Любомль- місто княже, улюблене
Перша документальна згадка про м. Любомль належить до 1287 р. В Галицько-Волинському літописі згадуються слова волинського князя Володимира Васильковича, який, будучи вже тяжко хворим, сказав своїй дружині Ользі і боярам: „Хотів би я поїхати до Любомля, бо досадила мені погань ся (тобто татари), а я чоловік єсмь не дужий, я з ними не можу навіть говорити, бо пройняли вони мене уже до печінок…"
Князь Володимир Василькович, племінник короля Данила Галицького, мав столицею Володимир, але довгий час проводив у Любомлі, бо ця місцевість була для нього заспокійливим місцем. Любомль став однією з його резиденцій. Саме місто, яке в літописі записане як город, він розбудував, укріпив оборонним валом і ровом, побудував дерев’яний замок. Також у Любомлі він побудував муровану церкву Георгія Побідоносця і багато її обдарував.
Згідно легенди князь Володимир Василькович говорив „любо мне” в цій місцевості, що і дало назву міста. Своєї назви місто ніколи не змінювало.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому (1985р.) біля залізничного вокзалу
Стела борцям за волю "Герої не вмирають"
Погруддя князю В.Васильковичу-засновнику міста (2001р.,2003р.)
З кін. ХІІ ст. до 1340 р. місто було адміністративним центром Галицько-Волинського князівства. Після 1366 р. Любомль відійшов до Холмщини.
У друг. пол. ХІV ст. Любомль належав Теодору Сангушку. Любомльське староство вважалось одним із найбільш привабливих у Польщі, багате лісами й озерами. З кін. ХVІ ст. місто було посагом дочки польського короля Сигизмунда ІІІ.
Протягом ХVІ-ХVІІ ст. пожиттєво староство надавалось різним старостам: 1659 -1664 рр.- разом із староством належало гетьману І.Виговському, в 1660-х рр. - П. Тетері, у 1670-х рр. передано коронному гетьману Польщі Д.Вишневецькому, а з 1768 р. - гетьману, графу Ф.К.Браницькому. У 1770-х роках він уже почав записувати староство графством.Храм-новобуд
Меморіальна дошка в пам'ять про єврейську общину(2016р.)
Цікавий газетний кіоск
У 1392 р. польський король Владислав Ягайло відвідав Любомль, розпочав тут будівництво костелу, поновив замок, в якому неодноразово приймав різні делегації та видавав привілеї,а в 1541 р. Любомль отримав Магдебурзьке право.
Міська рада
Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" (2002р.,2008р.)
Любомль - це містечко з древньою історією. Археологічні знахідки підтверджують, що перше поселення тут виникло ще в добу міді в ІІІ тис. до н. е. на північно-західній околиці міста. В сучасному центрі міста розміщене Городище „Замчище”,яке датується ХІІІ-XVIII ст. Має форму стіжкуватого насипного пагорба, верхня площина якого становить в діаметрі 60 м. На городищі розміщувався дерев’яний замок з підйомним мостом і адміністративними приміщеннями.Перша згадка про замок - в 1392 р. Як оборонна і адміністративна споруда він існував до кін. XVIII ст. ,тоді був розібраний по вказівці графа Францішка Ксаверія Браницького. У 1970-х рр. на верхній площадці гірки було відкрито Меморіал Слави. Місцеві жителі називають пагорб «Фосія», від латинського слова «fossa», що прекладається як рів.
Церква Св.Георгія (1264р.).Фасад
Інформаційна таблиця
Храм.Профіль
Після татаро-монгольської навали ХІІІ ст. монументальне будівництво в основних районах Русі майже припинилось. І тільки у Волинсько-Галицькій державі продовжувалось інтенсивне будівництво, що підтверджують письмові джерела.
Згідно Галицько-Волинського літопису, де описується життя князя Володимира Васильковича і будівництво ним церкви в Любомлі князь Володимир на поч. 80-х рр. ХІІІ ст. розпочав будівництво мурованої церкви в честь святого і великого мученика Христового Георгія Побідоносця. Місце було вибране поряд із замчищем і князівським двором.
