Міґель Серрано про українське питання
План SS на повоєнний час полягав у створенні з розділеного не лише у мовному, але й в національному відношенні об'єднаного Заходу. Вся проблема національностей, що перебільшується засланим на Захід комунізмом для досягнення своїх цілей, була би тоді усунута як результат органічного, життєво важливого і не тільки розумового тлумачення. Великі та штучні людські скупчення, які утворюють народи в даний час, відійшли б на задній план, поступилися би місцем добровільним зв'язкам "єдинокровної вітчизни". Внаслідок цього розв'язалася би бакська проблема (яка не є, безумовно, мовною проблемою, але лежить значно глибше), ірландська, каталонська, проблема Ланґедоку, хорватська, вірменська та українська. Відомо, що Імон де Валера на смерть Гітлера надіслав телеграму з виразом співчуття. І, наскільки це мені відомо, ніхто не насмілився заточити його в божевільню, як це було зроблено з Езрою Паундом і Кнутом Гамсуном. Географічна мапа з тим союзом єдинокровних народів перебувала у володінні СС. Столицею федерації Европи став би Відень чи Прага. У книзі Сен-Лупа "SS Золотого Руна" зображений чудовий героїчний епос про боротьбу Леона Деґреля на російському фронті, про те, як Гітлер схвалив мрію Деґреля про відновлення Рейху Карла V, великої бурґундської вітчизни, і як він уявляв собі Берлін столицею відновленої Європи, яка здобула своє право на існування в героїчній боротьбі проти елементарних істот".
Міґель Серрано "Золотий ланцюг"