Львів. Музей історії Львівської залізниці.
Originally posted by terwik at Львів. Музей історії Львівської залізниці.
Зовсім недавно я анонсував тут, що буде пост про музей історії Львівської залізниці.
Ось він і є :)
Музей знаходиться на сьогоднішній день в Палаці науки і техніки локомотивного депо Львів - Захід, який зовсім недалеко від приміської станції. На станції також існує якась виставка старої залізничної техніки, але до неї не добрався. Тому тут буде виключно про криту експозицію з різноманітними експонатами на залізничну тематику.
Загалом, історія самого музею теж не проста, його відкривали, переносили, ще раз переносили, демонтували, знов створювали… Вперше він був створений в 1973 р., розміщувався в будівлі обчислювального центру залізниці. Згодом, центру стали потрібними додаткові площі і його попросили звідти, тому, в 1977-78-х р., відбувся переїзд в приміщення управління залізницею, де він пробув десь до початку 90-х. після чого знову ж переїхав вже в згадуваний палац.
Але в 1999 році там проходила зустріч президентів Центральної Європи
тому в процесі підготовки - ремонтів і.т.п. його демонтували. Знов свої двері виставка відчинила до 140-ка річчя залізниці, а до 150-річчя пройшла реконструкцію, оновлення та набула сучасного вигляду.
Директором, розробником, підтримувачем, екскурсоводом, як мені здалося, на сьогодні у ньому є Роман Патик, на мою думку, талановита, цікава, знаюча в залізниці людина, з широким кругозором та своєю точкою зору.
Практично на вході відвідувачів зустрічає дзвін
зверху видно літери МПС - Министерство путей сообщения.
Ми спочатку не змогли відкрити двері в музей, подумали, що закриті, а вони направді просто туго ходять, то чергова по телефону визвонила директора, він нам відрив і бамкнув в цей дзвін - звук вийшов гарний, дійсно дзвінкий, добряче чути.
Майже одразу в очі впадають портрети керівників Львівської залізниці. Як видно по одягу - вони з різних часів, різних країн, різних влад, але підозрюю, всі робили одну справу.
наскільки зрозумів, дивитися потрібно зліва направо спочатку верх обох блоків, потім так само низ обох блоків
Тут я нарешті дізнався, що значать різні залізничні знаки, а то цікаво було і до цього, але пошукати, що який значить, руки не доходили.
Екскурсії там проводяться для організованих груп, а оскільки ми були неорганізованими туристами і було мало, то ми лишилися без цього щастя :(, хоча по певних цікавих екземплярах розповіли або ж ми самі розпитали.
Про оці інструменти не розповіли, та і не розпитували, тому не знаю, який до чого
Зате поруч з ними вже більш зрозуміліші речі - зразки залізничних рельсів різних часів і народів - від 1878 р. до 1958.
Вся експозиція умовно поділена по державам, які існували на території, що покриває залізниця.
Історично першою, яка першою започаткувала залізничний рух на території України - була Австро-Угорська імперія
В 1861 році у Львів прибув перший потяг - раніше за Київ, Харків, будь-яке інше місто України.
На вітринах присвячених цьому часу є фотографії тих часів, карти, різноманітні інструменти, форма залізничника
Ліхтарі
З вітрин дізнався, що на Чернівці залізнична гілка була побудована окремо, не мала сполучення з іншою гілкою, приходила на окремий вокзал, який був на місці сучасного приміського, що навіть були якісь розборки між різними залізницями. Вітрини ще й кажуть, що однією з причин побудови в 1902 р . нового вокзалу у Львові - було бажання подолати безробіття, яке в той час стало доволі високим.
Ще один цікавий експонат тих часів - ось така лавка.
Як нам розповіли і показали - вона призначалася для вагонів трансформерів, що використовувалися військовими. Потрібно було санітарний вагон - ставилися лежачі полки, потрібно було перевозити війська - в вагон заносилися та закріплювалися такі лавки, а потрібно було везти вантажі - все повністю виносилося. Коли необхідність в тих лавках відпадала - вони складалися - сидіння піднімалося до спинки, ножки поверталися до спинки і такі вертикальні дошки вже зберігалися на складах.
Частина території сучасної Львівської залізниці знаходилася колись під владою Російської імперії, тому є стенди, присвячені її залізницям
Форма російського залізничника
цікава емблема - сокира з якорем - символ Міністерства шляхів Російської імперії з давніх часів - річок - основних, колись, шляхів.
Ще , зразки залізничників тих часів
Далі Польща.
