Ми з тобою годували білочку :)
Привіт, синку!
Сьогодні ми з тобою пішли до каси, - заплатили за електроенергію та користування телефоном. За комунальні послуги платіжки надійдуть за декілька днів й ми сядемо з тобою разом, - як колись разом зі мною сідав мій тато, - й будемо рахувати: я на папері, а ти на калькуляторі :) Й сонечко буде зазирати у віконечко :)
Черги тепер вже невеликі: ми постояли лише хвилин 10 й були з тобою 4-ми. Ти уважно спостерігав за тим як працює тьотя касир, взяв кулькову ручку й почав на папірчику малювати "хвилі", "травку", "дощик", "хмаринки", "гілочки дерев", "гори" :) А особливо красивою й великою у тебе вийшла веселка! Райдуга! Вона починалася з берега річки й уходила аж за високі гори! Й тьотя касир усміхалася тобі, а ти усміхався їй у відповідь :) Я тримав тебе на руках й відчував себе дуже щасливим!
Цього місяця ми з тобою зробили так, як робив мій батько - твій дідусь Едік, - коли він ще був живим, - записали зараз показники лічильника трошечки більше, - із запасом, щоб влітку не переплачувати.
А потім пішли з тобою до парку ім. Котляревського! Ти там любиш гуляти! Багато діток, мами, тата, бабусі, дідусі! Й ми зустріли білочку з пухнастим хвостиком й гострими кінчиками вушок! У нас було три горішки й ми з тобою постукали горішками - й білочка почала стрибати до нас: стриб-скок, стриб-скок, - це сніданок, - не урок! Нумо, білочка, давай, - до Миросі ти стрибай! Наш Мирося погодує, друг він добрий - усіх частує! :) Аж раптом прибігла ще одна білочка, але ми віддали усі горішки, що були у нас з тобою. Та білочки у розпач не впадали!:) А наша перша знайома з пухнастим хвостиком одразу поділилася горішком з другою білочкою! Ось такі вони - справжні друзі! А потім вони почали бігати одна за одною по стовбуру клена,- вони гралися, а ти сміявся! :) І я теж сміявся разом з тобою!
Синку, а завтра ми прийдемо сюди ще раз, - ми часто тут буваємо, - й візьмемо вже побільше горішків, - щоб поділитися з двома пухнастими друзями, - й щоб усім вистачило, - чи на обід, чи на підвечірок, чи на вечерю! :)
Синку, я все це вигадую. Що ми з тобою ходимо у парк. Що разом годуємо білочок горішками.
Що я тримаю тебе на руках. Що ми сміємося разом...
Але я, все одно, щасливий, - що ти є, що я час від часу можу бачитися з тобою під час побачень у пісочнику чи магазині, в ігровій кімнаті чи на вулиці.
Мама призначила нам побачення з тобою на завтра, - й ми зустрінемося о 15:15.
Залишилося лише 15 годин до зустрічі з тобою!
Обіймаю тебе подумки міцно-міцно, синку!
Добрих й світлих снів тобі, моє Рідне Сонечко!
Засинай солодко, моє Веселе Ведмежатко Мі - Мирося :)
Твій батько (якого ти не знаєш)
Сьогодні ми з тобою пішли до каси, - заплатили за електроенергію та користування телефоном. За комунальні послуги платіжки надійдуть за декілька днів й ми сядемо з тобою разом, - як колись разом зі мною сідав мій тато, - й будемо рахувати: я на папері, а ти на калькуляторі :) Й сонечко буде зазирати у віконечко :)
Черги тепер вже невеликі: ми постояли лише хвилин 10 й були з тобою 4-ми. Ти уважно спостерігав за тим як працює тьотя касир, взяв кулькову ручку й почав на папірчику малювати "хвилі", "травку", "дощик", "хмаринки", "гілочки дерев", "гори" :) А особливо красивою й великою у тебе вийшла веселка! Райдуга! Вона починалася з берега річки й уходила аж за високі гори! Й тьотя касир усміхалася тобі, а ти усміхався їй у відповідь :) Я тримав тебе на руках й відчував себе дуже щасливим!
Цього місяця ми з тобою зробили так, як робив мій батько - твій дідусь Едік, - коли він ще був живим, - записали зараз показники лічильника трошечки більше, - із запасом, щоб влітку не переплачувати.
А потім пішли з тобою до парку ім. Котляревського! Ти там любиш гуляти! Багато діток, мами, тата, бабусі, дідусі! Й ми зустріли білочку з пухнастим хвостиком й гострими кінчиками вушок! У нас було три горішки й ми з тобою постукали горішками - й білочка почала стрибати до нас: стриб-скок, стриб-скок, - це сніданок, - не урок! Нумо, білочка, давай, - до Миросі ти стрибай! Наш Мирося погодує, друг він добрий - усіх частує! :) Аж раптом прибігла ще одна білочка, але ми віддали усі горішки, що були у нас з тобою. Та білочки у розпач не впадали!:) А наша перша знайома з пухнастим хвостиком одразу поділилася горішком з другою білочкою! Ось такі вони - справжні друзі! А потім вони почали бігати одна за одною по стовбуру клена,- вони гралися, а ти сміявся! :) І я теж сміявся разом з тобою!
Синку, а завтра ми прийдемо сюди ще раз, - ми часто тут буваємо, - й візьмемо вже побільше горішків, - щоб поділитися з двома пухнастими друзями, - й щоб усім вистачило, - чи на обід, чи на підвечірок, чи на вечерю! :)
Синку, я все це вигадую. Що ми з тобою ходимо у парк. Що разом годуємо білочок горішками.
Що я тримаю тебе на руках. Що ми сміємося разом...
Але я, все одно, щасливий, - що ти є, що я час від часу можу бачитися з тобою під час побачень у пісочнику чи магазині, в ігровій кімнаті чи на вулиці.
Мама призначила нам побачення з тобою на завтра, - й ми зустрінемося о 15:15.
Залишилося лише 15 годин до зустрічі з тобою!
Обіймаю тебе подумки міцно-міцно, синку!
Добрих й світлих снів тобі, моє Рідне Сонечко!
Засинай солодко, моє Веселе Ведмежатко Мі - Мирося :)
Твій батько (якого ти не знаєш)