Хриплинська промзона. Індустріальний туризм Франківська
На минулих вихідних знову непогано полазили по урбан об"єктах. Похмура погода листопада добре пасує ще сірішим і депресивнішим закинутим заводам. На цей раз відвідали саме баянне місце Івано-Франківська - Хриплинську промислову зону. Незважаючи на його "баянність" тут досить багато цікавих об"єктів, як відомих так і маловідомих, з різними рівнями доступності - від вільнодоступної дренажно системи і конвеєра дбк до обвішаних камерами цехів електролюксу та воєнізованої охорони "воєнної лабораторії" об"єкта "міноборони" :)
На території Хриплинської промзони знаходяться наступні напівзакинуті чи діючі підприємства - напівроздовбаний Домобудівний комбінат (ДБК), цехи напівдіючого ТОВ "Автоливмашу", цехи ОАО "Прессмашу", сучасний завод "Electrolux Україна" де виготовляють новітні пральні машинки та ін. побут.тех., ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (або просто - елеватор) і завод ТОВ "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед" по виготовленню кабельно-провідникової продукції для автомобільної галузі, а і чуть не забув - найдоступніший і найнегівняніший колектор Франківська:)
Хриплинський дренажно-дощовий колектор прокладений майже під всією промзоною діаметром 1,5-2м. Дещо більше фотографій тут.
Спершу йдемо на ДБК (трохи інфи тут). Об"єкт вже давно не діючий проте охорона є " щоб не розп***** ", найцікавіше тут - це конструкція конвеєра з "вежами".
Конвеєр ДБК, раніше тут стрибали роуп джампінг.
Вид з однієї із "веж" ДБК в сторону міста - цехи дбк, далі цехи автоливмашу та електролюксу, і на горизонті елеватори та місто.
Рухаємося прамо по криші конвеєра, конструкція "стрьомна", багато дір, можна провалитися в середину))
Гермодвері бомбаря. Під територією ДБК знаходиться два підтоплених сховища.
Цехи ДБК добре закриті, але ми все ж знайшли де "просочитися". Всередині ще не все роздовбано, навіть гуде напруга, щось хитається і шумить в темних закутках :)
Територія охороняється, чопи сидять на кп, але ось собаки винюхують і зачують швидко, трохи прийшлося побігати:)
Потім перейшли на Атоливмаш. Декілька років назад частину його території викупив і новітньо обладнав електролюкс, від автоливмашу - 2 закинуті будівлі (з"єднані переходом "театер" та багатоповерхова адмінка) та цехи (охороняються). Сайт ТОВ Машинобудівний завод "Автоливмаш" пише, що вони навіть щось виготовляють і "металообробка найвищої якості". Ну треба буде загалянути у їхні цехи, чи вони ще там справді щось роблять))
А поки - Українська ССР "в пятилетке"
Актовий зал заводу "Автоливмаш".
Мав перевернути фото, але вже... знайшли вже перевернутим.
Вхід в корпус і будка "чопа", останній запис за 2003 рік.
В коридорах адмін корпусу Автоливмашу.
Модель конвеєрів на Автоливмаші
Спортзал для працівників)
Вид на Франківськ із "вікон" Автоливмашу
Адмінстративний корпус заводу "Електролюкс Україна".
Взломана бухгалтерія
У вечері ще залізли на цехи ОАО "Прессмаш". Всередині свтло, запрацювалися пізно на вихідних, виготовляють пресса (а ще пишуть на свому сайті про каркаси сонячних батарей), а може щось і інше...
Вид на елеватор з цеху Прессмашу, наступний об"єкт:)
Вночі вже у місті заруфили один будиночок з офігенним видом на місто. Але залаз там з екстремально "стрьомних" - декілька метрів треба пролізти по 1,5 метровому слизькому, похилому, бляшаному дашку балкона 12ого поверха, вниз краще не дивитися - падати високо це точно:)) На даху камера, внизу постійно чергує авто охорони, тому багато часу на "сцати і фоткати" немає)))
Ратуша нашого рідного затишного Станіславува)