Протягом 14 - 15 ст. відомостей про храм не знайдено. Церква згадується вже тільки 1510 р. в Холмських гродських книгах, коли Любомльщина вже була в складі Холмської землі. Існують відомості, що ще до сер. 17 ст. при церкві зберігався великий архів, можливо і бібліотека князя В. Васильковича.Храм.Тил
Панорама
Документальних згадок, коли перебудовувалась церква, немає. Храм будувався на старому фундаменті, але в довжину був удвічі більшим. Тоді ж до нього була прибудована дзвіниця. За візитаціями 1779 р. та 1793 р. можна зробити висновок, що нова церква на 1779 р. вже була побудована. Храм зведений Ф.К.Браницьким у пануючому на той час стилі бароко.
У 1921 р. в храмі сталася велика пожежа,вигорів весь дах і внутрішня частина храму. Вдалося врятувати архів і незначну кількість речей.Храм відбудовувався 10 років. У період войовничого атеїзму парафіяни вберегли церкву від закриття..Меморіал Слави на честь радянських воїнів, партизан і підпільників, які загинули під час Другої світової війни (1970-ті рр.)
Фрагмент меморіального комплексу
Фрагмент меморіального комплексу-2
Перший костел у Любомлі був дерев'яним, збудував його король Владислав ІІ Ягайло у 1409 р. на честь Святої Трійціі,а вже в 1412 р. замість дерев'яного він збудував новий мурований храм в готичному стилі та наділив його привілеями.
Споруда була зведена на невеликому підвищенні в північній частині в межах оборонної міської стіни. На північ і схід від нього зразу починався оборонний вал і рів. Костел був розрахований і для оборони міста, про що свідчать два круглі вікна на північній стіні. Сама споруда костелу неодноразово перебудовувалась. В 1731р. до нього з заходу було добудовано ще один об’єм. Після добудови костел отримав бароковий вигляд.
Візитація за 1799 р.відзначає, що костел змурований великим вівтарем на схід. Всього вівтарів було п’ять.При костелі знаходилося кладовище. Городище "Замчище" / "Замкова гора" / "Фосія" (13ст.)
"Пам*ятка археології" і "тут був вася"...
Найбільших втрат костел зазнав у 1945-1980-их рр. Протягом цього періоду було викрадено мідну бляху з покрівлі, розграбовано всі захоронення у підземеллі храму, розібрано бабинець і бічну каплицю, прибудовану до 500-річчя костелу, знищено фреску з розп'яттям у ніші на зовнішній стороні вівтаря. Усі книги та документація були спалені. Орган та вівтар були розбиті і знищені. Богослужіння відновлені з 1992 р.
На північ від костелу стоїть споруджений у 18 ст. мурований стовп з нішею, у якій раніше перебувала фігура святого Яна Непомука.
Південний двоповерховий флігель колишнього палацу Браницьких(18ст.)
Флігель.Тильна сторона
ДЮСШ
У 1510 р. в Любомлі єврейська громада побудувала синагогу - одну із найстаріших мурованих синагог на території України і Польщі. В польській літературі є ще й друга дата побудови синагоги - це 1521 р.
Велика синагога побудована біля оборонного рову і валу в межах міста, в західній її частині, в південно-західному куті Ринкової площі.
Її архітектурний стиль відображав особливості фортеці. Любомльська синагога - одна із найчудовіших і найважливіших синагог цього періоду - була зведена в аттичному стилі польського ренесансу. Основна будівля була кубічної форми, а суміжна до неї була нижча (будівля для жінок, які молилися). Кожна із тих двох об’єднаних будівель мала зубчаті стіни, які підіймались над лінією даху, оточуючи його як стрічка.Всі кути стін були укріплені контрфорсами.
Синагога діяла до 1941 р., будучи ще в доброму стані. Після війни будівля стояла порожньою до 1947 р. В той рік командир батальйону військової частини, яка розміщувалась у Любомлі, Леус підірвав з другої спроби цю унікальну споруду.Троїцький костел (1412р.) з дзвіницею (1764р.)
Готично-ренесансне бароко
Інформаційна таблиця
Першу писемну згадку про дерев’яну церкву Різдва Богородиці маємо за 1510 р. Вона входила на той час до Холмської єпархії Любомльської протопопії.Ми не знаємо, в який рік церква була насильно приєднана до унії, але з документів видно, що цей процес тут пройшов дуже швидко. З того часу колишні православні церкви стали більш безправними, хоча їм обіцяли права на рівні з римо-католиками.
У 1740 р. візитатор церкви відмічає, що „церква на новому місці після пожежі реставрована", в розумінні „відбудована”. В 1793 р.церква була цілком перебудована.
В 1880 р. було дано дозвіл на будівництво в м. Любомлі нової парафіяльної дерев’яної з дзвіницею церкви Різдва Пречистої Богородиці. Церква будувалась на кошти парафіян і побудована в 1884 р.