Польський залізничник виглядав так
емблема залізничних шляхів лишилася аналогічна айстро-угорській - колесо з крилами
Модельки вагонів тих часів
Телеграфний апарат
ліворуч погано видно, жалкую, що окремо не зняв - залізничні квитки тих часів.
Радянське Министерство путей сообщения
Знову ж є форма - радянського залізничника, вже з пагонами
Різноманітні написи з локомотивів тих часів
Модель паровоза Эм
в тендері навіть справжнє вугілля на вигляд засипано :)
І більш сучасний тепловоз - Н-60, Новочеркаський, який згодом став ВЛ-60
Телетайп
етакий замінник, в минулому, факсу. Завжди мріяв пощупати таку машинерію, тут нарешті ця мрія збулася.
Ну і нарешті, наша рідна Укрзалізниця :)
В якості прикладу форменого одягу тут представлений один із одностроїв Кирпи, який передав сюди музей-садиба в Клубівці
Тут же розміщений барельєф Кирпи, виконаний директором цього музею
такий же встановлено на будівлі управління Львівської залізниці.
Ще різноманітна апаратура, що перейшла Укрзалізниці в спадок від СРСР
На стіні розмістили напів-інтерактивну карту шляхів сполучення сучасної Львівської залізниці
нажаль не можна почергово підсвічувати різні гілки, воно вже як починає світитися, то світиться все.
В музеї було креативно використано такі звичайні речі як жалюзі. Крім того, що вони виконують чисто практичну звичну функцію - дають додаткову інформацію і служать ще одним експонатом музею - їх було використано в якості додаткових масивних світлин, до того ж двохсторонніх.
Перша
Друга
Таке їх використання , та і фотографії на другій, ті й що старовинні, схоже є предметом гордості директора музею :) Гарно придумано!
Музей сподобався, як на мене однозначно вартий відвідування, ми пробули ніби в невеликому приміщення більше години, це я вже по часу фотографій так прикинув, бо там здалося, що зовсім небагато. І, мабуть, варто туди йти організованою групою, що б послухати екскурсію, впевнений, що вона буде на рівні, оскільки спілкуватися з цим дядьком цікаво, гадаю екскурсію він проводить теж не скучно.
Вже як вийшли, набрели поруч на якусь незрозумілу загогуліну, підозрюю фонтан
5399
і пішли далі гуляти по місту.
На цьому тут все.
Зовсім недавно я анонсував тут, що буде пост про музей історії Львівської залізниці.
Ось він і є :)
Музей знаходиться на сьогоднішній день в Палаці науки і техніки локомотивного депо Львів - Захід, який зовсім недалеко від приміської станції. На станції також існує якась виставка старої залізничної техніки, але до неї не добрався. Тому тут буде виключно про криту експозицію з різноманітними експонатами на залізничну тематику.
Загалом, історія самого музею теж не проста, його відкривали, переносили, ще раз переносили, демонтували, знов створювали… Вперше він був створений в 1973 р., розміщувався в будівлі обчислювального центру залізниці. Згодом, центру стали потрібними додаткові площі і його попросили звідти, тому, в 1977-78-х р., відбувся переїзд в приміщення управління залізницею, де він пробув десь до початку 90-х. після чого знову ж переїхав вже в згадуваний палац.
Але в 1999 році там проходила зустріч президентів Центральної Європи
тому в процесі підготовки - ремонтів і.т.п. його демонтували. Знов свої двері виставка відчинила до 140-ка річчя залізниці, а до 150-річчя пройшла реконструкцію, оновлення та набула сучасного вигляду.
Директором, розробником, підтримувачем, екскурсоводом, як мені здалося, на сьогодні у ньому є Роман Патик, на мою думку, талановита, цікава, знаюча в залізниці людина, з широким кругозором та своєю точкою зору.
Практично на вході відвідувачів зустрічає дзвін
зверху видно літери МПС - Министерство путей сообщения.
Ми спочатку не змогли відкрити двері в музей, подумали, що закриті, а вони направді просто туго ходять, то чергова по телефону визвонила директора, він нам відрив і бамкнув в цей дзвін - звук вийшов гарний, дійсно дзвінкий, добряче чути.
Майже одразу в очі впадають портрети керівників Львівської залізниці. Як видно по одягу - вони з різних часів, різних країн, різних влад, але підозрюю, всі робили одну справу.
наскільки зрозумів, дивитися потрібно зліва направо спочатку верх обох блоків, потім так само низ обох блоків
Тут я нарешті дізнався, що значать різні залізничні знаки, а то цікаво було і до цього, але пошукати, що який значить, руки не доходили.
