На днях дочитала роман Юрія Винничука "Танго смерті", не очікувала такого симбіозу жанрів і контрасту відчуттів: на одній сторінці я реготала, тримаючись за живіт, а на наступній вже ледь стримувала сльози, намагаючись відігнати комок з горла ( Read more... )

( Read more... )