В 1961 р. церква була закрита радянською владою,хрести на куполах- зрізані, дзвони віддали на переплавку. Спочатку у храмі планували відкрити краєзнавчий музей, але потім відкрили планетарій, який пропрацював кілька років. Пізніше там був клуб мисливців, прийом склопосуду. Більше 20 років церква стояла пусткою і руйнувалась й лише в 1990 р. храм знову відновив свою діяльність.Храм.Фасад
Храм.Профіль
У 1768 р. граф Ф.К.Браницький отримав землі Любомльщини в подарунок за врятоване на сеймовому засіданні життя майбутнього короля Станіслава Августа Понятовського. Магнат відразу взявся впорядковувати місцину. Тут до 1781 р. він заклав велику резиденцію, що органічно вписалася у структуру історичного центру Любомля.
Це був багатооб'ємний палацовий корпус, який складався з чотирьох частин. Збереглось до наших часів тільки південне двохповерхове крило палацу. З північної сторони до нього примикав також двохповерховий, але трохи нижчий корпус. Припускають, що перший і другий призначались для прийому гостей та чисельного магнатського двору. Далі, у північному напрямку, фронт забудови продовжувала одноповерхова галерея. Корпус будівель завершувався головним палацовим корпусом (північне крило). На північ від палацу був закладений великий сад, обнесений кам'яною огорожею.Дзвіниця (1764р.)
Фото
Напр.18 ст. на території Польщі розгорілося повстання Костюшка. У 1794-му р.в двері любомльського маєтку коронного гетьмана Браницького постукали прихильники повстання. Францішек Ксаверій, зіславшись на погане самопочуття, не пристав до повстанців. Однак його полк, незважаючи на волю пана, вчинив інакше. Старого графа арештували. Поки «зрадник» сидів у власному домі під вартою, любомльська земля пізнала чобіт Кутузова і Суворова.
За ґрати магнат не втрапив. Допомогли зв'язки його дружини Олександри Енгельгардт. Доживало подружжя у Білій Церкві. Однак прихильність до мальовничих краєвидів Волині передалася через покоління: від діда до онука. Ксаверій Браницький(1816-1879рр.), названий на честь гетьмана, не раз бував у любомльському палаці й навіть зажив слави патріота. За підпільну діяльність Ксаверія-молодшого уряд царської Росії в 1849р. конфіскував маєток і землі. Ера Браницьких на землях Любомльщини завершилася…Церква Різдва Богородиці (1884р.).Фасад
Храм Різдва.Профіль
В кін.19 ст. в палаці оселилася нова власниця - близька родичка російського письменника Івана Тургенєва. Згодом ця панянка поєднала своє життя із котримось із немісцевих землевласників і стала Каппіоні. Родинним гніздом росіянки та італійця маєток Браницьких був до 1939 р. «Совіти» поселили в графському будинку прикордонний загін.Згодом від розкішного палацу лишилося одне крило. У радянські часи тут розташовувалося і профтехучилище, і російська школ. Згодом резиденцію Браницького передали відділу освіти і нині тут Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Від колись пишного убранства маєтку графа і гетьмана мало що лишилося. Піденний флігель, який зостався, - скромна тінь палацу Браницького. Він цегляний, прямокутний в плані, двохповерховий, коридорної системи, з одним слабко виявленим в плані ризалітом і чотирьохколонним тосканським портиком на висоту одного поверху на західному фасаді.
Церква.Тил
Фото
Пам'ятники у місті встановлювали, як за СРСР, так і за незалежності України. Так, у радянський час в місті з'явились «обов'язковий» Ленін і традиційний меморіал на вшанування загиблих у німецько-радянській війні. Крім того в місті було вшановано українського гетьмана, популярного у тодішній пропаганді дружбі росіян та українців, - Б. Хмельницького, що був встановлений на Привокзальній площі.
Протягом 1990-2000 рр., з незалежністю України, сталися зміни в міській скульптурі Любомля. Зокрема, пам'ятник Леніну демонтували, натомість встановили декілька інших пам'ятників. Так, у центрі містечка з'явилось погруддя його засновника князя Володимира Васильковича, а споруджений 2002 р. монумент на честь Борців за волю Україну (вояків УПА) за 6 років (2008р.) перетворився на меморіальний комплекс «Борцям за волю України». Крім того, в місті вшанували у вигляді пам'ятної стели любомльців, що загинули у радянській військовій кампанії в Афганістані (1979-89рр.).Колона з нішею, в якій раніше знаходилась фігура Святого Яна Непомука(18ст)
Костел Св.Трійці (1412р.)
