народні наряди - нарядні народи...: lvivil

lvivil

народні наряди - нарядні народи...

Nov 20, 2012 11:24

... інерція руху по канві попередніх дописів (хронопорядок знизу вверх)

не дає мені змоги різко зупинитись...)))
... в тих дописах писалося, що наявність в латині слова rota, в литовській - слова ratas, в українській слів рот, ворота, поворот, крутити, рутина, рада, рай, ранок і т.д. - наводить на думку, що колись дуже дуже давно коли ще звірі говорили склад "-ра/ро/ру-" міг бути словом (але не єдиним!), яким якісь давні люди (не всі!) позначали поняття "коло". Приєднуючи до того складу інші склади, які позначали інші поняття, ті люди творили нові поняття і нові слова. Потім ті давні склади і слова ввійшли до сучасних мов і слів. Отож, таким способом та з плином часу із складів і слів прадавніх мов творилися мови сучасні. Тут же ми бавимося тим, що намагаємося здійснити зворотнє - сучасні слова сучасних мов розбивати на склади, вишукуючи слова прадавні.

В одному з дописів писалося про слово "рід=род". Було зроблено припущення, що, якщо слово-склад "ро-" означало "коло", то тоді слово "род=ро+д(а)" означало "коло споріднених, кровно, генетично пов'язаних людей". В достатньо давні часи можна собі уявляти тих людей в "буквальному" геометричному колі навколо вогню - в ті часи чужих там точно не бувало, тільки свої, які ділили між собою всі радості і біди, їжу і тепло. Інше близьке слово з такою ж логікою припущення про його появу - це слово "рада=ра+да": все теж коло=ра, люди, можливо, вибрані. Отож, рада - або коло обраних людей, що зібрались, аби прийняти важливі рішення, або й просто назва самого місця, де такі рішення приймалися в разі потреби. Похідні слова: порада, нарада, дорада, зрада. Якщо ж збір=рада приносив людям вигоду, і вони відчували від того задоволення, ми б назвали то словом "радість". Так зробили колись і вони. Ще одне позначення місця=кола для спілкування і розмов - слово "рай", і відповідні слова-похідні: раїти, райдати.

Слова "рада", "радити" і "рай", "раїти, райкати, райдати" близькі, але не тотожні. В понятті "рада", можливо, присутньо більше офіційного, вагомого, солідного, серйозного, пафосного. А "раїти" одна одній могли дві звичайні людини у "вузькому колі", "райкати" і "райдати" могли собі жіночки десь вечірком, говорячи про своє, про жіноче...

Отож, слово "народ = на+род = на+рід" в темі свого походження питань не викликає, але корисно розуміти, до чого тут "ро=коло". Правда, якщо порівнювати сучасну українську мову з російською, то легко зауважити, що в російській мові поєднання отих "на" і "род" насправді є доволі натужним, якщо судити не лише по одному слову "народ", а по цілій в'язці слів. От поглянемо:

укр.     рос.
народ       народ
народження    рождєніє нарождєніє?
народитися      родіться народіться?
день наро-       день рож- день нарож-
дження дєнія     дєнія?
... явно видно, що третя колонка якась неприродня... але без неї - ніяк, бо звідки ж тоді взялося слово "народ" в російській, якщо інших слов з поєднанням "на+род" нема...? ... я поглянув у словники, у Даля знайшов слово "нараждаться, народиться"... але... скажу чесно, є в мене підозра, що даль туди то слово запхнув, як щось "невпихуєме", як казав колись наш "незабвенний" спікер Плющ... ) ... ну бо ні відміняти такі форми, ні якось оперувати ними в російській мові нормальна можливість не проглядається... але, якщо є народ - то має ж бути і хоч якась форма...)

І от про форму... тобто "наряд"... наряд = на+ряд - то пишуть у всіх етимологічних словниках. Чим гарні такі слова - їх розклад є очевидним, ця очевидність виглядає незаперечною. А далі постає проблема - як пояснити ті очевидні незаперечні складові, якщо російські альфа-філологи-лінгвісти не спромоглися звести їх до запозичень: німецьких, французьких, латинських, грецьких, балтійських та інших... тоді справді постає проблема... тоді "етімологія утруднєна" стає...)

