Трішки антитерористичного мовознавства
Російські засоби масової інформації активно намагаються романтизувати одного з найпомітніших іноземних терористів, що діють на Донбасі, - Алєксандра «Бабая» Можаєва, відомого в Білоріченську, що на Кубані, як судимий алкоголік і наркоман. Цей ДНРівський аналог Кончіти Вурст подається як природний «казак», сповнений шляхетних почувань, захисник етнічних росіян, який здатен, попри те, що видно на відео, на довгі, складні й іронічні монологи:
«- Откуда у Вас прозвище Бабай?
- Это не прозвище. Это позывной. Бабай - это такой народный персонаж. Он вроде бы и страшный, но на самом деле добрый. Вот и я такой же» [6].
Усе це інтерв’ю - явний плід журналістської старанности, бо його опереточний герой сам не здатен викладати думки ні так, ні якось інакше. Навіть його прізвисько, точніше, кримінальна кличка має зовсім інше походження. Почати слід із того, що тюркське слівце бабáй (бабá) присутнє в російських говірках. У мові татар, а також у оренбурзьких росіян воно означало ‘дід, дідусь’. Стару жінку росіяни називали бабáйкою [3, с. 34]. Уральці так зверталися до старих башкирів. На південному заході Середнього Уралу, де російські й башкирські села чергуються, бабаем називають узагалі діда - і башкира, і росіянина (в останньому випадку часто з іронічним відтінком): «Иш ты! Софсем бабаем зделался», «Зайди, бабай, погрейся!». Також так несхвально називали дурного, невмілого, неповороткого чоловіка, старого парубка. Слово бабáйка позначало бабусю, а також хлопчика-татарина [10, с. 28]. У сибірських і іркутських говірках побутувало значення ‘батько’, у бурятських - ‘шанований старий’. Значення ‘роззява’ траплялося в російських говірках Північного Кавказу [11, с. 15; 5, с. 58]. У томських, челябінських, оренбурзьких, свердловських говірках лексема бабáй мала значення ‘дід, дідусь (частіше стосовно башкира, татарина)’: «У нас здесь старика звали бабай. Это татарско слово». А в томських і кемеровських - також ‘татарин’: «Татар звали бабаем. Татарин бабай был, ихно званье такое». Походить вона з татарського, башкирського babaj, кличного відмінку на -aj від татарського, башкирського baba ‘дід, дідусь’ [55, с. 58; 11, с. 15; 1, с. 104-105; 13, с. 43].
Це слово було також відоме російському арґо. Скажімо, в пензенській арґотичній мові бабáй означав ‘старого, діда’. На тюркське джерело даного слівця правильно вказали ще понад сто років тому [2, с. 8]. З огляду на те, що Можаєв є кримінальним злочинцем, який розшукується в Російській Федерації за спробу вбивства, привертає увагу те, що в злодійському жарґоні бабáй має значення ‘лихвар, стариган; дід’, що відзначили вже перші дослідники кримінальних тюркізмів [4, с. 169]. Подальші словники мови злодіїв подають ‘дід, старий’ як основне значення слова бабáй, ‘лихвар’ як застаріле, а на додачу значення ‘старий татарин’ [12, с. 21]. Інші додають до значень ‘дід’,‘лихвар’ також значення ‘старший’ і просто ‘татарин’ [7, с. 79]. Деякі словники лексикону кримінальної субкультури в якості додаткових значень лексеми наводять нешпетне значення ‘активний педераст, утримувач «девок»’, а етнічну семантику розширюють до ‘узбек, таджик, туркмен, кирґиз, татарин’ [8, с. 185]. Отже, прізвисько Бабай російський бандит цілком міг отримати за свою кудлату бороду, що робить його схожим на старого діда, за зовнішню подібність до татарина чи іншого азіята через низький зріст, присадкувату тілобудову, монголоїдне обличчя, за роззявкуватість або, що більш вірогідно, специфічні статеві вподобання.
Проте має право на існування ще одна версія. Як відомо, Александр Можаєв відсидів шість років за поширення наркотиків. І тут треба згадати, що термін бабáй у сучасному російському злочинному світі також має ще одне, вельми конкретне значення: ‘особа з Центральної Азії, що торгує наркотиками, переважно анашою’ [9, с. 66]. Це протизаконне заняття Можаєва може бути прямим джерелом походження орієнтального антропоніму.
Що ж до слов’янського омоніму бабáй ‘домовик; істота, якою лякають дітей’, то воно має принципово інше, нетюркське походження. Але про це - іншим разом.
1. Аникин А.Е. Этимологический словарь русских диалектов Сибири. Заимствования из уральских, алтайских и палеоазиатских языков. - Москва-Новосибирск: Наука, 2000. - 772 с.
2. Бондалетов В.Д. Тюркские заимствования в русских арго: Учебное пособие к спецкурсу. - Самара: СГПИ, 1991. - 100, [2] с.
3. Даль Владимир. Толковый словарь живого великорусского языка. - Санкт-Петербург-Москва: издание книгопродавца-типографа М.О. Вольфа, 1880. - Том первый. А-З. - 699 с.
4. Дмитриев Н. К. Турецкие элементы в русских арго // Язык и литература. - Ленинград, 1931. - Т. 7. - С. 159-179.
5. Историко-этимологический словарь русских говоров Алтая. - Барнаул: издательство Алтайского университета, 2007. - Вып. 1: А-Б / Сост. Л.И. Шелепова, Ю.И. Гамаюнова, Т.И.Злобина, И.М.Камова, М. Г.Рыгалина, М.О. Сорокина. - 294 с.
6. Кубанский «Бабай»: «увидел я Майдан и понял, что надо ехать помогать...» (интервью) // http://rusvesna.su/news/1398982366
7. Мильяненков Лев. По ту сторону закона: Энциклопедия преступного мира. - Санкт-Петербург: Ред. журн. «Дамы и господа», 1992. - 316 с.
8. Пирожков В.Ф. Законы преступного мира молодежи. Криминальная субкультура. - Тверь: Приз, 1994, - 320 c.
9. Пуиг М.С. Название лиц, участвующих в процессе поставки, приготовления и потребления наркотических средств в лексике русскоязычных наркоманов // Русский язык за рубежом. - Москва, 1993. - № 1. - С. 65-67.
10. Словарь русских говоров Среднего Урала в 7 томах. - Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1964. - Том I. А-И. - 207 с.
11. Словарь русских народных говоров. - Москва-Ленинград: Наука, 1966. - Выпуск второй. Ба - Блазниться. - 316 с.
12. Словарь тюремно-лагерно-блатного жаргона (речевой и графический портрет советской тюрьмы) / Авт.-сост. Д. С. Балдаев, В. К. Белко и И. М. Исупов. - Москва: Края Москвы, 1992. - 546 с.
13. Шипова Е.Н. Словарь тюркизмов в русском языкe. - Алма-Ата: Наука, 1976. - 392 с.