Кафе №3
Князь Володимир Василькович, племінник короля Данила Галицького, мав столицею Володимир, але довгий час проводив у Любомлі, бо ця місцевість була для нього заспокійливим місцем. Любомль став однією з його резиденцій. Саме місто, яке в літописі записане як город, він розбудував, укріпив оборонним валом і ровом, побудував дерев’яний замок. Також у Любомлі він побудував муровану церкву Георгія Побідоносця і багато її обдарував.
Згідно легенди князь Володимир Василькович говорив „любо мне” в цій місцевості, що і дало назву міста. Своєї назви місто ніколи не змінювало.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому (1985р.) біля залізничного вокзалу
Стела борцям за волю "Герої не вмирають"
Погруддя князю В.Васильковичу-засновнику міста (2001р.,2003р.)
З кін. ХІІ ст. до 1340 р. місто було адміністративним центром Галицько-Волинського князівства. Після 1366 р. Любомль відійшов до Холмщини.
У друг. пол. ХІV ст. Любомль належав Теодору Сангушку. Любомльське староство вважалось одним із найбільш привабливих у Польщі, багате лісами й озерами. З кін. ХVІ ст. місто було посагом дочки польського короля Сигизмунда ІІІ.
Протягом ХVІ-ХVІІ ст. пожиттєво староство надавалось різним старостам: 1659 -1664 рр.- разом із староством належало гетьману І.Виговському, в 1660-х рр. - П. Тетері, у 1670-х рр. передано коронному гетьману Польщі Д.Вишневецькому, а з 1768 р. - гетьману, графу Ф.К.Браницькому. У 1770-х роках він уже почав записувати староство графством.Храм-новобуд
Меморіальна дошка в пам'ять про єврейську общину(2016р.)
Цікавий газетний кіоск
У 1392 р. польський король Владислав Ягайло відвідав Любомль, розпочав тут будівництво костелу, поновив замок, в якому неодноразово приймав різні делегації та видавав привілеї,а в 1541 р. Любомль отримав Магдебурзьке право.
Міська рада
Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" (2002р.,2008р.)
Любомль - це містечко з древньою історією. Археологічні знахідки підтверджують, що перше поселення тут виникло ще в добу міді в ІІІ тис. до н. е. на північно-західній околиці міста. В сучасному центрі міста розміщене Городище „Замчище”,яке датується ХІІІ-XVIII ст. Має форму стіжкуватого насипного пагорба, верхня площина якого становить в діаметрі 60 м. На городищі розміщувався дерев’яний замок з підйомним мостом і адміністративними приміщеннями.Перша згадка про замок - в 1392 р. Як оборонна і адміністративна споруда він існував до кін. XVIII ст. ,тоді був розібраний по вказівці графа Францішка Ксаверія Браницького. У 1970-х рр. на верхній площадці гірки було відкрито Меморіал Слави. Місцеві жителі називають пагорб «Фосія», від латинського слова «fossa», що прекладається як рів.
Церква Св.Георгія (1264р.).Фасад
Інформаційна таблиця
Храм.Профіль
Після татаро-монгольської навали ХІІІ ст. монументальне будівництво в основних районах Русі майже припинилось. І тільки у Волинсько-Галицькій державі продовжувалось інтенсивне будівництво, що підтверджують письмові джерела.
Згідно Галицько-Волинського літопису, де описується життя князя Володимира Васильковича і будівництво ним церкви в Любомлі князь Володимир на поч. 80-х рр. ХІІІ ст. розпочав будівництво мурованої церкви в честь святого і великого мученика Христового Георгія Побідоносця. Місце було вибране поряд із замчищем і князівським двором.
Протягом 14 - 15 ст. відомостей про храм не знайдено. Церква згадується вже тільки 1510 р. в Холмських гродських книгах, коли Любомльщина вже була в складі Холмської землі. Існують відомості, що ще до сер. 17 ст. при церкві зберігався великий архів, можливо і бібліотека князя В. Васильковича.Храм.Тил
Панорама
Документальних згадок, коли перебудовувалась церква, немає. Храм будувався на старому фундаменті, але в довжину був удвічі більшим. Тоді ж до нього була прибудована дзвіниця. За візитаціями 1779 р. та 1793 р. можна зробити висновок, що нова церква на 1779 р. вже була побудована. Храм зведений Ф.К.Браницьким у пануючому на той час стилі бароко.
