так безсовісно здають нерви. що хоч бери і дивись телевізор.
ходити в халаті, тапках. чашка у руках.
а так
жовтіти, ламатися, стелитися.що трава.

Виявляється, від помешкань відвикати важче, ніж від деяких людей ( Read more... )

 Це просто якесь неозоре, безкінечне море. Спокійне море(!). Ні тобі хвиль, ані вітру. Інколи чайки над головою. Інколи ліниво десь майне альбатрос.

Ось таке спокійне море. На морі човен. Малий такий, графічно, мов ті човники,що їх малюють діти у початковій школі.

Отже, спокійне море і на ньому човен. Коричневий; він не рухається. Просто є .
У човні ( Read more... )

"Пізнай самого себе",-казали древні. Ха! Те, від чого ти тікаєш сьогодні, ти годувала вчора, а післязавтра взагалі з ним спатимеш ( Read more... )

За моє життя моя любов ( Read more... )

хочу стін, а поряд лиш стеля.
і дихати важко.
і гулі на голові.

вбиває,
коли ти стаєш байдужий людям,
яких ти відчував і любив.

не хочу.

і чого я
навчальні тижні сприймаю як військові операцій,
де найслабший обов'язково загине.
А цей найслабший, безсумнівно, я

найгірше, не коли тебе сприймають м"ясом,
(як виявилось),
а коли тебе сприймають збірником афоризмів,
від яких потім купа думок в голові.

так ось:
я не м"ясо, і не чудо-книжка,
не дівчинка-друкарська машинка,
в мене ще,
як мінімум,
є чотирикамерне серце,
кровоносна система і купа
нервових закінчень.

ось так.

п.с. зате тепер у мене живе фікус.

 Коли в кімнаті чотири ліжка, вони мусять бути заповненими. А не стояти самотою, вихваляючись ретельно застланими покривалами і мовчанкою ( Read more... )

По всіх неодмінно лишиться… щось ( Read more... )