С́атанів: візит без містики,та все ж ...
Спершу щодо вимови- назва пункту звучить як "Са́танів" а не "Сатані́в"!)
Історію почнемо звичайно ж із замку,а вірніше з того,що від нього залишилось.Саме заради цього,в першу чергу,я сюди й приїхав у цей святковий день (на свято Степана) у селище Сатанів на Хмельниччині.
Народження замку в Сатанові пов'язують з Петром Одровонжем (Паравою) - воєводою руським. За військові заслуги перед польською короною король Владислав II Ягайло надав йому значні земельні володіння на Галичині та Поділлі. Зокрема, 1431 р. Одровонж став власником Сатанова. Після смерті воєводи містечком володіли його нащадки. Останнім сатанівським Ондровонжем став правнук Петра - Станіслав (помер у 1545 р.).
Кругла вежа Одровонжа
Погляд вгору
Сніг + сонце + Порохова вежа
Від фортифікаційної спадщини Одровонжів до нашого часу дійшла лише "Кругла (Порохова) вежа". Існує версія, що вона набагато старша і, можливо, входила до давнішого укріплення, яке існувало ще у XIV ст. Вежа дійсно архаїчна - її бійниці пристосовані ще для стрільби з луків, а не вогнепальної зброї.До вежі прилягали оборонні мури, сліди яких збереглися.
Попри наявність замку, місто не раз нищили татари (у 1528, 1530, 1617 рр.), у сер. XVII ст. захоплювали козаки й опришки, а 1676 р. здобули турки.Панорама
Одна із п*яти веж твердині
Друга із п*яти веж твердині
Напр.17ст. власник містечка, Адам Микол Сенявський зводить новий і значно більший за попередника замок. Укріплення часів Одровонжів, що опинилося всередині нових мурів, теж частково відремонтували. Вони утворили другу лінію оборони, а також стали основою для будівництва різноманітних замкових споруд. «Кругла вежа», теж опинилася всередині та використовувалася, як склад пороху та гарматних ядер. Звідси її друга назва - «Порохова».
Панорама: вид на Збруч та с.Калагарівка (це вже Тернопілля)
Гребля на Збручі
Замок Сенявського являє собою традиційне для свого часу укріплення регулярного типу. У плані він має форму неправильного п’ятикутника: три сторони завдовжки бл. 105 м, четверта -85 м, п'ята (південна) - 65 м. Вся площа замку займала приблизно 1,5 га. На всіх рогах п'ятикутника були вежі, а між ними - мури. Таким чином, кожна вежа тримала під обстрілом (фланкувала) не тільки прясло мурів, що примикали до неї, але й дві сусідні вежі. Однак перевірити на практиці боєздатність нового укріплення нагоди не було. Сатанівський замок протягом XVIII ст. та до поч. ХІХ ст., використовували лише як резиденцію власників міста.
Всередині вежі
Фото
Майже все ХІХ ст. замок фактично стояв пусткою. Частину його споруд використовували під склади, частину - під в’язницю.
У 1897 р. поруч з фортецею почали зводити цукроварню. Першу чергу заводу пустили вже восени 1899 р. Головним акціонером заводу та ініціатором його спорудження стала графиня Климентина Тишкевич-Потоцька. Згодом вона виїхала,а замок уже нікому не був потрібен. Мури та башти почали розбирати на будматеріали для зведення фабрики.
Розвиваючись, завод і далі наступав на замок, поки від останнього не залишилися жалюгідні три вежі і лише одна стіна з колишніх п’яти.Мур,декорований плющем та димар цукрового заводу
Щоб не було сумнівів!
Кутова вежа замку
У 1924 р. місцева влада збиралися взагалі знести залишки давнього укріплення,мовляв, руїни загрожують життю та здоров’ю людей (траплялися нещасні випадки при розбиранні на матеріал залишків мурів твердині). Але на захист пам’ятки стали історики. Врешті в Харкові (тоді столиці УСРР) постанову місцевої влади скасували та навіть розпорядилися провести реставрацію і виділили на те 5.000 крб. Але реставрацію ніхто так і не розпочав.
Напр. 1980-их рр.замок захотіли відновити вдруге. Львівський інститут «Укрзахідпроект-реставрація» навіть розробив повний проект реставрації збереженої частини замку та відбудови знищеної частини. Проект завершили до 1991 р., далі -криза 1990-х ,тож було не до відродження замків. Про давні грандіозні плани нині нагадують хіба що кілька фотокопій частин проектної документації, яка зберігається в районному краєзнавчому музеї (у райцентрі Городок).
