По дну моря
Діло було 5 квітня 2010 року. У Києві вже почалася весна.
1. Але не почалася вона, наприклад, у Мощуні, де все озеро вкрите льодом.
2. І мерзне пташка
3. Дорогою до моря
4.
5. Багнюка всюди
6. А ось і Київське море. Нові Петрівці.
Після сніжної зими-2010 навесні стояла велика паніка з приводу розливу Дніпра і масового затоплення Києва і не тільки. Тому перед початком теоретичної повені воду в Київському морі спустили.
7. Лід. Багато льоду. Видно дно моря: такі собі коси, між якими утворилися калюжко-річки, вода в яких тече туди-сюди, з однієї річки в іншу.
8. Спуск до моря
9. Справжнє піщане дно:)
10. Можна від'їхати далеко від берегу.
Але робити це треба обережно, інколи калюжкорічки бувають непередбачувано глибокими.
11. АааЙ, холодно!
12. Температура води навряд чи далека від нуля
13.
14. Їдемо на південь. Льоду більшає.
15. На човнику посеред моря
Човник був затопленим і до берега нас везти не збирався. Я поїхав у напрямку берега найкоротшим шляхом, про що пожалкував. Наштовхнувся на товстий лід, який колесо ламати відмовилось. Так і ноги намочив.
16. Холодно!!
17. Вогнище, смажені носки, романтика
Один носок прогорів до дірок. Зате було тепло вдягати:)
18. З-під води з'явилися залишки якихось споруд
19. Великий правобережний горб
20. Великі шматки льоду
21.
22. Малі шматки льоду
І доїхали б ми так до самого Вишгорода, але на дорозі у нас з'явилася резиденція пана президента.
23. Шпійонимо
24. Близько кілометра власної набережної з ліхтариками
Завдяки спущеному морю, паркан цей навіть не доходив до води. Але чомусь їхати туди не наважились. Можливо, злякались отих хитрих приборчиків на паркані
25. Довелось дертися високо вгору
26. А там вже й до Вишгорода недалеко.
27. Лавра. Вид з Вишгорода
І ось що нам показав після цього GPS:
Весело так, їздити по піску і бачити себе далеченько в морі в GPSі:)