Шкварка як таємний інгредієнт задоволення
Оригинал взят у aprilwitchka в Шкварка як таємний інгредієнт задоволення
Коли в далекі часи відважним мисливцям вдавалося добути мамонта, частину його вони тут же з'їдали. Але, все, що вони не з'їли відразу, або добре не заховали, доїдали дикі звірі, а на завтра стадо мамонтів йшло геть і їжі знову не вистачало. А може, навпаки, мисливцям вдавалося відібрати м'ясо у диких звірів. Це не важливо. Важливим є те, що дуже давно люди задумалися про збереження м'яса про запас. І за кілька тисяч років досягли в цьому великого успіху.
Хто і коли вперше придумав ковбасу я не знаю. Але я знаю, що найсмачніша ковбаса - сиров'ялена.
І найправильніша ковбаса тепер робиться у Львові кумами з майстерні Шкварка
Чула я про них вже давно, і тепер, завдяки yellow_mamba, було влаштовано майстер-клас з виготовлення ковбас для блогерів, в якому я із задоволенням взяла участь.
Отже, ковбаса. Справжня, смачна, з усіх боків натуральна, без барвників, стабілізаторів, консервантів, рідкого диму та іншої неїстівної погані.
Мало хто з цих веселих людей, vovando, igor_salnikov ,relver , kokhozavryk ,yellow_mamba , Nadia Koshel пам'ятають радянські часи з ковбасним дефіцитом, мріями про сервілат до свята або чергами за шматком сумнівною вареної. А про більш вишукани м'ясни вироби можна було тільки почитати в книжках.
І дуже добре, що ті часи минули і тепер у нас є своя Шкварка з усіма її смаколиками.
У будь-якому виробництві, великому чи маленькому, головне - технологія. Усі етапи приготування пальцепханої ковбаси ми зараз і розглянемо. Тому що без розуміння процесу неможливо оцінити по достоїнству кінцевий продукт.
М'ясо обов'язково якісне, свіже, ніякої заморозки.
Ніж повинен бути гострим і добре лежати в руці. Тоді м'ясо буде нарізано правильно, а пальці залишаться на місці, бо вони нам ще знадобляться.
А якщо це японський ніж, то гарантовано додаткове задоволення від процесу, це не реклама, а багаторічні особисті спостереження.
Звичайно, можна використовувати м'ясорубку, але тоді отримаємо фарш інший консистенції і результат буде теж інакшим.
Нарешті великий шматок м'яса перетворено в безліч маленьких шматочків.
Але ж ковбаса складається не тільки з м'яса. І тепер починається найцікавіша і творча частина процесу.
Дрібно нарізаний часник.
Доповнення до м'яса можуть бути найрізноманітніші. Білі сушені гриби, ароматні трави, горішки, родзинки, сир. Сьогодні це дуже смачний блакитний сир.
Сало також ріжеться шматочками, трохи дрібніше, ніж м'ясо.
Сіль, паприка, сушені трави. Блогери насипали спеції на свій смак.
Все треба ретельно і рівномірно перемішати
Якщо все робити правильно, то тепер суміш треба витримати кілька годин, набити цією сумішшю оболонку і підвісити в'ялитися в спеціальній сушильній камері мінімум на місяць.
Але таке довге очікування не вміщується в формат майстер-класу. Тому куми зважилися на експеримент і тому свеженапханную ковбасу очікує запікання в духовці.
.
Для перетворення фаршу в ковбасу знадобиться кілька пристосувань.
Прес для наповнення оболонки фаршем. Якщо у вас, випадково, немає преса, можна використовувати спеціальну насадку до м'ясорубці, або просто пальці своєї руки.
,
Так виглядає свиняча черева для ковбаси, промита та відкалібрована.
Мотузочка для перев'язування, плетена вручну. За цю мотузочку ковбасу підвішують в сушильній камері.
І ось такий девайс.
Процес перетворення гори подрібненого м'яса в ковбасу виглядає захоплююче. Особливо для тих, хто бачить це вперше, наприклад, для мене.
Загадковий девайс у дії.
Величезна кількість ковбаси зараз відправиться в піч.
