осінь вночі приходила, будила мене щогодини ( Read more... )

Від листопада до квітня я рятуюся книжками, коли ото надходить мряка і сірість міста. Взагалі, чула як деякі філологи кажуть, що їм шкода часу перечитувати одні й ті ж книжки кілька разів. Я ж з дитинства маю улюблені книжечки, які не мандрують далеко, а мають окремий закут у моєму серці, і можу їх перечитувати нескінченно. Звісно є й такі, які ( Read more... )

Маленьке містечко. Майже провінційне. Світяться вікна малого ресторану. Стіни пофарбовані у світло-лимонний колір. Виблискують світильники. У вихідні тут іноді можна побачити закохану пару, яка п*є чай та жваво обговорює якусь свіжу тему.  В обідню перерву заходять чоловіки у краватках, щоб з*сти свій бізнес-ланч та вирішити глобальні проблеми ( Read more... )

чуда втомилися кружляти вулицями ( Read more... )

Originally posted by olegti at the cat /31 августа

( Read more... )

Останнім часом багато подій відбувається. Болючих. І просто подій. Серед того усього я безпредметно задоволена. Майже безпідставно. Ну так, на людське око. Бо те, що око не бачило і вухо не чуло... Ну ще й погода кепська. Похмура така, холодна. Й на листи доводиться відповідати не завжди приємні. І люди у метро похмурі. Але це все ніяк не впливає ( Read more... )

осінь правдива бо уміє обеззброювати із пишноти дерева
( .... )

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав - нема мелодій...

Велика Ліна

Не руш мене. Я сам самую ( Read more... )

сідає осінь ( Read more... )