Ліворуч від вежі-арковий вхід
Територія замкового двору
Вид з вікна
Саме селище розташоване на лівому березі р.Збруч, на території національного природного парку «Подільські Товтри».Біля Сатанова розташоване Збручанське родовище мінеральних вод.
Перша писемна згадка про Сатанів припадає на 1404 р., коли польський король Владислав II Ягайло дав Петру Шафранцю Сатанів з околицями та Зіньків, зобов'язавши його за це виставляти на королівську службу загін озброєних людей для оборони прикордонних земель, зокрема й Сатанова. Вже у 1431р. Сатанів переходить до самбірського старости Пйотра Одровонжа, а він у 1436р. випросив у польського короля Владислава III Магдебурзьке право для селища. У 1442р. Сатанів отримує статус містечка.Панорамний вид із вежі
Всередині
Фото
30 березня 1641р. Катерина Сенявська (власниця містечка на цей час) поновлює надання місту Магдебурзького права. Замок був обнесений валами. Існувала лікарня. Єдина донька гетьмана Адама Миколая Сенявського-Софія вийшла заміж за руського воєводу Августа Чарторийського, таким чином Сатанів перейшов до родини Чарторийських.А потім були і Любомирські і Потоцькі і...
Руїни головної будівлі цукрового заводу
Декор частково ще присутній
Масивні стовпи при брамі
Храм-новобуд
У 1514 р.( 1532 р.?) в Сатанові спорудили кам*яну синагогу. Проте,зроблений 1992 р. хімічний аналіз розчину вказує на застосування саме такого розчину при муруванні в сер. XVII - на поч. XVIII ст.
У будь-якому разі Сатанівська синагога - одна з найдавніших у всій Східній Європі споруд такого типу. В Україні настільки поважний вік має тільки синагога в Шаргороді, збудована у 1589 р.
Як свідчить напис, виконаний у картуші над входом, 1754 р. було проведено реконструкцію синагоги. Тоді ж збудували і новий Арон-кодеш - спеціальну нішу-шафу для зберігання сувоїв Тори. У Сатанові його прикрасили оригінальним кам'яним декором, на якому ще збереглися сліди фарб - бірюзової, золотої, пурпурової, зеленої. Від настінних розписів майже нічого не залишилося. У 1960-1970-і рр. у колишній синагозі був зерновий склад. Через різкий перепад вологості облетіла майже вся штукатурка.Відреставрована синагога (1532р.,1754р.)
Ренесансна божниця оборонного типу
Фото
За свідченнями,на межі XX-XXI ст. місцеві жителі розібрали на камінь напівзруйновану бічну галерею, яка одночасно виконувала роль своєрідного контрфорса. Втративши опору, масивні стіни синагоги поступово стали розходитися. Згодом з'явилися перші тріщини. У 2015 р. синагога була повністю відреставрована, впорядкована також прилегла територія і площа, на якій розташована святиня.
Від синагоги прямую до міської брами,закладеної в XV ст. на місці давнього південного в'їзду в Сатанів. У XVI ст. браму перебудували. Вона влилася в загальну систему оборонних мурів міста, з'єднавшись із Сатанівським замком. У друг. пол. XVII ст. браму було пошкоджено. 1724 р. її відновили, при цьому надбудували зубчастий декоративний парапет на білокам'яних консолях.
Частина укріплень та міська брама
Міська брама (15ст.,1724р.)
Кран
Коли брама втратила оборонне значення, в ній у різний час розміщувалися митниця (Сатанів розташований на березі Збруча, яким до 1939 р. проходив кордон - спочатку між Російською імперією і Австро-Угорщиною, потім між СРСР і Польщею), комора сільського споживчого товариства, стайня.Нині один із місцевих підприємців узявся за відновлення брами. Поруч із брамою він будує готель, ресторан і музей.
Всередині брами
Всередині брами-2
Фасад споруди
Напр. XVI ст. родина Костків, власників Сатанова, заснувала в містечку костел Пресвятої Трійці. Це була дерев'яна будівля, обладнана 1592 р. Катажиною з роду Костків. Пізніше було зведено мурований костел у готичному стилі.
