомишин, єпископ Станіславський. В 1930 р. він освятив наріжний камінь будівництва церкви Івана Богослова (УГКЦ), а вже 9 жовтня 1934 р. Владика відправив у ньому першу Службу Божу. У 1946 р. церква була закрита та перетворена на склад. Передана громаді у 1990р. святиня знову стала осередком церковного життя.
Храм.Профіль
Палати духовенства / келії (1762р.)
Виходимо на автостанції та й чимчикуємо собі вулицею Шевченка до обраної мети(в моєму випадку-монастиря домініканців з костелом),оглядаючи дорогою цікавинки,які притаїлись обабіч дороги.А йти на так вже й багато,-всього якихось 300-320м. і ви вже біля основної пам*ятки заради якої варто сюди їхати.А трохи вище-церква Івана Богослова,яку також варто не оминути увагою.
Цікавим в архітектурному плані ще є будинок райсуду,-він знаходиться навпроти церкви Богослова,та декілька будівель з симпатичними черепичними дахами.
Типово прикарпатське
Типово прикарпатське-2
Типово прикарпатське-3
Виникли Богородчани на місці с.Межиріччя, яке лежало між Бистрецею Солотвинською і Стебником. Сучасна назва пов’язана з«богородичанами»,- так називали парафіян храму Прсв. Богородиці.
Про назву містечка збереглась цікава легенда: раніше нібито на лівому березі річки існував боярський замок,господар якого,Гремислав, часто їздив у військові походи. Востаннє він не був декілька років вдома. Дружина його чекала і щодня вечорами молилась перед іконою Матері Божої. Приїхавши згодом додому, господар хотів одразу ж кинувся дружині в обійми,оскільки теж дуже заскучив, але перестрашена жінка в бородані не впізнала свого чоловіка і почала втікати.
Гремислав подумав, що дружина йому зраджує, наздогнав і вбив її,а своїх дітей наказав вигнати. Та через деякий час боярин задумався над вчинком, почав розпитувати слуг чи його кохана зраджувала. Дізнавшись, що та була йому весь час вірною, кинувся шукати дітей. Знайшов їх аж в глибокому лісі, цілих і неушкоджених. Порятунок дітей він сприйняв як Божий дар, адже в лісах водилося багато звірини. В честь порятунку він заклав поселення, назвавши його Богородчанами.
Пам*ятник Т.Г.Шевченку (1994р.)
Палац культури
Будинок районного суду (поч.20ст.)
Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 р. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і рільництвом. В друг. пол. XVІ ст.Богородчани стали володінням шляхтичів Потоцьких.
6 лютого 1691 р. власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому дозвіл архієпископа К. Ліпського, підписала фундаційний акт костельно-монастирського комплексу оо.-домініканців. Досить швидко було споруджено та оснащено дерев'яні костел і монастир (за деякими даними костел збудували мурованим).Монументна честь воїнів загиблих у ВВВ
Монумент воїнам-афганцям
На місці старого храму-Монумент борцям за волю України(2003р.)
У 1741 р. архієпископ М. Вижицький дозволив Потоцьким будівництво нового домініканського храму. 2 жовтня цього ж року було закладено наріжний камінь святині, а завершено її спорудження коштом Коссаківських у 1761 р. (за винятком веж). Після належного облаштування костелу його консекрував 10 жовтня 1775 р. архієпископ В. Сераковський, котрий освятив також головний і бічні вівтарі. Головний містив відомий образ Матері Божої з Дитятком. Ремонтні роботи у храмі проводились у 40-х і 50-х рр. XIXст., а також на поч. XX ст.
Церква Івана Богослова (1930-1934рр.)
Дзвіниця
Інтер*єр
Святиня та монастир зазнали серйозних пошкоджень під час Першої Світової війни. Відбудову костелу було здійснено лише у 1928-1933 рр. Парафія нараховувала від двох (на поч. XIXст.) до шести (у 30-ті рр. ХХст.).Після Другої Світової війни тодішній настоятель парафії виїхав до Польщі разом із частною костельного майна, у монастирі розмістили музичну школу, а храм перетворили на її склад.
У 1991 р. колишній костел віддали православним МП, які протягом 1994-1995рр. здійснили його частковий ремонт. Місцева громада римо-католиків проводить богослужіння у греко-католицькій каплиці Св. Панталеймона та в останні роки добивається повернення колишньої домініканської святині.
Храм.Тил
Фото
Містечко, як і все Прикарпаття були охоплені в XVIII ст. опришківським рухом. В 1744 р. на тутешню фортецю напав Олекса Довбуш.
За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою Габсбурґів. Переслідувалась українська культура, звичаї,навмисне гальмувався розвиток економіки.За Австро-Угорської імперії Богородчани були невеликим містечком і не мали такої економічної і суспільної ваги як сусідні Коломия чи Станіславів. Переважали дрібні підприємства, на яких працювало по декілька робітників. Австрійські власті 1789 р. відкрили німецьку школу, а 1770 р. заснували народну школу.
В сер. XIX ст.у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 р. тут було створено місцеву Руську раду, до складу якої увійшло 29 чоловік. Після реформи 1848 р. в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 р. містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню,на яких в кін. XIX ст. працювало понад 100 робітників.Домініканський монастир (1741-1762рр.)
Кляштор.Тил
Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1741-1761рр.)
Перші згадки про греко-католицький храм у прикарпатському містечку датовані 1742 р., але від нього нічого не залишилося.
У 1920-30-х роках в Богородчанах в літній резиденції проживав блаженний мученик Григорій Хомишин, єпископ Станіславський. В 1930 р. він освятив наріжний камінь будівництва церкви Івана Богослова (УГКЦ), а вже 9 жовтня 1934 р. Владика відправив у ньому першу Службу Божу. У 1946 р. церква була закрита та перетворена на склад. Передана громаді у 1990р. святиня знову стала осередком церковного життя.
Храм.Профіль
Палати духовенства / келії (1762р.)