Ви колись помічали, що поряд у метро сідають люди, що чимсь схожі між собою? У них однакові носи чи брови, нитки губів спадають однаково меланхолійно. Пагорби вилиць випинаються синхронно, творячи одну лінію, хребет їх випадкових облич. І несвіжість під їх віями лягає однаково байдуже. Вони схоже дивляться. І, мабуть, схоже живуть ( Read more... )

- Знаєш, чому всі так пруться від цих няшних котиків ( Read more... )

Від відчуття чужого таланту у мене іноді йде обертом голова.

Дякуючи любій і прекрасній ada-samarka, я відкрила для себе цього фотографа ruslanlobanov, ділюся з вами. Обережно, є ню)

( Read more... )

( Read more... )

Ну от, тепер я маю улюблений фільм.
Звісно, таких у мене сила силенна.
Але сьогодні я маю улюблений фільм: "Вигнанці"/Exils Тоні Гатліфа.

( Read more... )

/Я прорвал синий абажур цветных ограничений, вышел в белое; за мной, товарищи авиаторы, плывите в бездну, я установил семафоры супрематизма.

Я победил подкладку цветного неба, сорвал и в образовавшийся мешок вложил цвета и завязал узлом. Плывите! Белая свободная бездна, бесконечность перед нами./
К.Малевич


( Read more... )

Я як скромна людина мала свої скромні фантазії та бажання. Вони так обережно включали в себе ( Read more... )