Ой болить у мене зуб... (21)

[nasha_natasha]

Наталі Михайлівні був немилий білий світ. Не радували вісті з Криму і Білорусі. Не тішили телеграми підтримки з братньої Росії. Не додавала приємних турбот підготовка до онлайн-конференції. Навіть новини з держсекретаріату Президента викликали лише кволу усмішку. В Наталі Михайлівни нестерпно болів зуб. Тривожні сигнали десь із нижньої щелепи Наталя Михайлівна отримувала ще перед вихідними, але закривала на них очі, бо за справами партійними не мала часу. За вихідні Наталя Михайлівна перепробувала усі традиційні і нетрадиційні медоти - від анальгіну до свинячого сала - але щока невмолимо напухала, температура піднімалася і ось тепер Наталя Михайлівна сиділа в своєму кабінеті цілком розбита і слабка. В кабінеті гостро пахло хлорфіліптом, йодом і горілкою. "Вєрочка" - ледве промовила Наталя Михайлівна в трубку, - "виясні, когда прінімаєт наш штатний стоматолог і назначь мнє как можно скорєє встрєчу". Наталя Михайлівна поклала трубку і витерла скупу сльозу зі щоки. Їй хотілося меду, грушки і теплої пампушки, як у дитячому віршику.
Задзвонив телефон. "Наташка, це Корчинський. Ти це - чула, що там у нас? Давай своїх і під МВД...". Наталя Михайлівна раптом стрепенулася і несподівано живо гаркнула в трубку: "Діма? Явілся? Нє запилілся? Своїх тєбє подавай? Да ти за пятнадцать копєєк ідєю готов продать! Ти совєсть свою по-скоморошскі расторговал! Нє дождьошся ти ПСПУ-шних мітінгов в поддєржку - у нас і стар і млад на счєту!! Упирь! Прєдатєль! Клоун!!!" Наталя Михайлівна з силою траснула трубкою об важіль. Зуб перестав нити. Настрій незрівнянно покращився.