Мері Гіґґінс Кларк: Я буду просто спостерігати за тобою
Знайомство з творчістю Мері Гіґґінс Кларк я розпочав із роману «Я буду просто спостерігати за тобою» (1993). З епіграфом із лорда Альфреда Теннісона.
Окрім традиційного детективного дослідження вбивства, в романі присутні три теми. Перша - це двійництво: головна героїня Меґан Коллінз має двійника в особі своєї ніколи не баченої аж до її смерти єдинокровної сестри Анні з другої, таємної родини свого батька Едвіна, котрий, боячись бути кинутим, як це колись двічі сталося в його дитинстві, створив собі про всяк випадок дублююче життя, де його теж любили. Водночас родина Андерсонів сподівається, що через три роки після народження методом екстракорпорального запліднення свого першого близнюка вони народять другого, але замість цього народжується інша їхня дитина. Роздвоєність відлунює і в долі доктора Джеремі Макінтайра, він же Мак, - найкращого друга Меґан, який колись невдало одружився з іншою.
Друга тема - цінність життя: злочинниця мимоволі, талановита румунка Стефані Петровіч викрадала з лябораторії «незатребувані», списані ембріони, бо не могла змиритися з їхнім знищенням, і давала їх виносити суроґатним матерям-емігранткам, аби подарувати радість батьківства бездітним парам, чим користувалися корисливий доктор Генрі Вільямс і крутій Філіп Картер. Гіґґінс Кларк виступає за «пролайф» і щастя материнства, показуючи його як найбільш світлу й природну частину життя жінки. За детальністю показу життя клініки вона наближається до Артура Гейлі.
Третя тема - беззахисність людини в сучасному світі перед тими, хто не такий, який здається. Філіп Картер - зовсім не добрий друг родини, Віктор Орзіні - не сумлінний службовець, Генрі Вільямс - не лише видатний медик, а зовні симпатичний і привітний Берні Геффернан зі стоянки авто із порівняно нешкідливого психічно нездорового підглядача поволі стає маніяком-убивцею. На їхньому тлі подвійне життя Едвіна Коллінза виглядає майже безневинним. Причому фройдизму тут у чистому вигляді майже немає, бо й маніяцтво ґрунтується на хворобливій цікавості до приватного життя людини, котре не може лишатися недоторканним. Телефони, факси, автовідповідачі, фотоапарати, відеокамери - все це начиння несе сумні звістки, викликає страх і позбавляє безпеки, бо той, хто приховано «просто» спостерігає за тобою, завжди може тебе зафільмувати, зробити твої світлини, подзвонити тобі й надіслати серед ночі страшне повідомлення...