Опис костелу, зроблений 1850 р., показує, як він виглядав на сер. XIX ст. Це була кам'яна споруда завдовжки 32,5 ліктя, завширшки 14,5 ліктя та заввишки (до стелі) 19 ліктів (лікоть - бл. 0,5м.). Костел було вкрито ґонтом, а дерев'яний купол - залізом. На куполі- сигнатурка з невеликим дзвоном. Підлога храму була кам'яна, а склепіння мали три аркади. У костелі був хор й орган на 8 голосів.Фото
Млин (19ст.)
Будівля млина
Біля костелу стояв будинок настоятеля, зведений із каменю, зводений 1782 р. на кошти князя Чарторийського, а завершили будівництво коштом княгині Любомирської. Біля будинку розміщувалися дерев'яні возівня та конюшня, покриті соломою. На схід від будинку настоятеля стояв флігель, зведений 1780 р.Наприкінці подвір'я справа стояла дзвіниця.
Біля костелу, на схід від нього, стояла колона, на якій було зазначено 1744 р. На колоні також був старовинний напис «Culpae non pietatis opus», що в перекладі з латини означає: «Пам'ятник злочину, але не благочестя».
Костел Пресвятої Трійці зруйновали за радянської влади, на його місці розмістилася стоянка автомобілів. У 1990-1994 рр. у Сатанові було споруджено новий храм Пресвятої Діви Марії Матері Церкви на закритому католицькому кладовищі.Старий будиночок
Старий будиночок-2
Старий будиночок-3
Ще сто років тому чи не на кожному потічку України сумлінно трудився водяний млин, а разом їхній рахунок ішов на тисячі. Нині про них нагадують лише напівзруйновані греблі та вибиті вікна спорожнілих виробничих корпусів. Чинний водяний млин - диво і рідкість. На Збручі такий залишився лише один - сатанівський.
Щорічник «Наука і культура. Україна» у 1987 р. писав: «Майже два століття крутить Збруч жорна млина в селі Сатанів Городоцького району на Хмельниччині. Млин цей знаменитий на всю округу, йдуть сюди валки із збіжжям з довколишніх сіл, навіть із сусідньої Тернопільської області. Та млин у селі Сатанів - не тільки млин. При потребі він стає невеличкою електростанцією - запасний генератор постачає електроенергією село і ферми спецгоспу «Дружба».
До поч. 60-их рр. млин мав австрійське устаткування. Воно давало таку тонку муку, що вона йшла лише на експорт, а в Сатанові її не було. А потім устаткування кудись вивезли, і замість нього поставили радянське.Костел Ясногорської Пресвятої Діви Марії Матері Церкви (1990-1994рр.)
Храм.Фасад
Старе кладовище біля костелу
"Скорботний Ісус " - найдавніший в Україні пам'ятник, присвячений визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Датується 1653 р. Нині стоїть на території лікарні.
Богородиця
Костел Діви Марії.Профіль
Фото
У селищі розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - "Сатанівська Перлина".Площа 22 га.,закладено 1984 р., статус надано 1996 р. Перебуває у віданні НПП «Подільські Товтри».
Парк тягнеться понад Збручем. На його території зростає близько 400 видів і форм дерев та чагарників, численні трав'яні рослини, серед яких чимало екзотів. Є три джерела мінеральної води, розташована колекція рододендронів, а також архітектурна та історична пам'ятка - «Сатанівська фортеця». Парк є базою навчально-виховної роботи навчальних закладів та місцем відпочинку населення.Храм Прсв.Божої Матері.Фасад
Храм Прсв.Божої Матері.Тил
Фото
Аналізуючи документи XVIII ст., історик М.Петров дійшов до висновку, що тодішньою композиційною основою Сатанова був ринок, який розміщувався в південній частині містечка. Посередині прямокутного ринку стояла ратуша, яка в актових книгах Сатанова за 1727 р. згадується як «Дім суду». Кожний бік майдану-ринку звався перією та мав житлову та господарську забудову, в якій переважали кам'яниці. Ринок сполучався з міськими брамами - Кам'янецькою та Грудецькою, а також із замком декількома вулицями. Окрім ринку, в планувально-топографічній структурі містечка важливу роль відігравали православні церкви, яких у XVIII ст. в Сатанові було вісім , а також костел і синагога.