Але, спочатку її треба сфотографувати.
Прес теж вирушає на своє місце, подалі від рук цікавих блогерів. Не можна будь-кого до техніки підпускати.
І, звичайно ж, селфі.
Якщо хтось подумав, що весь цей час ми спливали голодної слиною, то він помилявся.
Ми дегустували приготовані для нас канапки та ковбаски.
Після сушіння ковбаски наполовину втрачають у вазі і покриваються природним пеніциліновим шаром, який оберігає їх від псування.
В основному в якості оболонки використовують свинячі кишки, для більш товстих ковбас січовий міхур, або яловичу череву. А ось в баранячої череве ковбасу сушити не рекомендують - вона дуже тонка і продукт швидко пересушується, та стає несмачним.
Ноу-хау. Клеймо Шкварки на готовому продукті.
Хто любить хамон, той зрозуміє. Нога мангалиці в'ялиться півтора року, перш ніж потрапити на стіл.
Магаліца - це така кучерява угорська свиня, тепер їх розводять і в Україні. Крім м'яса використовують також її вовну. Хоча, пряжі з вовни магаліци мені бачити не доводилося.
Та й самих мангалиць я ще не бачила, а фотографії знайшла в інтернеті.
Повернемося до наших делікатесів. Всі знають, що до м'яса добре підходять різні соси. Само-собою, натуральні, а не незрозумілого походження кетчуп.
Гострий перець, ягоди, фрукти. Можна використовувати найрізноманітніші компоненти і фантазію. Та залучати до співпраці зацікавлених людей.
Тим часом експеримент зі смаженою ковбасою потроху завершується..
Це був дуже вдалий експеримент!
До ковбасок та канапок з декількома видами паштетів нам запропонували ексклюзивні настоянки, але то не для продажу.
А той, хто знайшов в собі сили вести здоровий спосіб життя, насолоджувався авторським безалкогольним коктейлем з секретних інгредієнтів, приготованим юною дочкою господарів.
І як висновок з лабораторної роботи. Тепер я точно знаю, що якісни і смачни сиров'ялені ковбаси роблять в шкварками. А всім, хто ще не в темі раджу спробувати і оцінити.
Коли в далекі часи відважним мисливцям вдавалося добути мамонта, частину його вони тут же з'їдали. Але, все, що вони не з'їли відразу, або добре не заховали, доїдали дикі звірі, а на завтра стадо мамонтів йшло геть і їжі знову не вистачало. А може, навпаки, мисливцям вдавалося відібрати м'ясо у диких звірів. Це не важливо. Важливим є те, що дуже давно люди задумалися про збереження м'яса про запас. І за кілька тисяч років досягли в цьому великого успіху.
Хто і коли вперше придумав ковбасу я не знаю. Але я знаю, що найсмачніша ковбаса - сиров'ялена.
І найправильніша ковбаса тепер робиться у Львові кумами з майстерні Шкварка
Чула я про них вже давно, і тепер, завдяки yellow_mamba, було влаштовано майстер-клас з виготовлення ковбас для блогерів, в якому я із задоволенням взяла участь.
Отже, ковбаса. Справжня, смачна, з усіх боків натуральна, без барвників, стабілізаторів, консервантів, рідкого диму та іншої неїстівної погані.
Мало хто з цих веселих людей, vovando, igor_salnikov ,relver , kokhozavryk ,yellow_mamba , Nadia Koshel пам'ятають радянські часи з ковбасним дефіцитом, мріями про сервілат до свята або чергами за шматком сумнівною вареної. А про більш вишукани м'ясни вироби можна було тільки почитати в книжках.
І дуже добре, що ті часи минули і тепер у нас є своя Шкварка з усіма її смаколиками.
У будь-якому виробництві, великому чи маленькому, головне - технологія. Усі етапи приготування пальцепханої ковбаси ми зараз і розглянемо. Тому що без розуміння процесу неможливо оцінити по достоїнству кінцевий продукт.
М'ясо обов'язково якісне, свіже, ніякої заморозки.
Ніж повинен бути гострим і добре лежати в руці. Тоді м'ясо буде нарізано правильно, а пальці залишаться на місці, бо вони нам ще знадобляться.
