Виходимо ми якось з Юлею з басейну, і ні з того ні з сього Юля мені - "честь" :)
Все через те, що з'явилися у нас знайомі поляки.
А тепер - про труднощі перекладу :)
Мама звертається до свого мужа, тата хлопчика віком у рік: дай йому півка. У мене полізли очі на лоба :) а виявилося, що півка - це м'яч.
Мама кричить синові, що розгойдує паркан: старче!! У моій голові спливає пушкінське "чего тебе надобно, старче?" А виявилося, що старче - то досить :).
Чую ще: дай йому сморчак. О, думаю, у мене саме є носовичок. Витягаю його, а виявляється, що "р" у слові немає, і йшлося про соску - смочак :)
Витягла сьогодні з шафи зошит з основ слов'янської філології (курс пана Житника, хай спочиває з миром), буду перечитувати.
А вам ось пісенька Каі і Бреговича "Табакера", яку я дуже люблю.
Click to view
І іі
переклад.
Сегодня я лежу
В постели одиноко,
Лишь табакера мне -
Подруга и подмога.
Уходит в вечность вторник,
Среда в окне светает,
Беру я табакеру
И вспоминаю:
Пора ложиться спать,
Но прежде, чем усну я,
Я тихо прикурю,
Вместо поцелуя.
Ты где-то засыпаешь
И я как будто рядом -
Твои инициалы
Ласкаю взглядом.
Та табакера
Дар прощальных снов и слов,
О табакера,
Словно в ней твоя любовь,
О табакера
Можно тронуть и открыть -
И нет разлуки боле:
О табакера!
Дым втяну как сладкий яд,
О табакера,
Чуть притихнет боль моя,
О табакера,
Горечь отравлю дымком
Из табака и боли!
Ты где-то засыпаешь,
Так поздно, что уж рано,
Ничто не так как прежде,
Ничто как ране:
Пора ложиться спать,
Но прежде, чем усну я,
Я вместо твоих губ -
Сигарку поцелую.
Я в грусти утешаюсь,
Вдыхая дым помалу,
Рукой твоих касаясь
Инициалов.