"Сирітський потяг": "Енн з Зелених дахів" - "Тринадцята казка" - дещо "Американські боги"

"Світло Парижа": "Сирітський потяг" - "Тринадцята казка" - "Щастя в моїх руках" - "Самотність простих чисел"

певно, вже можна малювати сітки

якраз до купала... усі ці мандри, почуття. вся ця босяцька інтелігенція... чимось нагадує навіжене студенстсво.

отака от правильна бабця, як на мій смак

оце помітила, що вже друга книжка цього автора містить у назві слово щастя... схоже, воно йому ніяк не виходить з голови ( Read more... )

затягує.
є книги, які варто читати після перегляду екранізації. інші ж навпаки.
образи серіалу маячили десь на переферії, часом впливаючи на те, як я уявляю собі той чи інший момент.
а ще післясмак не такий гнітючий...

"Доти, доки існуватимуть вікна, найменше створіння на землі матиме свою частку свободи"

як на мій смак, доволі психоделічна історія одержимості одним чоловіком, яка виросла в слізну психосоматику і невроз.

поміж іншим, про те, як ситуативні дрібниці впливають на важливі рішення.
про фріків, про самотність, про числа, звісно... про те, як закручує життя і куди кожен вирішує прямувати.

Іронічна історія про невдалу спробу самогубства і життя з її наслідками, про хороших друзів, які залишаються з тобою попри все, про велику купу жахливих родичів, від яких немає куди подітися, про улюблену справу і про те, що іноді (часом доволі часто) таки варто говорити правду і будь що буде ( Read more... )

тут книжка входить в десяток, написаних бездоганною українською ( Read more... )