У 1921 р. в храмі сталася велика пожежа,вигорів весь дах і внутрішня частина храму. Вдалося врятувати архів і незначну кількість речей.Храм відбудовувався 10 років. У період войовничого атеїзму парафіяни вберегли церкву від закриття..Меморіал Слави на честь радянських воїнів, партизан і підпільників, які загинули під час Другої світової війни (1970-ті рр.)
Фрагмент меморіального комплексу
Фрагмент меморіального комплексу-2
Перший костел у Любомлі був дерев'яним, збудував його король Владислав ІІ Ягайло у 1409 р. на честь Святої Трійціі,а вже в 1412 р. замість дерев'яного він збудував новий мурований храм в готичному стилі та наділив його привілеями.
Споруда була зведена на невеликому підвищенні в північній частині в межах оборонної міської стіни. На північ і схід від нього зразу починався оборонний вал і рів. Костел був розрахований і для оборони міста, про що свідчать два круглі вікна на північній стіні. Сама споруда костелу неодноразово перебудовувалась. В 1731р. до нього з заходу було добудовано ще один об’єм. Після добудови костел отримав бароковий вигляд.
Візитація за 1799 р.відзначає, що костел змурований великим вівтарем на схід. Всього вівтарів було п’ять.При костелі знаходилося кладовище. Городище "Замчище" / "Замкова гора" / "Фосія" (13ст.)
"Пам*ятка археології" і "тут був вася"...
Найбільших втрат костел зазнав у 1945-1980-их рр. Протягом цього періоду було викрадено мідну бляху з покрівлі, розграбовано всі захоронення у підземеллі храму, розібрано бабинець і бічну каплицю, прибудовану до 500-річчя костелу, знищено фреску з розп'яттям у ніші на зовнішній стороні вівтаря. Усі книги та документація були спалені. Орган та вівтар були розбиті і знищені. Богослужіння відновлені з 1992 р.
На північ від костелу стоїть споруджений у 18 ст. мурований стовп з нішею, у якій раніше перебувала фігура святого Яна Непомука.
Південний двоповерховий флігель колишнього палацу Браницьких(18ст.)
Флігель.Тильна сторона
ДЮСШ
У 1510 р. в Любомлі єврейська громада побудувала синагогу - одну із найстаріших мурованих синагог на території України і Польщі. В польській літературі є ще й друга дата побудови синагоги - це 1521 р.
Велика синагога побудована біля оборонного рову і валу в межах міста, в західній її частині, в південно-західному куті Ринкової площі.
Її архітектурний стиль відображав особливості фортеці. Любомльська синагога - одна із найчудовіших і найважливіших синагог цього періоду - була зведена в аттичному стилі польського ренесансу. Основна будівля була кубічної форми, а суміжна до неї була нижча (будівля для жінок, які молилися). Кожна із тих двох об’єднаних будівель мала зубчаті стіни, які підіймались над лінією даху, оточуючи його як стрічка.Всі кути стін були укріплені контрфорсами.
Синагога діяла до 1941 р., будучи ще в доброму стані. Після війни будівля стояла порожньою до 1947 р. В той рік командир батальйону військової частини, яка розміщувалась у Любомлі, Леус підірвав з другої спроби цю унікальну споруду.Троїцький костел (1412р.) з дзвіницею (1764р.)
Готично-ренесансне бароко
Інформаційна таблиця
Першу писемну згадку про дерев’яну церкву Різдва Богородиці маємо за 1510 р. Вона входила на той час до Холмської єпархії Любомльської протопопії.Ми не знаємо, в який рік церква була насильно приєднана до унії, але з документів видно, що цей процес тут пройшов дуже швидко. З того часу колишні православні церкви стали більш безправними, хоча їм обіцяли права на рівні з римо-католиками.
У 1740 р. візитатор церкви відмічає, що „церква на новому місці після пожежі реставрована", в розумінні „відбудована”. В 1793 р.церква була цілком перебудована.
В 1880 р. було дано дозвіл на будівництво в м. Любомлі нової парафіяльної дерев’яної з дзвіницею церкви Різдва Пречистої Богородиці. Церква будувалась на кошти парафіян і побудована в 1884 р.
