Мюнхен
Отже, їздили ми на тиждень в Австрію на традиційний зимовий лижний відпочинок. Минулого разу це була Андорра, цього разу вирішили летіти кудись поближче. Початково планували летіти в Зальцбурґ, але чухались дуже довго і квитки нашого місцевого лоу-косту Transavia, як це завжди буває високого сезону, швидко набрали в ціні. Крім того в блозі noddeat вичитав про прикольну фішку під назвою "Баварський квиток", і що вона діє на поїзди до австрійських Куфштайну та вже згаданого Зальцбурґу - столиці однойменної федеральної землі, де знаходивсь наш курорт Цель-ам-Зей. Тому вирішили летіти до Мюнхену, а відтіля добиратись потягами. Знайти дешевий літак не склало жодної проблеми - це великий авіаційний хаб до якого можна знайти рейси в будь-яку пору дня. Ми вибрали дуже зручні квитки з ранковими вильотом і вечірнім поверненням за тиждень за 90 євро на людину від Lufthansa (в народі відомі як "люфтваффе").
В мюнхенському аеропорту ми одразу пішли на залізничну станцію, як знаходиться під землею, як і в аеропорту Амстердаму і купили в автоматі німецьких залізниць "Баварський квиток" за 26 євро за 2 пасажирів. Далі можна сісти на одну з ліній приміського сполучення - S1 або S8. Перший заїжджає в місто з заходу, другий зі сходу. Але обидва їдуть до центрального вокзалу десь аж 40хв. Порівнюючи з 13-17 хвилин поїздки з Амстердам Централу в Схіпхол - це довго. Уявляю скільки коштує таксі в аеропорт (в Амстердамі - 35 євро приблизно). Але нашою першою зупинкою був Besucherpark
Ну мене таким не здивуєш, я 12 років жив через дорогу від навчального центру школи молодших авіаційних спеціалістів (техніків), там навіть ІЛ-76 був, а тут всього лиш 3-4 літака і один гвинтокрил:
Окрім відкритої експозиції там ще був центр для відвідувачів, такий собі міні музей і сувенірний магазин при ньому (куди ж без цього). Там був прикольний плакат з українськими літаками, однак в лівреях російських а/к, тому я його не купив:
А де ж Мюнхен? А ось він. Ми вийшли на Східному Вокзалі Мюнхена і пішли в центр пішки:
Одразу помітив місцеву особливість - стильні малюнки на стінах будинків позаминулого сторіччя:
В центрі був великий ринок, причому набагато потужніший, ніж всі відомі нам амстердамські ринки. Такі жердки з українськими прапорцями ми потім бачили крізь вікна потяга на майданах в багатьох селах по дорозі до Альп:
Міська рада Мюнхену, нагадує Брюссель, чи Антверпен, чи Маастрихт:
Дуже гарна церква, здається, цей стиль називається необарокко:
Щось з закосом під Рим, або якусь іншу Італію (все ніяк не знайду часу викласти звіт відтіля):
Крім центральної частини там ще є багато чого цікавого, але мене більше всього тягнуло у всесвітньо-відомий Hofbräuhaus - дехто навіть називає її найвідомішою пивною в світі. Заснована ще в середньовіччі, сюди забігали Гітлер (дехто, правда, каже, що той пива не вживав), дружина Ульянова-Леніна Надія Крупська і сам вождь теж тут зависав. Одним словом - культове місце.
Але при всьому цьому ціни в цьому закладі на рівні рядових амстердамських забігайлівок, смачне пиво (я пробував темне і якесь пшеничне). Дівчата носять смачні брецлі (чи прецлі?). Поїсти на 12-15 євро - абсолютно реально. Цим мені Німеччина дуже подобається. Дратували лише російські туристи з гідом і неодмінним прапорцем над ним, які ходили між столами екскурсією: "А в этом месте Владимир Ульянов блевал на скатерть", ну або щось таке.
Ще один пунктик обов'язкової програми виконано. Ми транзитом на метро поїхали на Центральний Вокзал і звідти з пересадками на Куфштайн.
В мюнхенському аеропорту ми одразу пішли на залізничну станцію, як знаходиться під землею, як і в аеропорту Амстердаму і купили в автоматі німецьких залізниць "Баварський квиток" за 26 євро за 2 пасажирів. Далі можна сісти на одну з ліній приміського сполучення - S1 або S8. Перший заїжджає в місто з заходу, другий зі сходу. Але обидва їдуть до центрального вокзалу десь аж 40хв. Порівнюючи з 13-17 хвилин поїздки з Амстердам Централу в Схіпхол - це довго. Уявляю скільки коштує таксі в аеропорт (в Амстердамі - 35 євро приблизно). Але нашою першою зупинкою був Besucherpark
Ну мене таким не здивуєш, я 12 років жив через дорогу від навчального центру школи молодших авіаційних спеціалістів (техніків), там навіть ІЛ-76 був, а тут всього лиш 3-4 літака і один гвинтокрил:
Окрім відкритої експозиції там ще був центр для відвідувачів, такий собі міні музей і сувенірний магазин при ньому (куди ж без цього). Там був прикольний плакат з українськими літаками, однак в лівреях російських а/к, тому я його не купив:
А де ж Мюнхен? А ось він. Ми вийшли на Східному Вокзалі Мюнхена і пішли в центр пішки:
Одразу помітив місцеву особливість - стильні малюнки на стінах будинків позаминулого сторіччя:
В центрі був великий ринок, причому набагато потужніший, ніж всі відомі нам амстердамські ринки. Такі жердки з українськими прапорцями ми потім бачили крізь вікна потяга на майданах в багатьох селах по дорозі до Альп:
Міська рада Мюнхену, нагадує Брюссель, чи Антверпен, чи Маастрихт:
Дуже гарна церква, здається, цей стиль називається необарокко:
Щось з закосом під Рим, або якусь іншу Італію (все ніяк не знайду часу викласти звіт відтіля):
Крім центральної частини там ще є багато чого цікавого, але мене більше всього тягнуло у всесвітньо-відомий Hofbräuhaus - дехто навіть називає її найвідомішою пивною в світі. Заснована ще в середньовіччі, сюди забігали Гітлер (дехто, правда, каже, що той пива не вживав), дружина Ульянова-Леніна Надія Крупська і сам вождь теж тут зависав. Одним словом - культове місце.
Але при всьому цьому ціни в цьому закладі на рівні рядових амстердамських забігайлівок, смачне пиво (я пробував темне і якесь пшеничне). Дівчата носять смачні брецлі (чи прецлі?). Поїсти на 12-15 євро - абсолютно реально. Цим мені Німеччина дуже подобається. Дратували лише російські туристи з гідом і неодмінним прапорцем над ним, які ходили між столами екскурсією: "А в этом месте Владимир Ульянов блевал на скатерть", ну або щось таке.
Ще один пунктик обов'язкової програми виконано. Ми транзитом на метро поїхали на Центральний Вокзал і звідти з пересадками на Куфштайн.