Вежа
Фото
Рожева будівля
1911 р.в Сатанові відкрилася приватна друкарня. Через два роки через брак замовлень вона припинила роботу. Того ж 1911 р. в Сатанові збудовано земську лікарню. Вона обслуговувала населення всієї волості.
У 1921 р. в містечку відкрили початкову, а 1926 р.- семирічну школи. 1937 р. споруджено приміщення для середньої школи.
Ісус на колоні
"Скорбний Ісус"
Каплиця на роздоріжжі
Особняк-палацик
В друг.пол. ХХ ст. завдяки геолого-мінералогічній розвідці була проведена промислова розробка мінеральної води. 1965 р. на околицях Сатанова було пробурено свердловину, з якої вдарив фонтан висотою 53 м.Фонтан тривав два тижні,поки його не забетонували. 1968 р. водою зацікавилася місцева жителька, фармацевт Н.Нестерова. Завдяки їй були проведені перші дослідження Збручанської води. За результатами обстежень було встановлено що дана вода (гідрокарбонатно-магнієво-натрієва) за своїми лікувальними властивостями не поступається трускавецькій Нафтусі. Збручанська Нафтуся, на відміну від трускавецької, містить йод, бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту, фосфор та ін. цінні мікроелементи.
Загиблим в роки ВВВ
Односельчанам,загиблим в роки ВВВ
Радянський "витязь" рветься до висот
У 1972 р. на території Сатанівського родовища було пробурено сім свердловин. Результатом наукових досліджень став висновок про те, що Збручанська Нафтуся має позитивний вплив на клініко-лабораторні прояви цукрового діабету, а також неспецифічну імуномоделюючу дію. На глибинах понад 600 м. виявлено хлоридно-натрієво-бромну воду. З метою збереження запасів цієї води родовище солона ропа законсервовано.
1989 р.(1985р.?) було побудовано санаторій Товтри(на сьогодні цього санаторію не існує). На базі родовища мінеральних вод засновано державний курорт Сатанів. Сьогодні тут розвинута потужна курортно-санаторна зона з десятками пансіонатів, баз відпочинку тощо (“Збруч”, “Лазуровий берег”, “Берізка”, та багато інших відомих баз відпочинку і оздоровлення в т.ч. для дітей). Цю територію по-праву названо “Сатанівська Швейцарія”.Вулиця
Історію почнемо звичайно ж із замку,а вірніше з того,що від нього залишилось.Саме заради цього,в першу чергу,я сюди й приїхав у цей святковий день (на свято Степана) у селище Сатанів на Хмельниччині.
Народження замку в Сатанові пов'язують з Петром Одровонжем (Паравою) - воєводою руським. За військові заслуги перед польською короною король Владислав II Ягайло надав йому значні земельні володіння на Галичині та Поділлі. Зокрема, 1431 р. Одровонж став власником Сатанова. Після смерті воєводи містечком володіли його нащадки. Останнім сатанівським Ондровонжем став правнук Петра - Станіслав (помер у 1545 р.).
Кругла вежа Одровонжа
Погляд вгору
Сніг + сонце + Порохова вежа
Від фортифікаційної спадщини Одровонжів до нашого часу дійшла лише "Кругла (Порохова) вежа". Існує версія, що вона набагато старша і, можливо, входила до давнішого укріплення, яке існувало ще у XIV ст. Вежа дійсно архаїчна - її бійниці пристосовані ще для стрільби з луків, а не вогнепальної зброї.До вежі прилягали оборонні мури, сліди яких збереглися.
Попри наявність замку, місто не раз нищили татари (у 1528, 1530, 1617 рр.), у сер. XVII ст. захоплювали козаки й опришки, а 1676 р. здобули турки.Панорама
Одна із п*яти веж твердині
Друга із п*яти веж твердині
Напр.17ст. власник містечка, Адам Микол Сенявський зводить новий і значно більший за попередника замок. Укріплення часів Одровонжів, що опинилося всередині нових мурів, теж частково відремонтували. Вони утворили другу лінію оборони, а також стали основою для будівництва різноманітних замкових споруд. «Кругла вежа», теж опинилася всередині та використовувалася, як склад пороху та гарматних ядер. Звідси її друга назва - «Порохова».