В 1961 р. церква була закрита радянською владою,хрести на куполах- зрізані, дзвони віддали на переплавку. Спочатку у храмі планували відкрити краєзнавчий музей, але потім відкрили планетарій, який пропрацював кілька років. Пізніше там був клуб мисливців, прийом склопосуду. Більше 20 років церква стояла пусткою і руйнувалась й лише в 1990 р. храм знову відновив свою діяльність.Храм.Фасад
Храм.Профіль
У 1768 р. граф Ф.К.Браницький отримав землі Любомльщини в подарунок за врятоване на сеймовому засіданні життя майбутнього короля Станіслава Августа Понятовського. Магнат відразу взявся впорядковувати місцину. Тут до 1781 р. він заклав велику резиденцію, що органічно вписалася у структуру історичного центру Любомля.
Це був багатооб'ємний палацовий корпус, який складався з чотирьох частин. Збереглось до наших часів тільки південне двохповерхове крило палацу. З північної сторони до нього примикав також двохповерховий, але трохи нижчий корпус. Припускають, що перший і другий призначались для прийому гостей та чисельного магнатського двору. Далі, у північному напрямку, фронт забудови продовжувала одноповерхова галерея. Корпус будівель завершувався головним палацовим корпусом (північне крило). На північ від палацу був закладений великий сад, обнесений кам'яною огорожею.Дзвіниця (1764р.)
Фото
Напр.18 ст. на території Польщі розгорілося повстання Костюшка. У 1794-му р.в двері любомльського маєтку коронного гетьмана Браницького постукали прихильники повстання. Францішек Ксаверій, зіславшись на погане самопочуття, не пристав до повстанців. Однак його полк, незважаючи на волю пана, вчинив інакше. Старого графа арештували. Поки «зрадник» сидів у власному домі під вартою, любомльська земля пізнала чобіт Кутузова і Суворова.
За ґрати магнат не втрапив. Допомогли зв'язки його дружини Олександри Енгельгардт. Доживало подружжя у Білій Церкві. Однак прихильність до мальовничих краєвидів Волині передалася через покоління: від діда до онука. Ксаверій Браницький(1816-1879рр.), названий на честь гетьмана, не раз бував у любомльському палаці й навіть зажив слави патріота. За підпільну діяльність Ксаверія-молодшого уряд царської Росії в 1849р. конфіскував маєток і землі. Ера Браницьких на землях Любомльщини завершилася…Церква Різдва Богородиці (1884р.).Фасад
Храм Різдва.Профіль
В кін.19 ст. в палаці оселилася нова власниця - близька родичка російського письменника Івана Тургенєва. Згодом ця панянка поєднала своє життя із котримось із немісцевих землевласників і стала Каппіоні. Родинним гніздом росіянки та італійця маєток Браницьких був до 1939 р. «Совіти» поселили в графському будинку прикордонний загін.Згодом від розкішного палацу лишилося одне крило. У радянські часи тут розташовувалося і профтехучилище, і російська школ. Згодом резиденцію Браницького передали відділу освіти і нині тут Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Від колись пишного убранства маєтку графа і гетьмана мало що лишилося. Піденний флігель, який зостався, - скромна тінь палацу Браницького. Він цегляний, прямокутний в плані, двохповерховий, коридорної системи, з одним слабко виявленим в плані ризалітом і чотирьохколонним тосканським портиком на висоту одного поверху на західному фасаді.
Церква.Тил
Фото
Пам'ятники у місті встановлювали, як за СРСР, так і за незалежності України. Так, у радянський час в місті з'явились «обов'язковий» Ленін і традиційний меморіал на вшанування загиблих у німецько-радянській війні. Крім того в місті було вшановано українського гетьмана, популярного у тодішній пропаганді дружбі росіян та українців, - Б. Хмельницького, що був встановлений на Привокзальній площі.
Протягом 1990-2000 рр., з незалежністю України, сталися зміни в міській скульптурі Любомля. Зокрема, пам'ятник Леніну демонтували, натомість встановили декілька інших пам'ятників. Так, у центрі містечка з'явилось погруддя його засновника князя Володимира Васильковича, а споруджений 2002 р. монумент на честь Борців за волю Україну (вояків УПА) за 6 років (2008р.) перетворився на меморіальний комплекс «Борцям за волю України». Крім того, в місті вшанували у вигляді пам'ятної стели любомльців, що загинули у радянській військовій кампанії в Афганістані (1979-89рр.).Колона з нішею, в якій раніше знаходилась фігура Святого Яна Непомука(18ст)
Костел Св.Трійці (1412р.)
Кафе №3