Екскурсії там проводяться для організованих груп, а оскільки ми були неорганізованими туристами і було мало, то ми лишилися без цього щастя :(, хоча по певних цікавих екземплярах розповіли або ж ми самі розпитали.
Про оці інструменти не розповіли, та і не розпитували, тому не знаю, який до чого
Зате поруч з ними вже більш зрозуміліші речі - зразки залізничних рельсів різних часів і народів - від 1878 р. до 1958.
Вся експозиція умовно поділена по державам, які існували на території, що покриває залізниця.
Історично першою, яка першою започаткувала залізничний рух на території України - була Австро-Угорська імперія
В 1861 році у Львів прибув перший потяг - раніше за Київ, Харків, будь-яке інше місто України.
На вітринах присвячених цьому часу є фотографії тих часів, карти, різноманітні інструменти, форма залізничника
Ліхтарі
З вітрин дізнався, що на Чернівці залізнична гілка була побудована окремо, не мала сполучення з іншою гілкою, приходила на окремий вокзал, який був на місці сучасного приміського, що навіть були якісь розборки між різними залізницями. Вітрини ще й кажуть, що однією з причин побудови в 1902 р . нового вокзалу у Львові - було бажання подолати безробіття, яке в той час стало доволі високим.
Ще один цікавий експонат тих часів - ось така лавка.
Як нам розповіли і показали - вона призначалася для вагонів трансформерів, що використовувалися військовими. Потрібно було санітарний вагон - ставилися лежачі полки, потрібно було перевозити війська - в вагон заносилися та закріплювалися такі лавки, а потрібно було везти вантажі - все повністю виносилося. Коли необхідність в тих лавках відпадала - вони складалися - сидіння піднімалося до спинки, ножки поверталися до спинки і такі вертикальні дошки вже зберігалися на складах.
Частина території сучасної Львівської залізниці знаходилася колись під владою Російської імперії, тому є стенди, присвячені її залізницям
Форма російського залізничника
цікава емблема - сокира з якорем - символ Міністерства шляхів Російської імперії з давніх часів - річок - основних, колись, шляхів.
Ще , зразки залізничників тих часів
Далі Польща.
Польський залізничник виглядав так
емблема залізничних шляхів лишилася аналогічна айстро-угорській - колесо з крилами
Модельки вагонів тих часів
Телеграфний апарат
ліворуч погано видно, жалкую, що окремо не зняв - залізничні квитки тих часів.
Радянське Министерство путей сообщения
Знову ж є форма - радянського залізничника, вже з пагонами
Різноманітні написи з локомотивів тих часів
Модель паровоза Эм
в тендері навіть справжнє вугілля на вигляд засипано :)
І більш сучасний тепловоз - Н-60, Новочеркаський, який згодом став ВЛ-60
Телетайп
етакий замінник, в минулому, факсу. Завжди мріяв пощупати таку машинерію, тут нарешті ця мрія збулася.
Ну і нарешті, наша рідна Укрзалізниця :)
В якості прикладу форменого одягу тут представлений один із одностроїв Кирпи, який передав сюди музей-садиба в Клубівці
Тут же розміщений барельєф Кирпи, виконаний директором цього музею
такий же встановлено на будівлі управління Львівської залізниці.
Ще різноманітна апаратура, що перейшла Укрзалізниці в спадок від СРСР
На стіні розмістили напів-інтерактивну карту шляхів сполучення сучасної Львівської залізниці
нажаль не можна почергово підсвічувати різні гілки, воно вже як починає світитися, то світиться все.
В музеї було креативно використано такі звичайні речі як жалюзі. Крім того, що вони виконують чисто практичну звичну функцію - дають додаткову інформацію і служать ще одним експонатом музею - їх було використано в якості додаткових масивних світлин, до того ж двохсторонніх.
Перша
Друга
Таке їх використання , та і фотографії на другій, ті й що старовинні, схоже є предметом гордості директора музею :) Гарно придумано!
Музей сподобався, як на мене однозначно вартий відвідування, ми пробули ніби в невеликому приміщення більше години, це я вже по часу фотографій так прикинув, бо там здалося, що зовсім небагато. І, мабуть, варто туди йти організованою групою, що б послухати екскурсію, впевнений, що вона буде на рівні, оскільки спілкуватися з цим дядьком цікаво, гадаю екскурсію він проводить теж не скучно.
Вже як вийшли, набрели поруч на якусь незрозумілу загогуліну, підозрюю фонтан
5399
і пішли далі гуляти по місту.
На цьому тут все.