Сьогодні ми осиротіли.
Не стало велета красного письменства Всеволода Нестайка, чиї твори зігрівали дитинство й юність наші й наших батьків.
Писати так, аби майже повністю уникати чужинської ідеольогії, «данини часу», й берегти рідне слово, незважаючи на все, так, аби написане витримало випробування часом, - це величезний дар.
Одна з його
(
Read more... )