Ми з тобою зустрілися у пісочнику :)
Привіт, синку!
Сьогодні ми коротко зустрілися в 17 раз.
Після 8-го уроку я прийшов до тебе на дитячий майданчик, - тут мама призначила сьогодні нашу зустріч з тобою.
Ти грав автобусом й автівкою, що хтось з діток раптом залишив у пісочнику.
Можливо, щось сталося? Й чиясь мама поспішала забрати свого сина чи дочку? Можливо, тієї миті їм було не до іграшок.
Адже поруч було чомусь чимало різних іграшок: ще один автобус, позашляховик з водієм, мотоцикл, вертоліт.
А, можливо, хтось з батьків вирішив залишити на вулиці іграшки для усіх діток...
Як біля будинку, де живе Рома Шаповал й жила Таня Бабич.
Мама сьогодні вперше принесла автомобіль з конструктора, що дарував тобі.
І хоч сьогодні ти не грав їм, але було просто здорово, що мама вперше почула моє прохання.
Немов виглянуло сонце з-за хмар.
Немов впали перші краплі дощу після посухи.
Мама сьогодні вперше принесла книжечки, що я дарував тобі.
І я встиг прочитати тобі у пісочнику одну книжечку про котика.
Сьогодні вперше погодував тебе. Ти пив "Растішку", а я радів.
Й витирав тобі носик й ротик хустинкою.
Сьогодні я приніс й передав для тебе твій жовто-зелений трактор з причепом (й з Чорним Красунчиком всередині), яким ти так любив грати в 34 кабінеті, де я працюю, й де ми встигли зустрітися з тобою 12 разів...
Ми побули разом 45 хвилин.
Мамі потрібно було уходити.
І я почув: "Нам час йти"...
Щоразу я чекаю цієї фрази.
Радію, коли вона звучить не дуже швидко після початку нашої зустрічі з тобою.
Сумую, коли вона лунає надто швидко після початку нашої зустрічі з тобою.
Ти не хотів йти й класти у пісочник іграшки когось з діток.
Щось нове завжди викликає більше зацікавлення...
Та ось мама поклала чиїсь іграшки. Ти плакав.
Я проводив тебе. Запитав у мами, коли знов можу зустрітися з тобою.
Мама відповіла, що напише смс-повідомлення ввечері.
Ти зайшов до ліфту і я встиг помахати тобі рукою.
Та пішов назад до школи...
Ми були сьогодні разом ледве 45 хвилин.
Ввечері мама написала, що завтра зустрітися не зможе.
Але зможе у середу о 16:15.
Я запропонував годиною раніше, - адже післязавтра маю не 8, а 7 уроків.
Й попросив в смс-повідомленні, щоб мама обіймала й цілувала тебе за мене в щічку, носик та лобик.
Синку, я залишаю щось важливе ось тут.
Коли ти виростеш й у тебе будуть свої дітки, можливо, це стане тобі у пригоді.
Обіймаю тебе, синку, міцно-міцно.
Подумки. Адже інакше я не можу обійняти тебе.
Цілую тебе й бажаю добрих й світлих снів, Рідне моє Сонечко!
Засинай спокійним й радісним сном!..
Твій батько (якого ти не знаєш)
P.S. Синку, а це відео ми з тобою сьогодні переглядали разом (подумки). Ти сидів на своєму стільчику, а я на підлозі. Ти радів і я теж радів разом з тобою :)
Сьогодні ми коротко зустрілися в 17 раз.
Після 8-го уроку я прийшов до тебе на дитячий майданчик, - тут мама призначила сьогодні нашу зустріч з тобою.
Ти грав автобусом й автівкою, що хтось з діток раптом залишив у пісочнику.
Можливо, щось сталося? Й чиясь мама поспішала забрати свого сина чи дочку? Можливо, тієї миті їм було не до іграшок.
Адже поруч було чомусь чимало різних іграшок: ще один автобус, позашляховик з водієм, мотоцикл, вертоліт.
А, можливо, хтось з батьків вирішив залишити на вулиці іграшки для усіх діток...
Як біля будинку, де живе Рома Шаповал й жила Таня Бабич.
Мама сьогодні вперше принесла автомобіль з конструктора, що дарував тобі.
І хоч сьогодні ти не грав їм, але було просто здорово, що мама вперше почула моє прохання.
Немов виглянуло сонце з-за хмар.
Немов впали перші краплі дощу після посухи.
Мама сьогодні вперше принесла книжечки, що я дарував тобі.
І я встиг прочитати тобі у пісочнику одну книжечку про котика.
Сьогодні вперше погодував тебе. Ти пив "Растішку", а я радів.
Й витирав тобі носик й ротик хустинкою.
Сьогодні я приніс й передав для тебе твій жовто-зелений трактор з причепом (й з Чорним Красунчиком всередині), яким ти так любив грати в 34 кабінеті, де я працюю, й де ми встигли зустрітися з тобою 12 разів...
Ми побули разом 45 хвилин.
Мамі потрібно було уходити.
І я почув: "Нам час йти"...
Щоразу я чекаю цієї фрази.
Радію, коли вона звучить не дуже швидко після початку нашої зустрічі з тобою.
Сумую, коли вона лунає надто швидко після початку нашої зустрічі з тобою.
Ти не хотів йти й класти у пісочник іграшки когось з діток.
Щось нове завжди викликає більше зацікавлення...
Та ось мама поклала чиїсь іграшки. Ти плакав.
Я проводив тебе. Запитав у мами, коли знов можу зустрітися з тобою.
Мама відповіла, що напише смс-повідомлення ввечері.
Ти зайшов до ліфту і я встиг помахати тобі рукою.
Та пішов назад до школи...
Ми були сьогодні разом ледве 45 хвилин.
Ввечері мама написала, що завтра зустрітися не зможе.
Але зможе у середу о 16:15.
Я запропонував годиною раніше, - адже післязавтра маю не 8, а 7 уроків.
Й попросив в смс-повідомленні, щоб мама обіймала й цілувала тебе за мене в щічку, носик та лобик.
Синку, я залишаю щось важливе ось тут.
Коли ти виростеш й у тебе будуть свої дітки, можливо, це стане тобі у пригоді.
Обіймаю тебе, синку, міцно-міцно.
Подумки. Адже інакше я не можу обійняти тебе.
Цілую тебе й бажаю добрих й світлих снів, Рідне моє Сонечко!
Засинай спокійним й радісним сном!..
Твій батько (якого ти не знаєш)
P.S. Синку, а це відео ми з тобою сьогодні переглядали разом (подумки). Ти сидів на своєму стільчику, а я на підлозі. Ти радів і я теж радів разом з тобою :)
Click to view