А якщо це японський ніж, то гарантовано додаткове задоволення від процесу, це не реклама, а багаторічні особисті спостереження.
Звичайно, можна використовувати м'ясорубку, але тоді отримаємо фарш інший консистенції і результат буде теж інакшим.
Нарешті великий шматок м'яса перетворено в безліч маленьких шматочків.
Але ж ковбаса складається не тільки з м'яса. І тепер починається найцікавіша і творча частина процесу.
Дрібно нарізаний часник.
Доповнення до м'яса можуть бути найрізноманітніші. Білі сушені гриби, ароматні трави, горішки, родзинки, сир. Сьогодні це дуже смачний блакитний сир.
Сало також ріжеться шматочками, трохи дрібніше, ніж м'ясо.
Сіль, паприка, сушені трави. Блогери насипали спеції на свій смак.
Все треба ретельно і рівномірно перемішати
Якщо все робити правильно, то тепер суміш треба витримати кілька годин, набити цією сумішшю оболонку і підвісити в'ялитися в спеціальній сушильній камері мінімум на місяць.
Але таке довге очікування не вміщується в формат майстер-класу. Тому куми зважилися на експеримент і тому свеженапханную ковбасу очікує запікання в духовці.
.
Для перетворення фаршу в ковбасу знадобиться кілька пристосувань.
Прес для наповнення оболонки фаршем. Якщо у вас, випадково, немає преса, можна використовувати спеціальну насадку до м'ясорубці, або просто пальці своєї руки.
,
Так виглядає свиняча черева для ковбаси, промита та відкалібрована.
Мотузочка для перев'язування, плетена вручну. За цю мотузочку ковбасу підвішують в сушильній камері.
І ось такий девайс.
Процес перетворення гори подрібненого м'яса в ковбасу виглядає захоплююче. Особливо для тих, хто бачить це вперше, наприклад, для мене.
Загадковий девайс у дії.
Величезна кількість ковбаси зараз відправиться в піч.
Але, спочатку її треба сфотографувати.
Прес теж вирушає на своє місце, подалі від рук цікавих блогерів. Не можна будь-кого до техніки підпускати.
І, звичайно ж, селфі.
Якщо хтось подумав, що весь цей час ми спливали голодної слиною, то він помилявся.
Ми дегустували приготовані для нас канапки та ковбаски.
Після сушіння ковбаски наполовину втрачають у вазі і покриваються природним пеніциліновим шаром, який оберігає їх від псування.
В основному в якості оболонки використовують свинячі кишки, для більш товстих ковбас січовий міхур, або яловичу череву. А ось в баранячої череве ковбасу сушити не рекомендують - вона дуже тонка і продукт швидко пересушується, та стає несмачним.
Ноу-хау. Клеймо Шкварки на готовому продукті.
Хто любить хамон, той зрозуміє. Нога мангалиці в'ялиться півтора року, перш ніж потрапити на стіл.
Магаліца - це така кучерява угорська свиня, тепер їх розводять і в Україні. Крім м'яса використовують також її вовну. Хоча, пряжі з вовни магаліци мені бачити не доводилося.
Та й самих мангалиць я ще не бачила, а фотографії знайшла в інтернеті.
Повернемося до наших делікатесів. Всі знають, що до м'яса добре підходять різні соси. Само-собою, натуральні, а не незрозумілого походження кетчуп.
Гострий перець, ягоди, фрукти. Можна використовувати найрізноманітніші компоненти і фантазію. Та залучати до співпраці зацікавлених людей.
Тим часом експеримент зі смаженою ковбасою потроху завершується..
Це був дуже вдалий експеримент!
До ковбасок та канапок з декількома видами паштетів нам запропонували ексклюзивні настоянки, але то не для продажу.
А той, хто знайшов в собі сили вести здоровий спосіб життя, насолоджувався авторським безалкогольним коктейлем з секретних інгредієнтів, приготованим юною дочкою господарів.
І як висновок з лабораторної роботи. Тепер я точно знаю, що якісни і смачни сиров'ялені ковбаси роблять в шкварками. А всім, хто ще не в темі раджу спробувати і оцінити.