Печера Скитська (Гострі Говди)
Кристальний затишок зимового сну
На минулих вихідних (28-29.11) їздив на запрошення президента УСА Павла Купріча в печеру Скитську - одну з найдовших (більше 3,5км) печер Буковини (коло смт.Кострижівка). Печера відкрита ще в 70-их, наразі робота здійснюється в двох напрямках - розкопки замулених ходів і топозйомка. Не буду особливо вдаватися в опис печери, кому цікаво - його можна прочитати тут на сайті Української спелеологічної Асоціації, а далі трохи моїх фото. Мені приємно повернутися до спелеоасоціації, а заодно і зробити свій внесок в дослідження - приєднююся до проекту Кадастр печер Івано-Франківської області.
Працювали в забої Гроно - прокопали близько 3 метри і пощастило "потоптати цілину" - пройти ще близько 20 метрів глинистого ходу, щастя - моя "конфігурація" дозволяє рухатися найтіснішими і найвужчими "трубами" :)) Далі хід сумно замулюють суглинки аж до стелі, хоча розмір тріщини-ходу в гіпсах після забою Гроно і збільшується. Знову отримав пару хвилин того кайфу спелео першопроходження - коли рухаєшся ходом в якому ти перша людина за всю геологічну історію, таке надихає, хай навіть це пару метрів якоїсь глинистої труби:) Також Паша робив топозйомку, а я ще потім півночі вчився своєї підземної фотозйомки, спалах треба придбати однозначно.
Вид на Заліщики зі сторони входу до печери
Печерні миші бувають двох типів - новий житель Скитської:) Знайшов замерзлу бідолашку по дорозі до печери.
В печерних лабіринтах. В середньому висота ходів невелика - близько 1м, хоча є ділянки і по 0,3 і по 5 м.
Печера утворилася у ранньому плейстоцені (1,35-1,7млн. років тому) одночасно з алювієм найдавніших 7 і 6ої надзаплавних річкових терас.
"По печері часто зустрічаються поодинокі, обрушені брили гіпсу, від дрібних до таких що сягають кількох кубометрів. Деякі тільки просіли, утворюючи під склепінням площадки, висотою від сантиметрів до метрів." - П.Площанський.
Вториннокристалічні гіпсові утворення. Печера досить мальовнича, безліч різноманітних кристальних, мінеральних утворень. Можна безліч годин лазити лабіринтами і насолоджуватися витворами "неживої" природи.
Темні чорні стіни - утворення оксидів та гідроксидів марганцю. "Багато стінок печери, а відповідно і кристали, вкриті чорними аморфними утвореннями оксидів та гідроксидів марганцю, що нагадують сажу. При дотику чорний порошок залишається на пальці. В деяких місцях, біля самого дна, де було підтоплення водою, чорні покриття затверднули, тобто кристалізувались." - П.Площанський
Висота деяких ходів сягає 5-6 метрів. Зал "Кристальний".
Наша група в "Кристальному" - візитна карточка печери і безсумнівно найкрасивіший зал.
Нічниця велика. В печері зимують 2 види кажанів. Прикольний пісюн у рукокрилого :))))))
Сімейка малих підковоносів.
Якби не кар"єр у якому видобували колись гіпс і який відкрив вхід - печера би і залишилася закрита та невідома людству, це говорить про те, що в нашому регіоні теоретично існує ще багато порожнин які лише чекають свого відкриття :-))) ах-ах-ах)))) йду наступного тижня копати)))
Селфі з кристалами гіпсу :)
Не знаю як у кого, але мій "сірий депресивний листопад" вийшов найцікавішим місяцем цієї осені:)
Наступний виїзд в Скитську планується орієнтовно на лютий, хто хоче "побачити і покопати" - ось тут відповідна тема на форумі УСА.
Дякую за увагу! Приєднюйтеся до спелеодосліджень в своєму регіоні;)