Timeline
18.04. Зустрілися з Гєричєм, передивилися 99 Франків, випили по мохіто у гламурному закладі, після чого пішли жерти шавєрму. Поржали з того, що вона тепер фемме фаталь, ібо реакція на покращення життя виявиляється інколи неочікуваною у деяких індівідів та персоналій.
20.04. Будувала інші плани, внєзапно подзвонила Барікада і зламала всі плани. Не те, щоби спеціально зламала, проте чьотко розставила пріоритети. Люблю їх і уважаю. Натомість мої зламані плани не завадили мені побудувати вельми нові плани, отже ми зібралися з подругов подивитися на сайті плюсів наше любіме шоу "І прийде кохання". На шоу ми підсіли акі дві отчяянні домогосподарки, ібо кому не сподобається, що на екрані публічно перемивають кісточки мужикам. Проте, зібравшись докупи, ми виявили, що одну серію шоу плюси пропустили через ФУТБОЛ! Скоро буду ненавидіти цей вид спорту... Чи податися собі у феміністки?... Довелося дивицця фільм.
21.04. Об 11-тій ранку я була на Михайлівській площі. Висловлювала свою точку зору і підтримувала багато інших точок зору. Встигла потримати банер, намокнути під дощем, покричати і продрогнути до кісточок. Після мітингу ми пішли святкувати дану подію на Боричів Тік, де знайшли Еріка. Ерік був німцем, а за сумісництвом - манекеном, якого полишили одненького з пустою пляшкою пива. Ми надали Еріку коньяку, сигарету і шляпу (на тимчасовій основі). Він виглядав щасливим. Я випила дві безалкогольних Баварії, сіла за кермо, і з вельмишановним юзером induktor устрємілась на шашлики. Тобто Духтар їх робив, а я помагала морально і духовно.
23.04. В останній момент дізналася, що трохи не провтикала презу нової книги Жадана, куди і устрємілась. Народ там ще соплі жував і думав, куди піти - на Жадана чи на Роздобудько, але Роздобудько мене не вдохновляє, так що прохання вважати мене радикальним прихильником Жадана. Преза була душевна, пожартували, спитали три рази у Жадана про творчі плани, випили пива, сжували сирні палички, пили до ночі під книгарнею, використовуючи припаркований Жигуль, як плацдарм. Потім нас звідти вигнали, і ми сказали "тю", після чого поїхали додому.
Творчі плани:
З усією відповідальністю заявляю: на Гоголівці мене не буде. Завтра доля закидує мене в столицю України Донецьк, де я маю чесно відпрацювати своє відрядження. Спочатку корчіла страдаліцу. Потім мені сказали, що є вільний квиток на Земфіру в Донецьку, і страждання мої відпустились. Так що удачі, товаріщі, на літературному попріщє, пішла я далі жити.
20.04. Будувала інші плани, внєзапно подзвонила Барікада і зламала всі плани. Не те, щоби спеціально зламала, проте чьотко розставила пріоритети. Люблю їх і уважаю. Натомість мої зламані плани не завадили мені побудувати вельми нові плани, отже ми зібралися з подругов подивитися на сайті плюсів наше любіме шоу "І прийде кохання". На шоу ми підсіли акі дві отчяянні домогосподарки, ібо кому не сподобається, що на екрані публічно перемивають кісточки мужикам. Проте, зібравшись докупи, ми виявили, що одну серію шоу плюси пропустили через ФУТБОЛ! Скоро буду ненавидіти цей вид спорту... Чи податися собі у феміністки?... Довелося дивицця фільм.
21.04. Об 11-тій ранку я була на Михайлівській площі. Висловлювала свою точку зору і підтримувала багато інших точок зору. Встигла потримати банер, намокнути під дощем, покричати і продрогнути до кісточок. Після мітингу ми пішли святкувати дану подію на Боричів Тік, де знайшли Еріка. Ерік був німцем, а за сумісництвом - манекеном, якого полишили одненького з пустою пляшкою пива. Ми надали Еріку коньяку, сигарету і шляпу (на тимчасовій основі). Він виглядав щасливим. Я випила дві безалкогольних Баварії, сіла за кермо, і з вельмишановним юзером induktor устрємілась на шашлики. Тобто Духтар їх робив, а я помагала морально і духовно.
23.04. В останній момент дізналася, що трохи не провтикала презу нової книги Жадана, куди і устрємілась. Народ там ще соплі жував і думав, куди піти - на Жадана чи на Роздобудько, але Роздобудько мене не вдохновляє, так що прохання вважати мене радикальним прихильником Жадана. Преза була душевна, пожартували, спитали три рази у Жадана про творчі плани, випили пива, сжували сирні палички, пили до ночі під книгарнею, використовуючи припаркований Жигуль, як плацдарм. Потім нас звідти вигнали, і ми сказали "тю", після чого поїхали додому.
Творчі плани:
З усією відповідальністю заявляю: на Гоголівці мене не буде. Завтра доля закидує мене в столицю України Донецьк, де я маю чесно відпрацювати своє відрядження. Спочатку корчіла страдаліцу. Потім мені сказали, що є вільний квиток на Земфіру в Донецьку, і страждання мої відпустились. Так що удачі, товаріщі, на літературному попріщє, пішла я далі жити.