Цель-ам-Зей (Австрія)
З Мюнхену ми на поїзді з пересадками поїхали в Цель-ам-Зей. Це невеличке курортне містечко в провінції Зальцбурґ, з назви зрозуміло, що знаходиться поруч з озером.
В центральній частині міста якісь адміністративні будівлі з гербами:
і табличками, що засвідчують вік і автентичність споруди:
На будинках також висять прапори провінції Зальцбурґ:
Деколи прапор тримає скульптурний лицар, зображення якого також можна знайти на гербі міста:
Знак "з тьолками не гуляти":
Бо поруч старовинна церква біля якої усипальниця, якій більше 200 років:
На вокзал прибувають регіональні (і не тільки) потяги австрійських залізниць ÖBB. Схожим потягом ми приїхали з Куфштайну. Зверніть увагу на колір таблички - він блакитний, але ще світліший, ніж на табличках голландських залізниць. У німців і бельгійців таблички темно-сині.
Окрім стандартної європейської колії до вокзалу ще йде вузькоколійка якою їздить якийсь місцевий потяг:
Як і в Мюнхені тут люблять розмалювати стіни будинків високохудожнім мистецтвом на християнську тематику:
Їхали ми в Австрію на тиждень, кататись на лижах на місцевому курорті Zell-am-See - Kaprun:
http://www.zellamsee-kaprun.com/en
Ціна питання
- номер з напівпансіоном на двох: 1050 євро. Сайт готелю: http://www.hotel-daxer.at
- скіпас на 5 днів на одну людину: 190 євро (але краще уточнити ціни тут: http://www.zellamsee-kaprun.com/en/activities/ski-board/ski-pass)
- ціна прокату спорядження залежить від багатьох факторів. Орієнтовано 120 - 150 євро за 5 днів. Я брав в прокаті між нашим готелем і нижньою станцією витяга (до якого було 100 метрів). Було дуже зручно. В готелі є сушарка для взуття і місця для зберігання спорядження.
Отже, готель ми навмисно обирали такий, щоб до витягів було по ближче. Першу половину тижня катались виключно на горі, на яку піднімались кабінки нашого витягу. Але потім сніг почав танути на висоті 2000м., а лижники і сноубордисти нагрібали під вечір кучугури, які серйозно заважали нормальному катанню. Тоді ми згадали, що наші скі-паси діють ще й на автобуси до Капруна, де є траси на висоті близько 3000м. Вирішили їздити туди, до того ж гора Кітцштайнгорн - найшвища вершина Зальцбурґу. Як потім виявилось - не одні ми такі хитрожопі і автобус всередині нагадував громадський транспорт зі студмістечка в університет в якомусь українському обласному центрі. Тільки замість тубусів - борди. Згадавсь епізод під час походу на "куполи" на Буковині. Зате весело і сніг пухкий.
А ще там є льодовик на який можна піднятись окремими екскурсійними кабінками лише один раз на день.
Добиратись до базової станції витягу на льодовик треба двома іншими витягами з кабінками. Нижній з них припиняє працювати в 16:30 і якщо ти на нього не встиг - сидиш на горі всю ніч - з'їхати на лижах ніяк - там вертикальні скелі. Основна зона для катання знаходиться між верхню станцією першого витягну і верхніми станціями бугелів, до яких треба добиратись крісельними витягами від верхньої станції другого витягу з кабінками. Я вас не заплутую, просто щоб ви зрозуміли як це виглядає - фото з кабіни витягу, який віз мене на льодовик:
Патріотична маківка гори:
Оглядовий майданчик:
Я на оглядовому майданчику встановлюю особистий висотний рекорд ( попередній рекорд протримавсь трошки більше року):
Вид з оглядового майданчика на найвищу гору Зальцбурщини:
Фрірайдять:
Офіційна фрірайдерська (таке бува?) траса:
Решта до лижних трас може спуститись на чомусь схожому на фунікулер:
-Чого витріщивсь(-лась)? Бери та коментуй!
В центральній частині міста якісь адміністративні будівлі з гербами:
і табличками, що засвідчують вік і автентичність споруди:
На будинках також висять прапори провінції Зальцбурґ:
Деколи прапор тримає скульптурний лицар, зображення якого також можна знайти на гербі міста:
Знак "з тьолками не гуляти":
Бо поруч старовинна церква біля якої усипальниця, якій більше 200 років:
На вокзал прибувають регіональні (і не тільки) потяги австрійських залізниць ÖBB. Схожим потягом ми приїхали з Куфштайну. Зверніть увагу на колір таблички - він блакитний, але ще світліший, ніж на табличках голландських залізниць. У німців і бельгійців таблички темно-сині.
Окрім стандартної європейської колії до вокзалу ще йде вузькоколійка якою їздить якийсь місцевий потяг:
Як і в Мюнхені тут люблять розмалювати стіни будинків високохудожнім мистецтвом на християнську тематику:
Їхали ми в Австрію на тиждень, кататись на лижах на місцевому курорті Zell-am-See - Kaprun:
http://www.zellamsee-kaprun.com/en
Ціна питання
- номер з напівпансіоном на двох: 1050 євро. Сайт готелю: http://www.hotel-daxer.at
- скіпас на 5 днів на одну людину: 190 євро (але краще уточнити ціни тут: http://www.zellamsee-kaprun.com/en/activities/ski-board/ski-pass)
- ціна прокату спорядження залежить від багатьох факторів. Орієнтовано 120 - 150 євро за 5 днів. Я брав в прокаті між нашим готелем і нижньою станцією витяга (до якого було 100 метрів). Було дуже зручно. В готелі є сушарка для взуття і місця для зберігання спорядження.
Отже, готель ми навмисно обирали такий, щоб до витягів було по ближче. Першу половину тижня катались виключно на горі, на яку піднімались кабінки нашого витягу. Але потім сніг почав танути на висоті 2000м., а лижники і сноубордисти нагрібали під вечір кучугури, які серйозно заважали нормальному катанню. Тоді ми згадали, що наші скі-паси діють ще й на автобуси до Капруна, де є траси на висоті близько 3000м. Вирішили їздити туди, до того ж гора Кітцштайнгорн - найшвища вершина Зальцбурґу. Як потім виявилось - не одні ми такі хитрожопі і автобус всередині нагадував громадський транспорт зі студмістечка в університет в якомусь українському обласному центрі. Тільки замість тубусів - борди. Згадавсь епізод під час походу на "куполи" на Буковині. Зате весело і сніг пухкий.
А ще там є льодовик на який можна піднятись окремими екскурсійними кабінками лише один раз на день.
Добиратись до базової станції витягу на льодовик треба двома іншими витягами з кабінками. Нижній з них припиняє працювати в 16:30 і якщо ти на нього не встиг - сидиш на горі всю ніч - з'їхати на лижах ніяк - там вертикальні скелі. Основна зона для катання знаходиться між верхню станцією першого витягну і верхніми станціями бугелів, до яких треба добиратись крісельними витягами від верхньої станції другого витягу з кабінками. Я вас не заплутую, просто щоб ви зрозуміли як це виглядає - фото з кабіни витягу, який віз мене на льодовик:
Патріотична маківка гори:
Оглядовий майданчик:
Я на оглядовому майданчику встановлюю особистий висотний рекорд ( попередній рекорд протримавсь трошки більше року):
Вид з оглядового майданчика на найвищу гору Зальцбурщини:
Фрірайдять:
Офіційна фрірайдерська (таке бува?) траса:
Решта до лижних трас може спуститись на чомусь схожому на фунікулер:
-Чого витріщивсь(-лась)? Бери та коментуй!