Оце недавно повернулася в Берлін на пару днів. Обіцяла землю цілувати берлінську, але це якось потім само собою обламалося. Це місто покращується посекудно, думається мені. Який там Лондон - Берлін б'є всі рекорди по вичурності та відірваності одночасно. Як завжди мало німців, дофіга емігрантів, німецькі студенти, що в пабах розповідають про важку жизнь німецького студента, а також купа прекрасних речей))
Шо ти мені тюхаєш, - подумала я, от я одним махом здала дві сесії, два курсачя і живу спокійно. У мене почалася практика, отже я почуваю себе вільним духом, що вітає в небесах. Ну хоча да, тому бідненькому мюнхенському студіку доводиться ще й хімію здавать. "Хімія німецькою мовою, - подумала я, - шо може буть пєчяльнєй?"
Вчора бухали у Селика на дачі. Смажили шашлики під дощем та пили на веранді. Знайомилися з козами. Знайшли чєбураху.