Панорама: вид на Збруч та с.Калагарівка (це вже Тернопілля)
Гребля на Збручі
Замок Сенявського являє собою традиційне для свого часу укріплення регулярного типу. У плані він має форму неправильного п’ятикутника: три сторони завдовжки бл. 105 м, четверта -85 м, п'ята (південна) - 65 м. Вся площа замку займала приблизно 1,5 га. На всіх рогах п'ятикутника були вежі, а між ними - мури. Таким чином, кожна вежа тримала під обстрілом (фланкувала) не тільки прясло мурів, що примикали до неї, але й дві сусідні вежі. Однак перевірити на практиці боєздатність нового укріплення нагоди не було. Сатанівський замок протягом XVIII ст. та до поч. ХІХ ст., використовували лише як резиденцію власників міста.
Всередині вежі
Фото
Майже все ХІХ ст. замок фактично стояв пусткою. Частину його споруд використовували під склади, частину - під в’язницю.
У 1897 р. поруч з фортецею почали зводити цукроварню. Першу чергу заводу пустили вже восени 1899 р. Головним акціонером заводу та ініціатором його спорудження стала графиня Климентина Тишкевич-Потоцька. Згодом вона виїхала,а замок уже нікому не був потрібен. Мури та башти почали розбирати на будматеріали для зведення фабрики.
Розвиваючись, завод і далі наступав на замок, поки від останнього не залишилися жалюгідні три вежі і лише одна стіна з колишніх п’яти.Мур,декорований плющем та димар цукрового заводу
Щоб не було сумнівів!
Кутова вежа замку
У 1924 р. місцева влада збиралися взагалі знести залишки давнього укріплення,мовляв, руїни загрожують життю та здоров’ю людей (траплялися нещасні випадки при розбиранні на матеріал залишків мурів твердині). Але на захист пам’ятки стали історики. Врешті в Харкові (тоді столиці УСРР) постанову місцевої влади скасували та навіть розпорядилися провести реставрацію і виділили на те 5.000 крб. Але реставрацію ніхто так і не розпочав.
Напр. 1980-их рр.замок захотіли відновити вдруге. Львівський інститут «Укрзахідпроект-реставрація» навіть розробив повний проект реставрації збереженої частини замку та відбудови знищеної частини. Проект завершили до 1991 р., далі -криза 1990-х ,тож було не до відродження замків. Про давні грандіозні плани нині нагадують хіба що кілька фотокопій частин проектної документації, яка зберігається в районному краєзнавчому музеї (у райцентрі Городок).
Ліворуч від вежі-арковий вхід
Територія замкового двору
Вид з вікна
Саме селище розташоване на лівому березі р.Збруч, на території національного природного парку «Подільські Товтри».Біля Сатанова розташоване Збручанське родовище мінеральних вод.
Перша писемна згадка про Сатанів припадає на 1404 р., коли польський король Владислав II Ягайло дав Петру Шафранцю Сатанів з околицями та Зіньків, зобов'язавши його за це виставляти на королівську службу загін озброєних людей для оборони прикордонних земель, зокрема й Сатанова. Вже у 1431р. Сатанів переходить до самбірського старости Пйотра Одровонжа, а він у 1436р. випросив у польського короля Владислава III Магдебурзьке право для селища. У 1442р. Сатанів отримує статус містечка.Панорамний вид із вежі
Всередині
Фото
30 березня 1641р. Катерина Сенявська (власниця містечка на цей час) поновлює надання місту Магдебурзького права. Замок був обнесений валами. Існувала лікарня. Єдина донька гетьмана Адама Миколая Сенявського-Софія вийшла заміж за руського воєводу Августа Чарторийського, таким чином Сатанів перейшов до родини Чарторийських.А потім були і Любомирські і Потоцькі і...
Руїни головної будівлі цукрового заводу
Декор частково ще присутній
Масивні стовпи при брамі
Храм-новобуд
У 1514 р.( 1532 р.?) в Сатанові спорудили кам*яну синагогу. Проте,зроблений 1992 р. хімічний аналіз розчину вказує на застосування саме такого розчину при муруванні в сер. XVII - на поч. XVIII ст.
У будь-якому разі Сатанівська синагога - одна з найдавніших у всій Східній Європі споруд такого типу. В Україні настільки поважний вік має тільки синагога в Шаргороді, збудована у 1589 р.
