Іван Мазепа на схемі метрополітену
Натрапив якось у своїй стрічці друзів на допис vasyl_babych з когорти «Який метрополітен необхідний Києву»: http://vasyl-babych.livejournal.com/143692.html
Допис цікавий сам по собі, в ньому є думки, з якими я згоден і які хотів би бачити втіленими.
Але зараз я чіпатиму не транспортний аспект, а ідеологічний. Ця тема, може й менш важлива, ніж зручний транспорт, але нехтувати нею не варто. То ж, не обмину її своєю увагою і я.
Допис Василя розпочинається із такого пояснення елементів його карти:
«Перейменування: Арсенальна-Мазепинська. Нинішня назва - від заводу "Арсенал", який де-факто припинив діяльність, і відомий, передусім ,антидержавним січневим заколотом, що був придушений Коновальцем у 1918-ому. Назву "Мазепинська" пропоную по однойменній вулиці поруч»
Власне, це єдина з пропозицій щодо перейменувань у цьому дописі, з якою я згоден абсолютно. Приводом для нинішньої назви було Січневе повстання на заводі «Арсенал». Для Радянського Союзу це була значима подія, оскільки повстанці виступали за встановлення у Києві радянської влади.
Але для України зберігати таку назву не комільфо.
Я вважаю, що про Січневе повстання може нагадувати табличка на стіні «Арсеналу», там де сліди від куль. Назва ж станції метро покидає категорію історичної пам’яті і зачіпає сферу ідеології. Якщо вона не нейтральна, авжеж.
Як справедливо і лаконічно згадав Василь Бабич, поряд із «Арсенальної» пролягає вулиця Івана Мазепи. То ж його ім’я на схемі метрополітену буде ще й топографічно доцільне.
Цей гетьман прославився зокрема і як меценат. Тому ця особистість заслуговує на увічнення і в такий спосіб.
На платформах найглибшої станції метро в світі треба замінити решітки, оформлені з радянською символікою, на щось більш відповідне новій назві. На козацько-гетьманську символіку. Булави, бунчуки, козацькі герби - ось джерело натхнення.
Площа Івана Мазепи
Зміною назви обмежуватись не варто - можна розгулятися в оформленні Арсенальної площі… Яка отримає назву площі Івана Мазепи, відповідно. Про те, якою краще бути Арсе… площі імені Мазепи, писав questrum в цьому дописі: http://kievcityproject.livejournal.com/58519.html
Покласти красиву плиточку, поставити зручні лавочки, фонтани, разюче зменшити тут вуличну торгівлю, зробити наземні переходи на інший бік вулиці Івана Мазепи…
До цього я можу лише додати невеличкий штришок - замінити пам’ятник Січневому повстанню на пам’ятник… так, Мазепі.
В Києві нема жодного пам’ятника цій людині, а коло перейменованої на його честь станції метро, він буде дуже доцільним. Думаю, що акцентувати цей монумент має саме на меценатській діяльності гетьмана.
Іронія історії полягає в тому, що на цьому постаменті, де зараз стоїть гармата, був пам’ятник Іскрі та Кочубею - людям, що здали Мазепу.
За часів УНР їхні скульптури були демонтовані, і певний час на постаменті був встановлений гіпсовий пам’ятник Мазепі. То ж, я нічого нового не придумав.
Але простояв цей пам’ятник недовго.
Вже згодом після захоплення УНР більшовиками, дошку на постаменті перевернули. Замінили напис на ній, поставили на кам’яному постаменті гармату і таким чином зробили пам’ятник робітникам «Арсеналу».
Він стоїть і досі.
Це лише початок…
Радянські пам’ятники, раз уже ми зачепили цю тему, на мою думку варто не знищувати, а переносити в тематичні місця. Типу парку Грутас у Литві, в якому зібрані радянські монументи на будь-який смак.
Виключення можна зробити для штампованих пам’ятників Леніну. Деякі залишити для історії, а більшість, що не становлять художньої цінності і виконують лише ідеологічну функцію, можна переплавити на дзвіночки. Як це зробили в Латвії. Дзвіночки продати і на ці кошти побудувати якийсь інший пам’ятник. Якомусь видатному мешканцю села чи міста, в якому стояв цей Ленін.
Раз я вже почав такий собі дайджест прибалтійського досвіду, то заради справедливості згадаю і Естонію. Все, що я знаю про Естонію, друзі, це те, що вони перенесли бронзовий пам’ятник радянському солдату на кладовище. Це не надто креативно, але російські пропагандисти добряче розпарили цю подію.
Про те, як я уявляю український, точніше київський «Парк радянського періоду», розповім пізніше.
Скажу лишень, що туди має відправитись пам’ятник робітникам «Арсеналу». В якому вигляді він відправиться, не знаю. Думаю, постамент навряд можна легко перевезти. Тому в парку, скоріш за все, варто буде побудувати новий постамент (з цегли і оббити брилоподібною плиткою). Але не факт, що цей постамент, що бачив на своєму віку три зміни влади, буде необхідний для нового пам’ятника Іванові Мазепі.
До «Парку» відправиться і побратим гармати - пам’ятник Січневому повстанню з Маріїнського парку. А також, його сусід - пам’ятник Ватутіну, і пам’ятник загиблим червоним революціонерам напроти Маріїнського палацу (який до цього часу вже відремонтують).
Замість цього останнього пам’ятника на площі Конституції може бути, або монумент, присвячений Конституції (я не вражаю креативом, еге-ж?)), або просто щось декоративне. Монумент пам’яті загиблим може бути в самому парку, в більш скромній формі. Навряд це буде хрест, враховуючи переконання цих революціонерів. Можливо, варто просто перенести сам цей монумент трохи далі, під затінок дерев. І не забувати про необхідність увіковічення пам’яті тих, хто в битвах з більшовиками поклав життя в ті роки за Україну. Цим, до слова, займається благодійний фонд «Героїка».
На цьому завершу. В наступному дописі поділюся із вами ідеєю, кого поставити на Бесарабці замість Леніна.