Наприклад, читаємо про слово "ряд"... просто цитую тую пєстню - то ж одне задоволення! )
Этимология <<<===

Происходит от праслав. формы, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. рядъ, ст.-слав. рѩдъ (др.-греч. τάξις, διαδοχή); русск. ряд, укр. ряд, болг. ред(ъ́т) «ряд, порядок, строка», сербохорв. ре̑д «ряд», словенск. rȇd (род. п. -а) «порядок, ряд, ярус», чешск. řád «порядок, класс (бот.); строй», словацк. rád, польск. rząd (род. п. rzędu) «ряд», в.-луж. rjad, н.-луж. rěd «ряд, порядок». Сюда же ря́да «уговор, условие», арханг., вятск., колымск.; сербохорв. ре̏да «ряд», чешск. řada «ряд, очередь, шеренга», в.-луж. rjada, н.-луж. rěda. Родственно лит. rindа «ряд, линия», susirindoti «стать рядами», латышск. riñdа «ряд, линия» (куронизм), rist, riedu «приводить в порядок», ирл. rann ж. «часть», м. «стих», сюда же, с др. ступенью вокализма, *orǫdь^je (орудие). Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы.
все правильно, грамотно, науково і глибоко... і широко... але чому ряд є "ряд" - неясно... як і чому є слово "поряд" - але в російській його ж нема, ну то навіщо згадувати... а "рядом" - так тут всьо і так понятно...

... пропоную версію для альтернативи і розваги водночас... були часи, коли не було ні українців, ні росіян, ні будь-кого з нині сущих з їхніми назвами і амбіціями. В тих, хто тоді був, поняття "коло" позначалося словом-складом "ра".

То було дуже важливе поняття, бо в то своє родинно-суспільне коло людям доводилося збиратися доволі часто: то треба вождям скликати наРАду (чи навколо вогню, чи навколо столу) (російською "совєщаніє"!), запитати в вождя, священника, вченого або лікаря поРади (рос. "совєт"), Часом треба було скликати всіх людей на велику РАду (рос. "совєт") з нагоди якоїсь події, свята - люди йшли до спеціального місця для РАди, ставали навколо, поРЯд (рос. "рядом"). При цьому вони могли і якось святково одіватись, ідучи на таку РАду, вони одівали відповідні наРЯди, вони веселились і РАділи.

Розгадка слова "ряд" тут доволі очевидна. Ра - коло, як таке. Рада - збір людей у колі з якоїсь причини чи нагоди. Будучи в колі на РАді, люди перебували поруч, поРАД=поРАд=поРЯд. І часом вони одівали наРАди=наРЯди, з нагоди проведення святкової РАди. ...)

Видно (з цитованої вище етімології), що професійних дослідників, як от Фасмера, наприклад, в тому питанні збивало з толку те, що слово "ряд" в новіші часи асоціюється із прямою лінією, але не з колом.

Ну, тут можна відповідати, підсумовуючи все вище сказане, так: колись достатньо давно люди у ряди=шеренги не вишиковувались, а збирались у колі, називаючи його при тому "ра=ро", а весь збір - відповідно "РАда"...

І в тому колі вони перебували "порад=поряд", то слухаючи "наради" чи "поради", то святкуючи свята в своїх святкових "нарадах" - одежах. Отож, слово "ряд" виникло як поняття перебування людей поруч=поряд в колі=ра. Потім, з часом, коли основна причина такої словобудови - коло=ра - відійшла на задній план, слово "рад=ряд" асоціювалось вже тільки із поняттям "поряд=поруч", "кола-ра" в реальності вже ніхто не утворював. Тоді слово "рад=ряд" почало асоціюватись із "перебувнням людей поруч" за інших обставин - в одній шерензі на війні, наприклад, в одному ряді на стільцях у залі.

Якщо подумати, то те ж "ра" можна пробувати узріти і у слові "збори=з+бо+Ри", бо "з+би+РА+ти", про "б+РА+ти" я коротко в попередніх дописах вже якось згадував... зара деталізувати то я вже не маю сил і часу, треба зайнятись іншими спРАвами...)

але може хто прочитає - може кому то цікаво буде, значить, тоді мої старання були не даремними...)

на безлюдному острові без інтернету я б того всього сам собі не писав...)

історичне, промовне, російська, світоглядне, про_мовне, українська, цікаве