Як свідчить напис, виконаний у картуші над входом, 1754 р. було проведено реконструкцію синагоги. Тоді ж збудували і новий Арон-кодеш - спеціальну нішу-шафу для зберігання сувоїв Тори. У Сатанові його прикрасили оригінальним кам'яним декором, на якому ще збереглися сліди фарб - бірюзової, золотої, пурпурової, зеленої. Від настінних розписів майже нічого не залишилося. У 1960-1970-і рр. у колишній синагозі був зерновий склад. Через різкий перепад вологості облетіла майже вся штукатурка.Відреставрована синагога (1532р.,1754р.)
Ренесансна божниця оборонного типу
Фото
За свідченнями,на межі XX-XXI ст. місцеві жителі розібрали на камінь напівзруйновану бічну галерею, яка одночасно виконувала роль своєрідного контрфорса. Втративши опору, масивні стіни синагоги поступово стали розходитися. Згодом з'явилися перші тріщини. У 2015 р. синагога була повністю відреставрована, впорядкована також прилегла територія і площа, на якій розташована святиня.
Від синагоги прямую до міської брами,закладеної в XV ст. на місці давнього південного в'їзду в Сатанів. У XVI ст. браму перебудували. Вона влилася в загальну систему оборонних мурів міста, з'єднавшись із Сатанівським замком. У друг. пол. XVII ст. браму було пошкоджено. 1724 р. її відновили, при цьому надбудували зубчастий декоративний парапет на білокам'яних консолях.
Частина укріплень та міська брама
Міська брама (15ст.,1724р.)
Кран
Коли брама втратила оборонне значення, в ній у різний час розміщувалися митниця (Сатанів розташований на березі Збруча, яким до 1939 р. проходив кордон - спочатку між Російською імперією і Австро-Угорщиною, потім між СРСР і Польщею), комора сільського споживчого товариства, стайня.Нині один із місцевих підприємців узявся за відновлення брами. Поруч із брамою він будує готель, ресторан і музей.
Всередині брами
Всередині брами-2
Фасад споруди
Напр. XVI ст. родина Костків, власників Сатанова, заснувала в містечку костел Пресвятої Трійці. Це була дерев'яна будівля, обладнана 1592 р. Катажиною з роду Костків. Пізніше було зведено мурований костел у готичному стилі.
Опис костелу, зроблений 1850 р., показує, як він виглядав на сер. XIX ст. Це була кам'яна споруда завдовжки 32,5 ліктя, завширшки 14,5 ліктя та заввишки (до стелі) 19 ліктів (лікоть - бл. 0,5м.). Костел було вкрито ґонтом, а дерев'яний купол - залізом. На куполі- сигнатурка з невеликим дзвоном. Підлога храму була кам'яна, а склепіння мали три аркади. У костелі був хор й орган на 8 голосів.Фото
Млин (19ст.)
Будівля млина
Біля костелу стояв будинок настоятеля, зведений із каменю, зводений 1782 р. на кошти князя Чарторийського, а завершили будівництво коштом княгині Любомирської. Біля будинку розміщувалися дерев'яні возівня та конюшня, покриті соломою. На схід від будинку настоятеля стояв флігель, зведений 1780 р.Наприкінці подвір'я справа стояла дзвіниця.
Біля костелу, на схід від нього, стояла колона, на якій було зазначено 1744 р. На колоні також був старовинний напис «Culpae non pietatis opus», що в перекладі з латини означає: «Пам'ятник злочину, але не благочестя».
Костел Пресвятої Трійці зруйновали за радянської влади, на його місці розмістилася стоянка автомобілів. У 1990-1994 рр. у Сатанові було споруджено новий храм Пресвятої Діви Марії Матері Церкви на закритому католицькому кладовищі.Старий будиночок
Старий будиночок-2
Старий будиночок-3
Ще сто років тому чи не на кожному потічку України сумлінно трудився водяний млин, а разом їхній рахунок ішов на тисячі. Нині про них нагадують лише напівзруйновані греблі та вибиті вікна спорожнілих виробничих корпусів. Чинний водяний млин - диво і рідкість. На Збручі такий залишився лише один - сатанівський.
Щорічник «Наука і культура. Україна» у 1987 р. писав: «Майже два століття крутить Збруч жорна млина в селі Сатанів Городоцького району на Хмельниччині. Млин цей знаменитий на всю округу, йдуть сюди валки із збіжжям з довколишніх сіл, навіть із сусідньої Тернопільської області. Та млин у селі Сатанів - не тільки млин. При потребі він стає невеличкою електростанцією - запасний генератор постачає електроенергією село і ферми спецгоспу «Дружба».
