Стою посеред руїн древнього форту, на висоті третього поверху, з легкою обережністю дивлюсь під ноги, щоб темрява не стала оманливою. І вже вперше тут, разом з іншими, впевнено співаю вже рідний для мене гімн. Я знав кожне його слово, і розумів значення кожного рядка. Серце знову щемить перед відчуттям нових пригод, нових можливостей, вже не ( Read more... )