Брюссель, Бельгія
Брюссель дуже нагадує Чернівці. Деякі зроблені мною (і витерті моєю дружиною) фотографії помилково можна вважати зробленими в Чернівцях десь на вулиці Івана Франка (в тому числі і завдяки вуличному покриттю). Там навіть кириличні вивіски є.
Отже, трошки українсько-бельгійських паралелей з Брюсселю:
Як і в Чернівцях, у Брюсселі теж є Пассаж:
Пивбар прямо навпроти пісяючого хлопчика продає пиво "Тарас Бульба". Треба було спробувати, але в мене голова гуділа після п'ятничного корпоративу.
Будинок Офіцерів в Чернівцях? Будинок Профспілок в Києві?
Ні - Королівська бібліотека Бельгії:
Так виглядатиме Театральна площа в 3011 році:
Кафедральний собор в Чернівцях?
Ні, це в Брюсселі, я навіть не впевнений чи це церква.
Тернопільський драмтеатр?
Ні, театр в Брюсселі.
В музеї міста є докази українського походження сцєчого бахура:
Як і в Харкові, в Брюсселі скульптура музики видряпалась на дах в історичному центрі:
Потьомкінські сходи:
Цей будинок прикрасив би вулицю Ольги Кобилянської або Юрія Федьковича:
Чернівецький готель "Київ" :-)
В музеї Belvue бачив цінні папери випущені ТОВ "Вугільні шахти де Победенка". Де Победенко - це такий був щиро бельгійський хлопець. В поясненні до цінних паперів було написано: "Бельгійські компанії мали свої представництва в таких далеких містах як Харків, Одеса...".
Як і в Чернівцях - в Брюсселі дофіга румуноциган. Базових навичок румунської мови буде достатньо для спілкування з жителями кварталу навколо Південної Станції. Я там навіть бачив їхній триколор на одному з барів і оголошення "Везу в Бухарест". Взагалі там дуже багато жебраків і в переходах метро дуже смердить сцяклинням. Як і в Чернівцях жебраки грають на акордеоні, причому, грають набагато краще, ніж вуличні музики в Амстердамі. В Амстердамі жебраків майже нема, тому ми були дещо в шоці від Брюсселю. Старці гуртуються неподалік од старецького фонтану (можу помилятись, але це щось з "Легенди про Уленшпігеля"):
Зате в Амстердамі кожна станція метро обладнана ліфтами, а в Брюсселі в кращому разі возик з дитиною возили на ескалаторі. В гіршому - таскали вручну по сходах. Навіть в переході до дитячого парку під Атоміумом не було жодних пристосувань для возиків - мами таскали возики в руках. Ще раз переконавсь, що Нідерланди - одна з вершин людської цивілізації.
Зате в Бельгії дуже смачне пиво і kriek.
За півтори доби обійти все не встигли, хочемо повернутись до Брюсселю ще раз.
Отже, трошки українсько-бельгійських паралелей з Брюсселю:
Як і в Чернівцях, у Брюсселі теж є Пассаж:
Пивбар прямо навпроти пісяючого хлопчика продає пиво "Тарас Бульба". Треба було спробувати, але в мене голова гуділа після п'ятничного корпоративу.
Будинок Офіцерів в Чернівцях? Будинок Профспілок в Києві?
Ні - Королівська бібліотека Бельгії:
Так виглядатиме Театральна площа в 3011 році:
Кафедральний собор в Чернівцях?
Ні, це в Брюсселі, я навіть не впевнений чи це церква.
Тернопільський драмтеатр?
Ні, театр в Брюсселі.
В музеї міста є докази українського походження сцєчого бахура:
Як і в Харкові, в Брюсселі скульптура музики видряпалась на дах в історичному центрі:
Потьомкінські сходи:
Цей будинок прикрасив би вулицю Ольги Кобилянської або Юрія Федьковича:
Чернівецький готель "Київ" :-)
В музеї Belvue бачив цінні папери випущені ТОВ "Вугільні шахти де Победенка". Де Победенко - це такий був щиро бельгійський хлопець. В поясненні до цінних паперів було написано: "Бельгійські компанії мали свої представництва в таких далеких містах як Харків, Одеса...".
Як і в Чернівцях - в Брюсселі дофіга румуноциган. Базових навичок румунської мови буде достатньо для спілкування з жителями кварталу навколо Південної Станції. Я там навіть бачив їхній триколор на одному з барів і оголошення "Везу в Бухарест". Взагалі там дуже багато жебраків і в переходах метро дуже смердить сцяклинням. Як і в Чернівцях жебраки грають на акордеоні, причому, грають набагато краще, ніж вуличні музики в Амстердамі. В Амстердамі жебраків майже нема, тому ми були дещо в шоці від Брюсселю. Старці гуртуються неподалік од старецького фонтану (можу помилятись, але це щось з "Легенди про Уленшпігеля"):
Зате в Амстердамі кожна станція метро обладнана ліфтами, а в Брюсселі в кращому разі возик з дитиною возили на ескалаторі. В гіршому - таскали вручну по сходах. Навіть в переході до дитячого парку під Атоміумом не було жодних пристосувань для возиків - мами таскали возики в руках. Ще раз переконавсь, що Нідерланди - одна з вершин людської цивілізації.
Зате в Бельгії дуже смачне пиво і kriek.
За півтори доби обійти все не встигли, хочемо повернутись до Брюсселю ще раз.