До поч. 60-их рр. млин мав австрійське устаткування. Воно давало таку тонку муку, що вона йшла лише на експорт, а в Сатанові її не було. А потім устаткування кудись вивезли, і замість нього поставили радянське.Костел Ясногорської Пресвятої Діви Марії Матері Церкви (1990-1994рр.)
Храм.Фасад
Старе кладовище біля костелу
"Скорботний Ісус " - найдавніший в Україні пам'ятник, присвячений визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Датується 1653 р. Нині стоїть на території лікарні.
Богородиця
Костел Діви Марії.Профіль
Фото
У селищі розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - "Сатанівська Перлина".Площа 22 га.,закладено 1984 р., статус надано 1996 р. Перебуває у віданні НПП «Подільські Товтри».
Парк тягнеться понад Збручем. На його території зростає близько 400 видів і форм дерев та чагарників, численні трав'яні рослини, серед яких чимало екзотів. Є три джерела мінеральної води, розташована колекція рододендронів, а також архітектурна та історична пам'ятка - «Сатанівська фортеця». Парк є базою навчально-виховної роботи навчальних закладів та місцем відпочинку населення.Храм Прсв.Божої Матері.Фасад
Храм Прсв.Божої Матері.Тил
Фото
Аналізуючи документи XVIII ст., історик М.Петров дійшов до висновку, що тодішньою композиційною основою Сатанова був ринок, який розміщувався в південній частині містечка. Посередині прямокутного ринку стояла ратуша, яка в актових книгах Сатанова за 1727 р. згадується як «Дім суду». Кожний бік майдану-ринку звався перією та мав житлову та господарську забудову, в якій переважали кам'яниці. Ринок сполучався з міськими брамами - Кам'янецькою та Грудецькою, а також із замком декількома вулицями. Окрім ринку, в планувально-топографічній структурі містечка важливу роль відігравали православні церкви, яких у XVIII ст. в Сатанові було вісім , а також костел і синагога.
Вежа
Фото
Рожева будівля
1911 р.в Сатанові відкрилася приватна друкарня. Через два роки через брак замовлень вона припинила роботу. Того ж 1911 р. в Сатанові збудовано земську лікарню. Вона обслуговувала населення всієї волості.
У 1921 р. в містечку відкрили початкову, а 1926 р.- семирічну школи. 1937 р. споруджено приміщення для середньої школи.
Ісус на колоні
"Скорбний Ісус"
Каплиця на роздоріжжі
Особняк-палацик
В друг.пол. ХХ ст. завдяки геолого-мінералогічній розвідці була проведена промислова розробка мінеральної води. 1965 р. на околицях Сатанова було пробурено свердловину, з якої вдарив фонтан висотою 53 м.Фонтан тривав два тижні,поки його не забетонували. 1968 р. водою зацікавилася місцева жителька, фармацевт Н.Нестерова. Завдяки їй були проведені перші дослідження Збручанської води. За результатами обстежень було встановлено що дана вода (гідрокарбонатно-магнієво-натрієва) за своїми лікувальними властивостями не поступається трускавецькій Нафтусі. Збручанська Нафтуся, на відміну від трускавецької, містить йод, бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту, фосфор та ін. цінні мікроелементи.
Загиблим в роки ВВВ
Односельчанам,загиблим в роки ВВВ
Радянський "витязь" рветься до висот
У 1972 р. на території Сатанівського родовища було пробурено сім свердловин. Результатом наукових досліджень став висновок про те, що Збручанська Нафтуся має позитивний вплив на клініко-лабораторні прояви цукрового діабету, а також неспецифічну імуномоделюючу дію. На глибинах понад 600 м. виявлено хлоридно-натрієво-бромну воду. З метою збереження запасів цієї води родовище солона ропа законсервовано.
1989 р.(1985р.?) було побудовано санаторій Товтри(на сьогодні цього санаторію не існує). На базі родовища мінеральних вод засновано державний курорт Сатанів. Сьогодні тут розвинута потужна курортно-санаторна зона з десятками пансіонатів, баз відпочинку тощо (“Збруч”, “Лазуровий берег”, “Берізка”, та багато інших відомих баз відпочинку і оздоровлення в т.ч. для дітей). Цю територію по-праву названо “Сатанівська Швейцарія”.Вулиця