Велокраїна. Івано-Франківськ
Сьомий ранок був нашим останнім ранком у горах, адже ввечері нас чекав поїзд у Київ.
1. Над Ворохтою туман, гір не видно.
2. Сніданок
Спочатку у нас був план проїхати вранці пару маршрутів, ввечері їхати вуйкоелектричкою у Франек. Але раптом з'явилася геніальна ідея їхати ранковою вуйкоелектричкою, щоб мати весь день на Франек і нікуди там не поспішати.
3. Рухаємось до вокзалу, туман вже піднявся в гори
4. Приїжджає наша дизельелектричка. Зупинка за розкладом - 2 хв. Ми готові швидко в неї застрибувати з роверами і сумками.
2 хвилини на 3 ровери і 3 сумки, які слід закинути в електричку. Проте ми вклалися у секунд 60. Електричка потім ще стояла 9 хв.
5. Автентична електричка з дерев'яними сидіннями.
6. Таким чином в ній відкриваються вікна
7. Їдемо. Довго, 3 години!
8. Вже знайомі пейзажі
9. Прибуваємо до Франківська, здаємо сумки у камери схову, і маємо півдня на екскурсію.
10. На цей раз на площі Ринок сонячно і тепло.
11.
12. Рушили в напрямку від центру, до міського озера.
13. Повно мостів і пташок
14.
15.
16.
17.
18.
19. Через дорогу, парк з атракціонами. Пішли на атракціон "Зіштовхуючі автомобільчики", де, незважаючи на назву, бабка кричала що зіштовхуватись заборонено і піднімала паніку коли це правило порушувалось.
20. Вчився їздити задом. І навіть задом паркуватися під стінкою. А що ще робити як зіштовхуватись заборонено?
21. Їдемо назад у центр
22. Стометрівка
23.
24.
25. Пам'ятник Міцкевичу
26.
27. Майдан Шептицького
28. Знову мене понесло від центру подалі
29.
30.
Якось Франек швидко закінчився. Весь центр міста був об'їханий по кілька разів.
31. Дорогою до вокзалу нарешті зустрічаємо пам'ятник Франку.
32.
33. Про посадку в поїзд розповідати немає чого. В поїзді нарешті знадобився невідомо для чого взятий з собою нетбук, переглянули фотки:)
34. Не можна було не вийти з поїзда у славному місті Львові, хоч крім вокзалу нічого мною побачено не було. Взагалі, пускати поїзди Франек-Київ таким крюком через Львів це якось тупо, якщо когось цікавить моя думка.
Вранці - Київ, страшна спека, проїзд по просп. Перемоги з купою машин і смороду від них.
На цьому наша поїздка горами закінчилася. За 7 днів було проїхано всього 255 кілометрів, але кілометри ці були важчі ніж по плоскому києву:)
У нас не вийшло поїхати більш ніж на тиждень, але і цього вистачило щоб накататися Карпатами. Залишимо непроїхані місцевості і маршрути на наступний рік.
Найважче у горах - затяжні підйоми (це вам не столичний бульвар Шевченка), але воно того варте, адже чим довше піднімаєшся, тим красивіші пейзажі побачиш. Ще із складностей відмічу проїзд по бруду, коли по дорозі їхати неможливо, а починаєш обходити - розумієш, що краще дорогою. А все інше - кататись десь високо над рівнем моря, спускатися серпантинами, валятися в автентичному номері і згадувати - просто чудово.
Ще сумніваєтесь чи їхати ровером в гори? Тоді ми йдемо до вас.
Велокраїна. Дорога до Яремчі
Велокраїна. Знайомство з Карпатами
Велокраїна. На Ліснів!
Велокраїна. На Буковель
Велокраїна. Яблуницьке видноколо
Велокраїна. Івано-Франківськ