Как же я люблю искать оправдания для других. И не замечать очевидного - тоже ( Read more... )

Скільки думаю про Світлану Алексієвіч, мене вражає, як можна пропустити все це крізь себе і лишитися при здоровому глузді.

Ось як у житті буває: як не вчиниш - усе одно виходить, що ти не поет, а гівно.
Це я знову до давньої теми про друзів і принципи.

Людських діток мені шкода, звичайно. Але мені й яловичину корівок шкода. Не знаю, чи менше, чи ні ( Read more... )

Он первый перед  ними явился мрачным  и разочарованным,
первый  говорил им об утраченных радостях  и об увядшей своей юности;  
сверх того носил  он  черное кольцо  с изображением  мертвой головы.З одного боку, чи не в кожного щось таке є в житті, що вкрай боляче згадувати. По-моєму, в під тридцять уже майже всі переживають мінімум два особисті ( Read more... )